Читати книгу - "Тарас Шевченко. Твори у п'яти томах. Том 2"

Шевченка.

26

Сивий гетьман — зрадник Мазепа.

27

Бердичів. — Під Бердичевом Палій на чолі козацького війська розгромив поляків.

28

Компанійці — наймане кінне військо на Лівобережній Україні, створене гетьманським урядом наприкінці XVII ст. для охорони кордонів та придушення народних заворушень. До компанійських полків вступали охочі люди. Вони одержували від гетьманського уряду платню, продовольство, амуніцію тощо. В 20-х роках XVIII ст. у зв’язку із збільшенням контингентів царського війська компанійські полки ліквідовано і перетворено на полки легкої кавалерії регулярної царської армії.

29

Характерник — людина, яку вважали чарівником, чаклуном.

30

Козачковський, Андрій Йосипович (1812–1839) — лікар у Переяславі, приятель Шевченка, залишив спогади про поета.

31

Слова народної колядки про царів, які, за легендою, приходили вітати Христа.

32

Тали (казах.) — піщані кучугури, зарослі лозою. Урал — річка, над якою стояла фортеця, де Шевченко відбував заслання у 1847–1848 рр.

33

Микола — цар Микола І.

34

Кухаренко, Яків Герасимович (1798–1862) — офіцер Чорноморського козацького війська. В останні роки життя — наказний отаман, генерал. Автор п’єси «Чорноморський побит» та інших творів. Приятель Т. Шевченка.

35

Ненатля — ненаситність, ненажерливість.

36

Карались господом лях и. — Тут мається на увазі поділ території Польської держави в кінці XVIII ст. між Австрією, Пруссією і царською Росією.

Пугач над Уралом — Омелян Пугачов, який очолював антифеодальне повстання селян та козаків на Уралі й Поволжі у 1773–1774 рр.

37

Пікінери — військо, озброєне списами (піками). На Україні цей рід війська було сформовано у 1764 р. з українських козаків та селян. 1793 р. пікінерські полки перетворено на три полки легкої кавалерії.

38

Хавтури — попівські побори.

39

Сиріч (церк. — слов.) — тобто.

40

Варнак — таврований каторжник, спійманий утікач із заслання.

41

Елек (правильно—Ілек) — ліва притока річки Уралу в Казахстані.

42

Іква — права притока річки Стир на Волині.

43

Кайзак на хирю — казах на біду собі. За часів Шевченка казахів називали киргиз-кайсаками, киргиз-кайзаками.

44

Тингиз (казах.) — море.

Арал — «Аральське море». — Прим. Шевченка.

45

Кара-бутак — «невеличка річка». — Прим. Шевченка.

Сингич-агач — «одно дерево». — Прим. Шевченка.

46

В рукопису назви немає. Назва ця редакційна і тут подається

за традицією.

47

Стогна (церк. — слов.) — майдан, широка міська вулиця.

48

Ківот (церк. — слов.) — скринька для ікон; тут — кедрова скринька, в якій переховували релігійні цінності, святощі.

49

Давид — цар Ізраїлю з 1055-го по 1015 р. до н. е., Єрусалим зробив столицею Ізраїльського царства. Внаслідок переможних війн з сірійцями, філістимлянами, маовитянами тощо його держава значно зміцніла. Давидові приписують поетичний дар, що виявився у складанні релігійних пісень, так званих псалмів.

Сподар — господар.

50

Гурій (Урія Хетсянин)—ізраїльський полководець, жінка якого сподобалася цареві Давиду. Щоб усунути Гурія, Давид в одному з боїв послав його на вірну смерть.

Вертоград (церк. — слов.) — сад.

Вірсавія — дружина Гурія (Урія), а потім Давида, від якого вона народила Соломона, що після Давида став царем Ізраїлю.

51

Сикер — хмільний напій.

Кінва — дерев’яна кварта.

52

Анафан — біблійний пророк часів Давида; картав царя за вбивство Урія. На знак каяття Давид нібито склав псалом.

53

Опріснок — прісний, неквашений хліб; корж.

54

Самантянииа — Авісага Сунамітянка, із племені сунамітян, стародавнього народу, що жив, як і євреї, у Палестині.

55

Крин сельний — польова лілея.

56

Ю (церк. — слов.) — її.

57

Рогволод — полоцький князь.

Рогніда — дочка Рогволода, була посватана за київського князя Ярополка, а Володимир, тоді ще новгородський князь, напав на Полоцьк, убив Рогволода і сам одружився з Рогнідою.

Лель і Ладо. — Ладо, за старослов’янською міфологією, — богиня весни й кохання. Лель — її син.

58

Валькірії — богині війни у германців.

59

Потя (церк. — слов.) — порізав, побив.

Поя (церк. — слов.) — узяв (в цьому контексті—в наложниці).

60

Прийшли в Дар’ю… — тобто в Сир-Дар’ю, річку, що впадає в Аральське море.

Ватага — рибальський зимівник. Після завершення навігації 1848 р. у подібному зимівнику розташувалася експедиція для дослідження Аральського моря, в якій брав участь Т. Шевченко.

61

Титарівна — дочка титаря, церковного старости. Титарем називали також того, хто побудував церкву.

62

Оранда — корчма, шинок.

63

Арал — острів Кос-Арал у гирлі річки Сир-Дар’ї— місце зимівлі Аральської експедиції, в якій брав участь Т. Шевченко.

64

П. С. — Петро Петрович Скоропадський (1805–1863), поміщик-кріпосник, власник с. Григорівни на Чернігівщині, нащадок гетьмана І. Скоропадського, що гетьманував на початку XVIII ст.

65

Г. 3.— Ганна Іванівна Закревська — знайома поста Шевченко намалював портрет Закревської та її чоловіка, власника маєтку в с. Березова Рудка на Полтавщині.

66

Старесенька мати! — Волховська Тетяна Густавівна, поміщиця, власниця маєтку в с. Моисівці на Полтавщині. У неї поет гостював разом з Є. Гребінкою в червні 1843 р.

67

В рукописі Шевченка твір цей не має назви.

68

Схимник — чернець-самітник.

69

Із коча — з карети, з фаетона.

70

Білиця — жінка, що готується стати черницею.

71

Кирик — «Про п’яного Кирика не можу вже нічого сказати: якась локальна приказка, — писав І. Франко. — Певно, був якийсь відомий п’яниця Кирик у якімсь селі, де був Шевченко». А можливо, це образ народної казки.

72

Оливо — тут у значенні олівець. Колись олівці робили з олова.

73

Файда — довгий батіг.

74

Швачка, Микита — один з ватажків селянського повстання 1768 року (Коліївщина). Його загін діяв у районі Білої Церкви, Фастова, Василькова. Після поразки повстання був засланий до Сибіру. У народних піснях Швачка оспівується як герой і захисник покріпачепого селянства.

75

Кошуленька — сорочечка.

76

В Переп’яті…— Назва могили поблизу Фастова. В розкопках її брав участь Шевченко влітку 1846 р.

77

Бихов — очевидно, Бишів. Назву «Бихов» Шевченко взяв з народної пісні про Бондаренка («Хвалилася Україна, що в нас добре жити…»).

Левченко — Згадується в тій