Читати книгу - "Том 9"

мені прайду, чи маєш ти жінку?

— Ой маю я жінку в далекій країни,

Крається серденько на дві половини.

Ой маю я жінку ще й діточок троє,

Крається серденько на четверо моє.

— Ой боже мій, боже, що я наробила:

Козак має жінку, а я полюбила.

— Ой боже мій, боже, дурень я зостався,

Що я на чужині за жінку признався.

Ой маю я жінку та й на пожарини,

Ніхто не пригорне без вірной дружини;

Не пригорне отець, не пригорне мати

Ні тая дівчина, що мав її взяти (стор. 34—36).

Бодай мому милейкому Не пилося та й не їлося,

Завіз мене в чужий край,

Куди мені не хотілося.

В чужім краю, в чужім краю Зовуть мене заволокою,

Кажуть мені річку плисти Широкую та глибокую.

Широкую переплила,

На глибокій утопилася.

Бодай моя лиха доля

Та пікому іте судилася.

За селом йду, пісшо пію,

Ворожеінш 30 розлягаються,

Селом іду, гірко плачу,

Ворожейки навтіхаються.

Не тіштеся, ворожейки,

Лежить камінь край дорожейки —

Хоч січіте, хоч рубайте,

Мені, молодій, спокій дайте (стор. 40—41).

На стор. 41—49 та 58—59 рукописного зошита, знову рукою Ольги записано від Варки 33 коротенькі весільні пісні під заголовком: «Вінки. Субота» (№ 1—12), «Неділя. До вінця» (№ 1—17), «В неділю перед вінчанням» (№ 1—4), які в томі не подаємо.

Далі знову йдуть записи пісень Лесі Українки: Тихая вечеронька, тиха (стор. 49—50); Ой люблю, люблю я шинкарчину дочку (стор. 50—51); Тиха вода (стор. 52); Ой дай же, боже, звечора погоду (стор. 52—53); Ой устану я в понеділок (стор. 53—54); Ой з-под того явора (стор. 54); Ой у полі корчомка (стор. 55); Ой ти, мать моя (стор. 56); 3 зеленого гайка (стор. 57).

Бородарі: 1. Кремповеє колесо (стор. 59); 2. Пускайте нас (стор. 59); 3. А в кривому танцю (стор. 59—60); 4. Бородар, боро-дарку (стор. 60); 5. Ой їхали хлопчики орати (стор. 60); 6. Стала дуброва горіти (стор. 60—61); 7. Ой па горі санчата (стор. 61);

8. Покочу я долото (стор. 61); 9. Постійте, хлопці, тутека (стор. 61). Під цифрою 10 залишено вільне місце для пісні.

Далі Леся Українка записала цикл танцювальних пісень:

I. Он грай, музиченьку. 2. Нащо мені музики. 3. Ой грай, коли граєш. 4. Дивилася кроз стіну. 5. Ой з-за гори вискочила. 6. Посилала мене мати. 7. Ой ти, гарний Семене (стор. 62). 8. Ой горе, моя мати. 9. Ой хоць мене, мамцю, бий. 10. А я хату мету.

II. Ой мати, зотни шию. 12. Ой мамуню моя рідпа. 13. Точу горох, ще іі точиться. 14. Ой ти не ходи, куди я ходжу. 15. Катерина а Василь (стор. 63). 16. Ой танець —не робота. 17. Ой гуляла дівчинойка. 18. Ой сама я, сама. 19. Ой казали люди. 20. Чи бачиш ти, чоловіче (стор. 64). 21. Козачейку Мельку. 22. На татарській горі. 23. На татарській горі. 24. Кукуріку, півнику, на току.

25. Чіі я тобі не казала. 26. Ой наш ячмінь зеленейкий (стор. 65).

27. На бережку ножки мила. 28. Паничику, паничику. 29. Коло гаю походжаю. ЗО. Чиї пчоли по діброві (стор. 66}. 31. Коли любиш, люби дуже. 32. Ой тупну я не помалу. 33. Ой вийду я з-за гори.

34. Ой вийду я з-за гори. 35. Чи бачиш ти, Наталко. 36. Сороки, ворони. 37. У Павлуся чорні штани (стор. 67). 38. Ой то мені догодило. 39. Чи ти бачив, чи ти чув. 40. Катерина винна. 41. Коло гаю походжаю (стор. 68). 42. Ой шуміла ліщинойка. 43. Погоріли болота. 44. Широкії шаровари. 45. Ой на горі, па горі. 46. А вже в мене ребер нема (стор. 69). 47. Ой ти, тату, рубай дрова (стор. 70).

Жнива. 1. Та й наша пані не пишна (стор. 70). 2. Весело панові, весело (стор. 70—71). 3. Гочиняй, папойку, ворота (стор. 71). 4. Одчиняй, панойку, кватиру (стор. 72). 5. Бо наш панойку кохапий (стор. 73). 6. Ой ясно, ясно, де ясний місяць сходить. 7. Ой наш господар бардзо рад (стор. 74). 8. Котився віночок по полю (стор. 74—75). 9. Маяло житечко, маяло (стор. 75—76). 10. Ідіте, дівойки, в долину (стор. 76—77). 11. Ой зелений явур, зелений. 12. Ой тоді панойко журився (стор. 77).

13. Широка нива сто кіп жита вродила (стор. 78). 14. Ой розо-грався под козаченьком кінь, кінь (стор. 78—79). 15. Ой як я була в свеї матінки (стор. 79—80). 16. Ой як я була йа сім літ удовою (стор. 80). 17. Ой і не літай, зозуленько, по ночі (стор. 81).

18. Кує зозуля при зеленій доброві (стор. 81—82). 19. Ой полинь, соколю, по полю (стор. 82). 20. Ой через село перепілка летіла (стор. 82—83).

На останній сторінці зошита Леся Українка зробила список деяких пісень за збіркою П. Чубинського («Труды этнографпческо-статистической экспедиции в Западноруссклй край», СПб., 1872). Ось її помітки:

П. Чуб.

Світи, місяцю — ст. 39 Ой у полі криниця —

Ой пішов милий за ліс — 45 Ой там на горі їдуть мазурі —48 Перепеличко — (22) 54 По садочку ходжу —59 Зацвіла калинонька в лузі — 63 Був тут козак убогий — 65 їхав козак із войни — 66 Чорноморець — 70 Бодай тая степовая — 78 Кучерявий дубе — 85 Ой зійшли два місяці ясні — 96 Марусенька недужа лежала —112 Ой умру, мати — 113 Чорні очі маю — і 37 Сватай мене, Марку — 139 Ой в Кам’янці на риночку — 142 Ой у полі —

Ходив, блудив козак — 151 Ходжу коло моря — 152 Ой ти, дівчино — 161 Ой повій, вітроньку — 167 Не проти дня — 191 У Полтаві на риночку — 200 Казав брат сестриці — 202 Із-за гори їдуть мазури — 207 Пішла дівчина — 226 Ой горе-горе — 243 Тихо Дунай воду несе — 276 Коло броду брала Галя воду — 278 Ой ні, сухий дубе — 283 Чорноморець — 285

ЗАПИСИ В СЕЛАХ ДОВГОПОЛЕ ТА БУРКУТ

Пісні записала Леся Українка в 1901 р. під час відпочинку в Карпатах. Автограф на окремих аркушах, олівцем, місцями надірваний. Пісні про знущання над Христом не можна прочитати; пісня про цісареву Єлизавету записана фрагментарно. Зокрема, зафіксовані такі