Читати книгу - "Князь Роман Мстиславич та його доба. Нариси історії політичного життя Південної Русі XII – початку XIII століття"

В.М.Петегирич).

142

ПВЛ. – Ч. 1. – С. 101; пор. Рапов О.М. Княжеские владения на Руси в X – первой половине XIII вв. – Москва, 1977. – С. 37.

143

Князями-намісниками були сини Володимира Святославича, яким київський князь передав в управління землі колишніх племінних княжінь. Див.: Головко А.Б. Земли Западной Руси и объединительная политика Киевского государства в X – первой трети XII вв. // Киев и западные земли Руси в IX – XIII вв. – Минск, 1982. – С. 29.

144

“Руська земля” – територія великокнязівського домену, яка виникла на базі земель колишніх племінних княжінь полян і західних сіверян. В XI ст. на основі “Руської землі” сформувалися три князівства – Київське, Чернігівське та Переяславське. Статус “Руської землі” як центральної частини Русі, загальноруського князівського володіння Рюриковичів фактично звужується до території Київського князівства (Київської землі).

145

ПВЛ. – Ч. 1. – С. 108.

146

ПВЛ. – Ч. 1. – С. 105.

147

Котляр М.Ф. Волинська земля: З історії складання державної території Київської Русі. – С. 21.

148

Кучкин В.А. “Слово о полку Игореве” и междукняжеские отношения 60-х годов XI века // Вопросы истории. – 1985. – № 11. – С. 19–35.

149

ПВЛ. – Ч. 1. – С. 159;

Кучкин В.А. Формирование государственной территории Северо-Восточной Руси в X – XIII вв. – Москва, 1984. – С. 65.

150

Котляр М.Ф. Волинська земля: З історії складання державної території Київської Русі. – С. 22.

151

ПВЛ. – Ч. 1. – С. 135.

152

Котляр М.Ф. Волинська земля: З історії складання державної території Київської Русі. – С. 22–23.

153

Рапов О.М. Княжеские владения на Руси в X – первой половине XIII вв. – Москва, 1977. – С. 89–93;

Baumgarten N. Généalogies et mariages occidentaux des Rurikides Russes du X-e au XIII-e siecle. – Romae, 1927. – Table II;

Пор. Grala H. Drugie malzeństwo Romana Mscisławowicza // Slavia orientalis. – 1982. – № 3–4. – S. 117.

154

ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 363.

155

Новгородская первая летопись старшего и младшего извода. Под редакцией А.Н.Насонова. – Москва, 1950. – С. 214–215.

156

ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 369.

157

Янин В.Л. Новгородские посадники. – Москва, 1962. – С. 93.

158

ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 468.

159

ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 482, пор. стб. 491.

160

ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 545, 548.

161

ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 566.

162

ПСРЛ. – Т. 2. – С. 562

163

Татищев В.Н. История российская. – Москва, 1963. – Т. 3. – С. 127–128.

Пор. Włodarski B. Sąsiedstwo polsko-ruskie w czasach Kazimierza Sprawiedliwego // Kwartalnik historyczny. – 1969. – № 1. – S. 10–11;

Щавелева Н.И. Польские средневековые латиноязычные источники. – Москва, 1990. – С. 128–129.

164

Рапов О.М. Княжеские владения на Руси в X – первой половине XIII в. – С. 159.

165

ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 564.

166

Бережков Н.Г. Хронология русского летописания. – Москва, 1963. – С. 188.

167

ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 564.

168

ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 571.

169

Грушевський М.С. Історія України-Руси. – Т. 2. – У Львові, 1905.– С. 444;

Фроянов И.Я., Дворниченко А.Ю. Города-государства древней Руси. – Ленинград, 1988. – С. 126.

170

ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 584.

171

ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 584.

172

ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 564.

173

В літературі відсутня дефініція головного князя великого князівства-землі, хоча можна застосовувати термін “земельний князь” на противагу князям удільних князівств, з яких складалася переважна більшість земель-князівств.

174

ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 600.

175

ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 616.

176

ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 631.

177

Vincentii Сhronicon. – L. 4, 8.

Хроніку Вінцентія Кадлубка наводимо за виданням: Magistri Vincentii Chronicon Polonorum, ed. A.Belowski // Monumenta Poloniae Historica (далі – MPH). – T. 2. – Lwów, 1872.– P. 193–449.

178

Щавелева Н.И. Польские средневековые латиноязычные источники. – С. 124.

179

Grabski A.F. Polska w opiniach obcych X–XIII w. – Warszawa, 1964. – S. 65.

180

Vincentii Сhronicon. – L. 4, 14.

181

Balzer G. Genealogia Piastów. – Kraków, 1895. – S. 163;

Kürbis B. Komentarz // Mistrza Wincentego Kronika Polska. – Warszawa, 1974. – S. 203.

Див. також: Cabań W. Polityka pólnoczno-wschodnia Kazimierza Sprawiedliwego // Rocznik Bialostocki. – T. 12. – Warszawa, 1974.– S. 201.

О.Бельовський, К.Горський та С.Смолька вважали, що в Бересті до подій 1182 р. сидів Коломан Борисович, племінник Казимира II, а А.Вилкевич-Вавжиньчикова та Г.Роде це питання не розглядають, див.

Belowski A. Komentarz // Monumenta Poloniae Historica. –T. 2. – S. 407–408;

Gorski K. Stosunki Kazimierza Sprawiedliwego z Rusią. – We Lwowie, 1875. – S. 18;

Smolka S. Mieszko Stary i jego wiek. Wyd. 3. – Warszawa, 1959. – S. 332;

Wilkiewicz-Wawrzyńczykowa A. Ze studiów nad polityką polską na Rusi na przełomie XII–XIII w. // Atenium Wileńskie. – 1937. – R. XII. – № 3. – S. 3-20;

Rhode G. Die Ostgrenze Polens. – Bd. 1. – Köln, Graz, 1955.– S. 99.

Б.Влодарський спочатку вважав, що у Бересті до 1182 р. князював Василько Ярополкович, двоюрідний брат Романа (див. Włodarski B. Wołyń pod rządami Rurikowiczów i Boleslawa Jerzego Trojdenowicza // Rocznik Wolyński. – T. 3. – Równe, 1934.– S. 127), а згодом підтримав вище наведену думку О.Бальцера та Б.Кюрбіс про належність Бреста Святославу Мстиславичу (Włodarski B. Sąsiedstwo polsko-ruskie w czasach Kazimierza Sprawiedliwego/ // Kwartalnik historyczny. – 1969. – № 1. – S. 15.

182

“Великая хроника” о Польше, Руси и их соседях XI – XIII вв. Составители Л.М.Попова, Н.И.Щавелева. – Москва, 1987. – С. 122–123;

Długosza Jana Roczniki czyli Kroniki slawnego królestwa Polskiego. – T. 5–6. – Warszawa, 1973. – S. 33–40.

183

Historyi Adama Naruszewicza narodu Polskiego. – T. 4. – Warszawa, 1783. – S. 57.

184

Щавелева Н.И. Польские средневековые латиноязычные источники. – С. 128–130.

185

Rocznik kapitulny krakowski // MPH. – T. 2. – P. 799. Див. також:

Rocznik świętokrzyski // MPH. – T. 2. – P. 799;

Rocznik Traski // MPH. – T. 2. – P. 835.