Читати книгу - "Невинна для мажора, Ольга Суниця"

Ніяково відпускаю його і відходжу в сторону.

-        І ще дещо хочу тебе попросити, - я вагалась чи казати, поки він взувався, але все ж таки мушу. - Не говори батькові про це все. Де я, і що ти мені допомагаєш. Просто кажи, що не бачив мене.

Ігор повертається до мене і дивиться здивованим поглядом. А потім в його очах з'являється розуміння.

-        Як скажеш, - просто відповідає.

Не знаю, чи він здогадався, але перепитувати і уточнювати не став. І за це я йому вдячна.