Читати книгу - "Сімнадцять спалахів весни"

випили ще по чарці, і Холтофф сказав, хруснувши пальцями:

— Штірліц, я протягом цього тижня вивчав вашу справу.

— Не розумію…

— Мюллер доручив мені негласно перевірити вашу справу з фізиками.

— Послухайте, ви розмовляєте зі мною загадками, Холтофф. Яке відношення має до мене заарештований фізик? Чому ви негласно перевіряли мої справи і навіщо Мюллер шукає на мене докази.

— Я не можу вам цього пояснити, сам нічогісінько до пуття не розумію. Я знаю тільки, що ви під ковпаком.

— Я? — здивувався Штірліц. — Це ж ідіотизм! Чи наші шефи втратили розум у цій метушні!

— Штірліц, ви самі вчили мене аналітичності й спокою.

— Це ви мене закликаєте до спокою? Після того, що сказали мені? Так, я неспокійний. Я обурений! Я зараз піду до Мюллера…

— Він спить. І не поспішайте їхати до нього. Спершу вислухайте мене. Я розповім вам, що мені пощастило виявити у зв'язку з справою фізиків. Цього я поки що не розповідав Мюллеру, я ждав вас.

Штірліцу потрібна була мить, щоб зібратися з думками й перевірити себе ще раз: чи не залишив він хоч якихось, незначних, компрометуючих даних — у запитаннях, у формі записів відповідей, у зайвій зацікавленості деталями.

«Як Холтофф поведеться? — думав Штірліц. — Прийти й сказати, що мною негласно цікавляться в гестапо, — це пахне для нього розстрілом. Він переконаний наці, що з ним сталося? Чи він промацує мене за дорученням Мюллера? Навряд. Тут немає їхніх людей, а вони повинні збагнути, що після таких розмов мені краще зникнути. Тепер не сорок третій рік, фронт поряд. Він прийшов з власної ініціативи? Хм-хм… Він не такий розумний, щоб грати серйозно. Хоча надзвичайно хитрий. Я не дуже розумію таку наївну хитрість, але саме така наївна хитрість може переграти і логіку, і здоровий розум».

Штірліц поворушив полінця, що вже розгорялися, й сказав:

— Ну, валяйте.

— Це все дуже серйозно.

— А що в цьому світі несерйозно?

— Я викликав трьох експертів з відомства Шумана.

Шуман був радником вермахту в справах нової зброї, його люди працювали над проблемами розщеплення атома.

— Я теж викликав експертів звідти, коли ви посадили Рунге.

— Так. Рунге посадили ми, гестапо, але чому ним займалися ви, в розвідці?

— А вам незрозуміло?

— Ні. Незрозуміло.

— Рунге вчився у Франції і в Штатах. Хіба важко здогадатися, які важливі його зв'язки там? Нас усіх губить відсутність дерзання й сміливості у баченні проблем. Ми боїмося дозволити собі фантазувати. «Від» і «до» — і ні кроку вбік. Ось наша головна помилка.

— Це правильно, — погодився Холтофф. — Ваша правда. Що стосується сміливості, тут я сперечатися не буду. А от по окремих деталях ладен посперечатися. Рунге твердив, що треба й далі працювати над вивченням можливостей одержання плутонію з високорадіоактивних речовин, а саме це й ставилося йому в провину його науковими опонентами. Саме вони й написали на нього донос, я примусив їх у цьому зізнатися…

— Я в цьому не сумнівався.

— А ось тепер наші люди повідомили з Лондона, що Рунге був правий! Американці й англійці пішли його шляхом! А він сидів у нас у гестапо!

— У вас у гестапо, — виправив його Штірліц. — У вас, Холтофф. Не ми його брали, а ви. Не ми затверджували справу, а ви: Мюллер і Кальтенбруннер. І не в мене, і не у вас, і не в Шумана бабуся єврейка, а в нього, і він це приховував…

— Та хай би в нього й дід був тричі євреєм! — вибухнув Холтофф. — Це не так важливо, хто був його дід, якщо він служив нам, і служив фанатично! А ви повірили негідникам!

— Негідникам?! Старим членам руху? Перевіреним арійцям? Фізикам, яких особисто нагороджував фюрер?

— Добре, добре… Гаразд… Усе правильно. Ви праві. Дайте ще коньяку…

— Пробки ви не викинули?

— Пробка у вас у лівій руці, Штірліц.

— Я вас запитую про пробки електричні.

— Ні. Вони там, у столику, біля дзеркала.

Холтофф випив коньяк залпом, рвучко закинувши голову.

— Я став багато пити, — сказав він.

— Хотів би я знати, хто тепер п'є мало?

— Ті, в кого немає грошей, — пожартував Холтофф. — Нещасні люди.

— Хтось сказав, що гроші — це відчеканена свобода.

— Це правильно, — погодився Холтофф. — А як ви думаєте, Штірліц, що вирішить Кальтенбруннер, коли я доповім йому результати перевірки?

— Спершу ви мусите доповісти про результати своєї перевірки Мюллеру. Він давав наказ про арешт Рунге.

— А ви його вели, цього самого Рунге.

— Я його вів, це точно — за вказівкою керівництва, виконуючи наказ.

— І якби ви відпустили його, то ми вже півроку тому просунулися б далеко вперед у створенні «зброї відплати».

— Ви можете це довести?

— Я це вже довів.

— І з вами згодні всі фізики?

— Більшість. Більшість із тих, кого я викликав для розмов. То що ж може бути з вами?

— Нічого, — відповів Штірліц. — Абсолютно нічого. Результат наукового дослідження підтверджується практикою. Де ці підтвердження?

— Вони в мене. В кишені.

— Навіть так?

— Саме так. Я дещо одержав з Лондона. Найсвіжіші новини. Це — смертний вирок вам.

— Чого ви домагаєтеся, Холтофф? Ви кудись гнете, а куди?..

— Я готовий повторити ще раз: свідомо чи несвідомо, але ви, саме ви, зірвали роботу по створенню «зброї відплати». Свідомо чи несвідомо, але ви, саме ви, замість того, щоб спитати сто фізиків, обмежилися десятком і на підставі їхніх показань — а вони були зацікавлені в ізоляції Рунге — сприяли тому, щоб шлях Рунге визнали шкідливим і неперспективним!

— Виходить, ви закликаєте мене не вірити істинним солдатам фюрера, тим людям, яким вірять Кейтель і Герінг, і стати на захист людини, яка виступала за американський шлях вивчення атома?! Ви мене до цього закликаєте? Ви закликаєте мене вірити Рунге, якого заарештувало гестапо, а гестапо даремно нікого не заарештовує — і не вірити тим, хто допомагав його викрити?!

— Все начебто логічно, Штірліц. Я завжди заздрив вашому вмінню вибудовувати точну логічну спрямованість: ви б'єте і Мюллера, який наказав заарештувати Рунге, і мене, який захищає єврея в третьому коліні, і таким чином стаєте монументом віри на наших кістках. Гаразд. Я вам аплодую, Штірліц. Я не для цього прийшов. Рунге — ви подбали про це досить передбачливо — хоч і сидить у концтаборі, але живе там в окремому котеджі містечка СС і має можливість працювати над теоретичною фізикою. Штірліц, зараз я вам скажу головне: я попав у страшну халепу… Коли я доповім результати перевірки Мюллеру, він зрозуміє, що у вас є зброя проти нього. Так, ваша правда, саме він дав наказ взяти Рунге.