Читати книгу - "Українська Держава — жорсткі уроки. Павло Скоропадський Погляд через 100 років"

довічну державну пенсію видатній українській акторці М. Адасовій (Заньковецькій), а також матеріальну підтримку «Молодому Театру у Києві», очолюваному Лесем Курбасом (10 тис. крб), і Українському національному театру під керівництвом О. Саксаганського (165 тис. крб). Майже 27 тис. крб уряд виділив на організацію режисерсько-інструкторських курсів363.

Державним коштом були поховані відомий громадський і освітній діяч І. Стешенко та дружина видатного українського громадсько-політичного діяча М. Драгоманова — Л. Драгоманова, пенсії призначені дружинам видатних українських громадських і культурних діячів К. Михальчука — Т. Михальчук та М. Кропивницького — Н. Кропивницькій та ін.364. Десятого червня Рада Міністрів ухвалила рішення про визнання могили Т. Г. Шевченка на Чернечій горі в Каневі національною святинею та виділила кредит на її утримання365.

334

Там само. — С. 298.

335

Дорошенко Д. Історія України. — Т. ІІ. — С. 245.

336

Там само. — С. 248.

337

Рибаков М. О. Хрещатик відомий і невідомий. — К., 2003. — С. 79—81.

338

Українська Держава (квітень — грудень 1918 року). Документи і матеріали. — Т. 2. — С. 187.

339

Збірник праць Комісії для вироблення законопроекту про заснування Української Академії Наук у Києві. — К., 1919. — С. 40—51.

340

Українська Держава (квітень — грудень 1918 року). Документи і матеріали. — Т. 2. — С. 355—356.

341

Там само. — С. 365.

342

Полонська-Василенко Н. Українська Академія наук. — К., 1993. — С. 14—15.

343

Українська Держава (квітень — грудень 1918 року). Документи і матерали. — Т. 2. — С. 71.

344

Полонська-Василенко Н. Українська Академія наук. — К., 1993. — С. 15.

345

Українська Держава (квітень — грудень 1918 року). Документи і матеріали. — Т. 2. — С. 355.

346

Перший піврік існування Української Академії Наук у Києві та начерк її праці до кінця 1919 року. — К., 1919. — С.40—51.

347

Українська Держава (квітень — грудень 1918 року). Документи і матеріали. — Т. 2. — С. 126.

348

Там само. — Т. 1. — С. 144.

349

Українська Держава (квітень — грудень 1918 року). Документи і матеріали. — Т. 2. — С. 194—196.

350

Сорочан Н. Утворення і діяльність Головного управління мистецтв і національної культури за Гетьма-

нату П. Скоропадського // Український консерватизм і гетьманський рух: історія, ідеологія, політика. — Ч. ІІІ. — К., 2006. — С. 133.

351

Там само. — С. 133—134.

352

Там само. — С. 135.

353

Українська Держава (квітень — грудень 1918 року). Документи і матеріали: у 2 т. — К.: Темпора, 2015. — Т. 2. — С. 169.

354

Там само. — С. 295—296.

355

Там само. — С. 188.

356

Сорочан Н. Утворення і діяльність Головного управління мистецтв і національної культури за Гетьмана-

ту П. Скоропадського // Український консерватизм і гетьманський рух: історія, ідеологія, політика. — Ч. ІІІ. — К., 2006. — С. 136.

357

Українська Держава (квітень — грудень 1918 року). Документи і матеріали. — Т. 2. — С. 206—207.

358

Там само. — с. 243—245.

359

Дорошенко Д. Історія України. — Т. ІІ. — С. 253.

360

Українська Держава (квітень — грудень 1918 року). Документи і матеріали. — Т. 2. — С. 356.

361

Україна: Хроніка ХХ століття: Рік 1918. — С. 239.

362

Дорошенко Д. Історія України. — Т. ІІ. — С. 253.

363

Україна: Хроніка ХХ століття: Рік 1918. — С. 360.

364

Дорошенко Д. Історія України. — Т. ІІ. — С. 254.

365

Дорошенко Д. Історія України. — Т. ІІ. — С. 227.

Учасники Всеукраїнського з’їзду Вільного козацтва. Чигирин, жовтень 1917 р.

