Читати книгу - "Нічого особистого, просто любов, Світлана Муха"

щоб із його жінкою у них були спільні інтереси, адже молода дівчина може захотіти на дискотеку чи бар щоразу на вихідних, а ще може захотіти дітей. Ще десять років тому наш клієнт теж хотів дітей, він сподівався зустріти жінку, яка йому їх подарує, він тоді пробував ходити на побачення, реєструвався на сайтах знайомств, але якось не складалося. Потім він зовсім полишив цю ідею.

І ось він знову спостерігає за щасливими сім’ями друзів — діти в коледжі, кредити погашені, є певний достаток, щоби вирушити до круїзу чи подорожі до Європи. Наш клієнт завжди мріяв побувати в Барселоні та Венеції, але якось не було приводу, та й компанії. Йому хочеться затишного спокійного сімейного життя без драми, зайвих стресів та напружень.

Одна з моїх менеджерів, яка допомагала працювати з цим клієнтом, якось сказала мені, що цей клієнт нудний. Мовляв, вона просить його надіслати дати приїзду, а він їй пише цілий абзац про дощову погоду і ще запитує, яка погода в Харкові та на якому сайті йому краще переглянути точніший прогноз погоди. Ця менеджер у нашій компанії не прижилася. Вона так і не змогла по-справжньому полюбити клієнтів та й у принципі полюбити людей, а в нашій роботі без цього ніяк не вийде. Але ця історія не про колишнього менеджера.

Ми познайомили нашого 53-річного бухгалтера із 48-річ-ною жінкою. Вона теж бухгалтер, давно розлучена. Старша донька вийшла заміж за турка, народила двох погодків і мешкає у Стамбулі. Молодша дочка теж нещодавно вийшла заміж за українського айтішника, теж працює в IT, у тій же компанії, що й зять. Під час нашого першого знайомства дівчина дістала із сумки пачку роздрукованих фотографій, зроблених у Туреччині. Ось це її старший онук, а ось це молодший. Жінка двічі на рік неодмінно літає до старшої дочки, щоб допомогти з дітьми та провести час разом. Зять завжди купує їй квитки. Зять — чудова людина. Має свій невеликий бізнес. Він здає в оренду туристичні мікроавтобуси та організовує перевезення груп. У штаті його фірми вже вісім чоловік! До нас в агентство жінку привела її подруга з молодшою дочкою. Жінка не розібралася, як самій залишити заявку на сайті. Каже, що на роботі вона, звичайно, користується комп’ютерами, але тільки програмами для роботи. А так із комп’ютерами вона не дуже товаришує. У вільний час ця жінка ходить на шейпінг — в ту саму групу вже років вісім чи десять. У неї там багато подруг. Вони разом відзначають усі свята: дні народження, 8 Березня, Новий рік. Іноді всі разом ходять у лазню.

Знайомимо цю жінку з нашим клієнтом. Англійська у неї слабка. Вона колись її вивчала в університеті та ще трохи слів вивчила в Туреччині, спілкуючись із зятем. Дали клієнту з дівчиною на побачення перекладача. Після побачення наш перекладач-купідон повідомляє, що дівчина й чоловік ставили один одному багато запитань. Більше говорила жінка. Розповідала про своїх дочок, онуків, шейпінг, Туреччину та чудовий клімат цієї країни. Чоловік слухав, розповідав про День подяки, дівчина питала його, як саме треба готувати індичку на це свято. На друге побачення ми відправили цю пару пограти у боулінг. Дівчині ця ідея дуже сподобалася, вона відразу почала розповідати, як вони колись усім відділом пішли грати в боулінг на новорічному корпоративі, і їхня команда виграла. Чоловік теж зізнався, що раніше досить часто грав у боулінг із двома колегами, поки ті не роз’їхалися по інших штатах. Після боулінгу пара вже не розлучалася. Звичайно, чоловік повернувся в Америку, і спілкування на якийсь час перейшло у формат спілкування скайпом і месенджером.

Молодша дочка записала нашу клієнтку на курси англійської мови.

Через два місяці чоловік знову прилетів до дівчини. Вони поїздом вирушили спочатку до Львова, а потім до Одеси. Провели разом майже два тижні. Згодом зустрілися на різдвяні свята. А потім запланували поїздку до Риму. Іноді дівчина приходила до нас в офіс, просила точно перекласти, що він тут їй написав у email, бо вона сама не зрозуміла, а перекладач перекладає їй нісенітницю.

Іноді її бойфренд дзвонив нам і просив дізнатися, чи не сів у неї телефон, бо дівчина регулярно забувала ставити на зарядку свій новенький айфон — подарунок бойфренда на шостий місяць знайомства, щоб вона завжди була з ним на зв’язку по скайпу. Дзвонимо дівчині на міський номер — мобільний телефон справді сів, і скайп розлогінив-ся. Клієнтка запитує, чи можна прийти до нас в офіс, щоб знову підключити її до скайпу, благо вона живе за дві тролейбусні зупинки від нас. Говоримо, що можна. Вона приходить, підключаємо її до скайпу, і їй одразу дзвонить наш клієнт. Хвилюється. Запитує, чому вона так довго до нас ішла. Жінка, допиваючи каву, починає йому пояснювати, що сьогодні сонячна погода, тож вона вирішила не сідати в тролейбус, а пройти дві зупинки пішки. Він їй каже, що так і думав, бо перевіряв погоду в Харкові. Говорить, що до наступної середи буде тепла погода, а потім прийде циклон. Дівчина допиває каву і прямує надвір, щоб продовжити розмову там.

Це знайомство закінчилося весіллям. Наша клієнтка зараз мешкає у Філадельфії. До карантину вони з чоловіком щороку обов’язково їздили в круїз, а на річницю їхнього знайомства чи весілля — до красивого місця в Америці. Дівчина скачала додаток, у якому вказані всі національні парки та пам’ятки США. Вони з чоловіком мають намір подивитися їх усі. А ще вони обов’язково щорічно літають до Туреччини, до старшої доньки дівчини, туди ж приїжджає молодша дочка, яка подарувала їй онучку.

Ця пара зі всіх своїх поїздок неодмінно надсилає нам фотозвіт та листівку. Якось вони надіслали кілька десятків фотографій іззовні лайнера, на якому вони ходили в круїз, і ще кілька десятків фотографій усередині, фотографії нових знайомих, яких вони зустрічали на кораблі, а ще багато селфі — молодша дочка жінки подарувала їм селфі-палицю.

До нас в офіс часто приходять подружки чи подружки подружок нашої колишньої клієнтки. Уся бухгалтерія досі гуде