Читати книгу - "Мед для Ворона, Селена Рейні"

156
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 47 48 49 ... 115
Перейти на сторінку:
ГЛАВА 20

Денис проспав до обіду. Коли підвелася Софія, він не знав. Але був радий вже тому, що вона не залишила його самого в готелі. Дівчина сиділа у вітальні й щось малювала.

– Привіт. Давно прокинулася?

– Пів години тому. Я дізналася, що сьогодні після обіду будуть проводити курси масажу для гостей. Сходимо?

– Навіщо?

– Я розмовляла з адміністратором і він повідомив, що молодих батьків навчатимуть робити правильний масаж малюкові. Думаю, нам буде корисно дізнатися про таке. Масаж – це безпечний спосіб зміцнити здоров’я дитини й посилити зв’язок з нею.

– Ну, гаразд, – погодився, сідаючи поряд з нею.

Тільки Денис розслабився, Софія підвелася.

– Тоді я переодягнуся до обіду і можемо вийти через кілька хвилин.

– Добре.

Дівчина, притискаючи до грудей альбом, вийшла з вітальні. То ж і Денис пішов у свою кімнату, щоб одягнутися.

Вони пообідали у ресторані готелю і пішли у СПА-центр. Але, як тільки увійшли, то відразу зрозуміли, що адміністратор щось наплутав. Софія уявляла собі лежанки з ляльками та багато світла. Натомість у приміщені було кілька пар. Але жодної дитини.

– Привіт, – підбігла до них дівчина у білому халаті.

– Ее…, доброго дня. Ми прийшли на курси масажу для немовлят, – проказала Софія.

– Це буде наступного тижня. Сьогодні у нас урок масажу для пар.

– Тоді, до побачення, – пропищала Софія і рвучко обернулася, щоб покинути приміщення. При цьому її мало цікавило, піде Ворон за нею чи ні.

– Взагалі то, – спинила її інструкторка, – якщо сьогодні не назбирається десять пар, то майстер-клас наступного тижня не відбудеться, – така в нас угода з адміністрацією готелю. А ви, – вказала дівчина на них, – якраз десята пара. Тож, все залежить від вас, – усміхнулася їм і відійшла.

– Ходімо, – проказав Ворон.

– Навіщо? Наступного тижня нас тут не буде.

– Але своєю присутністю сьогодні ми зробимо послугу тим, хто прийде за тиждень.

– Я не настільки альтруїстка…

– А я – настільки. Ходімо.

– Я не піду. Я не хочу.

– Чому?

– Не хочу, щоб до мене торкався хтось чужий.

– Думаю, основний принцип масажу для пар полягає в тому, що його робить партнер. А, отже, тебе масажуватиму лише я. І навпаки. А я, до слова, вже торкався тебе. І пестив ті місця твого тіла, які точно не входять у цей навчальний курс.

Софія залишалася напруженою і все одно, ступаючи назад дрібними кроками, тягнулася до виходу.

– Якщо хочеш, то роздягатимуся лише я, – запропонував.

Її очі посвітлішали, губи розслабилися, а плечі опустилися.

– Добре. На таке я згодна.

Денис навіть не старався приховати сміх. Софія ж лише шикнула на нього, коли решта групи повернула до них голови.

Вони зайняли місця у залі й лікарка почала розповідати про плюси масажу. Денис глянув на Софію. І щось підказувало йому: були б у неї зараз блокнот і ручка, – вона б занотовувала сказане.

– А тепер, – звернулася до гостей, – розійдіться по кабінетах. Партнерами не міняємося. Сексом на лежанках не займаємося, – серйозно додала. – Я час від часу буду заходити й давати якісь рекомендації, тож прикривайте причинні місця полотенцями. Це стосується як чоловіків, так і жінок.

Побачивши, як Софія нахмурилася, Денис знову ледь не зареготав.

Ворон схопив дівчину за руку, – бо з її вигляду зрозумів, що вона б скоріше чкурнула з приміщення, аніж у кабінет, – і поволік за двері. І як тільки вони сховалися від сторонніх очей, скинув худі, а за ним і футболку. Коли його пальці потягнулися до ґудзиків на джинсах, дівчина насумрилася.

– Я торкатимуся лише спини. Тож, можеш не роздягатися повністю.

– На мені світлі труси. Не хочу, щоб ти замастила їх олійкою.

– Я буду обережна. І в тебе що, інших трусів немає?

Він лише глузливо засміявся.

Голий вибрався на лежак. Софія накрила його сідниці рушником, закачала рукави, відкрила олійку і нанесла її на руки.

– Ах, – застогнав, як тільки вона торкнулася його пальцями.

– Що?

– В тебе руки льодяні.

– Вибач, – вона потерла долоні, аби хоч трохи розігріти кров.

А тоді, дотримуючись настанов інструкторки, почала робити масаж. Спершу розминала плечі. Натискала між лопатками. Лоскотала його боки. Проводила пальцями по попереку.

Вона не притискалася до нього оголеними грудьми. Не шепотіла на вухо непристойностей. Не засовувала руки під рушник. Але те, з яким трепетом вона масажувала його, збуджувало. Софія ніби насолоджувалася тим, як її руки пестять його тіло. Він вловлював це по тому, як вона обмальовувала подушечками його м’язи, як особливо ніжно гладила передпліччя, стискаючи їх, ніби перевіряла на міцність, як дряпала нігтиками шкіру. А ще вона солодко зітхала.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 47 48 49 ... 115
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мед для Ворона, Селена Рейні», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Мед для Ворона, Селена Рейні"