У 1918 р. Українська Держава продемонструвала суттєві досягнення розвитку національного мистецтва. На справжнє свято української культури перетворився Перший з’їзд діячів українського пластичного мистецтва, скликаний 9—16 червня в Києві за ініціативи Товариства діячів українського пластичного мистецтва та культурної громадськості України, активістів пам’ятко-охоронного руху. Під час роботи зібрання в приміщенні Національної опери влаштовували виставки творів малярства, архітектури, скульптури, прикладного мистецтва, фотографій та книжкової графіки366. Поряд із переглядом мистецьких творів учасники зібрання мали можливість ознайомитися з кращими зразками української поезії. Про високий професійний рівень з’їзду свідчить список його організаторів: Г. Павлуцький, Ф. Ернст, Г. Нарбут, М. Зеров, А. Петрицький, П. Филипович та ін.

У цей час були зініційовані різні приватні та громадські проекти, які мали загальнонаціональне значення. У червні 1918 р., за повідомленням газети «Відродження», відбулося всенародне українське віче, яке оголосило про створення Комітету національної гідності. Інституція мала організовувати перенесення останків визначних українців із чужини до Києва та перепоховання гетьмана Івана Мазепи в Софійському соборі367. Професор Ю. Кулаковський, зокрема, розпочав створення музею-пантеону «Український некрополь», де мали бути зібрані матеріали про визначних діячів українського національного відродження від найдавніших часів до 1918 р.368. Вісімнадцятого червня 1918 р. у Києві відбувся благодійний показ творів українського кінематографа, організатори якого планували зібрати кошти на побудову пам’ятника загиблих під Крутами та Бахмачем. Уперше фільми було продемонстровано українською мовою369. Але чи не найбільш показовим стало відкриття в Ромнах на Полтавщині пам’ятника Т. Шевченкові, який було споруджено за ініціативи місцевого товариства «Просвіта» за проектом І. Кавалерідзе370.

Великого розмаху набула видавнича справа, продовжували видаватися і з’являлися нові українські часописи, мистецькі журнали, огляди літератури і преси. Д. Дорошенко називав «нечуваним» зріст видання української друкованої продукції. З метою поширення українських видань дрібні видавництва було об’єднано в один «Український видавничий союз», до якого також увійшли «Українбанк», «Дніпросоюз», «Центральний кооперативний комітет». «Весь край вкрився сіттю українських книгарень; по всіх залізничних кіосках зникли абсолютно російська книжка і преса, уступивши місце українській; кожне міністерство почало видавати свій орган українською мовою», — писав Д. Дорошенко371. За підрахунками Г. Рудого, у 1918 р. в Україні видавали найбільшу кількість газет — 306 найменувань (у 1917 р. — 183, у 1919 р. — 243)372. Але найбільшим був наклад українських підручників — 1 млн 620 тис. шкільних підручників для народних шкіл і 345 тис. — для середніх, на видання яких уряд виділив Міністерству освіти 2 млн крб373. Характеризуючи видавничу діяльність за часів гетьманування П. Скоропадського, сучасник писав, що 1918 р. «надовго може бути незрівнянним, недосяжним по кількости видань і накладів». За підрахунками С. Паночіні, у 1918 р. було видано 673 книжки мільйонними накладами374.

366

Нова Рада. — 1918. — 17 червня.

367

Відродження (Київ). — 1918. — 11 липня.

368

Там само. — 23 червня.

369

Нова Рада. — 1918. — 18 червня.

370

Відродження. — 1918. — 30 жовтня.

371

Дорошенко Д. Історія України. — Т. ІІ. — С. 254.

372

Преса України: Газети 1917—1920 рр.: Бібліографічний покажчик (укладач Г. Рудий). — К., 1997. — С. 3.

373

Дорошенко Д. Історія України. — Т. ІІ. — С. 254.

374

Книгар (Київ). — 1919. — Ч. 20.

Міністр освіти Української Держави Микола Василенко

Отже, протягом гетьманування П. Скоропадського були закладені міцні підвалини для розвитку української освіти від початкової до вищої, планомірно введено українську мову як мову викладання в усіх державних навчальних закладах, які було створено протягом травня — листопада 1918 р. Вивчення української мови, літератури