Читати книгу - "Флеш Рояль, Тала Тоцка"

131
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 48 49 50 ... 117
Перейти на сторінку:
Глава 13-1

Максим подивився на трубку, що лежала поруч. Хлопці затримувались, він вже другий тиждень не чув Діну. Ще трохи подумав, а потім подзвонив. Голос Діни звучав ... дивно.

  — Максику, у тебе з'явився для мене час, ти не зайнятий? — вона говорила незвично співуче. — У мене все класно, я вчусь танцювати стриптиз.

До Доміна не відразу дійшло, а поки він допетрав, його встигли послати у відомому напрямку і кинули трубку. Він витріщався на трубку і сподівався, що помилився номером. Чи не помилився?

— База торпедних катерів, рядова Арєєва ...

Рядова, мать твою, стриптиз, катери... Що там взагалі відбувається? Він сам відбився і зразу ж набрав Тимура. І всі десять хвилин, доки той їхав до будинку Діни, як останній дурень уявляв собі Влада в її квартирі. Але шоста цигарка це вже занадто.

Тимур відзвонився і лаконічно повідомив, що дівчата п'ють, а його шебутна алкоголічка набралася до безпам'ятства. Доміна душили гнів і сміх одночасно, і одночасно він шкодував, що не може бачити цього цирку.

— Скільки вони випили, Тимур? — запитав він. Ворон з Пласким, що вже сиділи за столом навпроти, перезирнулися.

— Одну пляшку, — Тимур був здивований запитанням. — Та скільки їм там треба, Макс!

Домін ледь втримався, щоб не запитати про стриптиз. Ні до чого це знати Тимуру.

— Вона щось ще говорила? Діна?

Тимур підозріло зам'явся.

— Лаялась. На тебе. Сказала, що вона тебе ...

— Послала, — закінчив невдоволено Домін, — це я і без тебе знаю.

Хлопці перезирнулись ще раз, Плаский заржав, Ворон співчутливо махнув рукою.

— Не звертай уваги, моя як нап'ється з подружками, кожен раз мені дзвонить сказати, що вона мене кидає.

— Я сам їй зателефонував, — уточнив Домін. Плаский продовжував ржати. Макс недобре на нього глянув, потім перевів погляд на Ворона. — І що потім?

— Нічого, — засміявся той, — я потім її забираю і вона мене ще по дорозі встигає кілька разів покинути. А як проспиться, головне з ранку відразу вибачитися.

 — За що? — підняв брови Домін.

 — Я вважаю за краще не знати, — серйозно відповів Ворон, — просто вибачитися і все.

Під'їхала запрошуюча сторона, далі за списком значились сауна з дівчатами і ресторан.

— Я пас, — підняв руки Ворон.

«Мабуть, я теж», — подумав Максим. Вголос він сказав:

— В сауну не їдемо, — і відразу ж зупинив обурений протест Плаского, — в готель потім собі повій замовиш.

І сам собі дивувався. На наступний день він весь час поглядав на годинник, поки не зрозумів, що вираховує, коли краще виїхати зі столиці, щоб встигнути до зміни. Виїхати вийшло пізніше, і до «Роялю» вони під'їжджали вже близько дванадцятої ночі. Ворон з Пласким мовчали і правильно робили.

Діна зраділа, коли його побачила, хоч і намагалась не подавати виду. Її очі так і променіли, хоча Макс і навісив на себе маску безпристрасної величі. Який дебіл поставив її на рулетку? А, Олексій... Підключив важку артилерію. Тимур вже встиг доповісти, що казино в глибоких мінусах і продовжує пірнати вниз. Та хіба не знайшлось нікого більш підходящого?

Вона взяла кульку і при цьому продовжувала дивитись на Максима, немов шукаючи підтримки, і тоді він підморгнув їй. А Діна зраділо спалахнула й закліпала очима. І скільки йому тепер чекати? Чому б усім цим людям не зникнути кудись? Рулеточний стіл цілком би його влаштував, він нічим не гірше дивана у вітальні Доміна.

Тепер Діна надовго застрягла на рулетці, треба ж, як хвацько його дівчинка перемогла всю цю зграю і продовжує вибивати найвдаліші номери. Молодець Олексій, поламав гру. Домін ще трохи постояв, осаджуючи занадто знахабнівших гравців, а потім вийшов з Тимуром. Потрібно багато обговорити, перш ніж він повернеться назад до Києва.

Його знайшов Олексій, і поки Максим слухав, його наповнював абсолютно тверезий, крижаний гнів. На себе за те, що навіть не спромігся розпитати Діну, коли вона мигцем згадала про якусь там хворобу, а він лише почув, що її мати виїхала, і Діна зараз живе сама. На Діну, яка готова була шукати підтримки у кого завгодно, аби тільки не у нього. На Олексія, який теж знав і мовчав. Адже Максим йому не за красиві очі доплачує, а за те, щоб він приглядав за Діною і доповідав Доміну, якщо щось дізнається.

Втім, той в будь-якому випадку прийшов би до Макса, де йому ще взяти такі гроші, причому у відкриту, з відома Діни? Весь цей час Максим ламав голову, як впхати більше грошей цій норовливій ​​дівчині, і Олексій довго примудрявся видавати їх під виглядом премій, лише останнім часом почав комизитись.

Звичайно, він мав рацію, дівчата працюють в парі, і платити Арєєвій в десять разів більше Смирнової Олексію не дозволяла совість. Тепер вона точно нікуди не дінеться, але спочатку Макс поговорить з цієї шанувальницею «Мартіні». Як там, рядова Арєєва?

Він ледве стримувався, поки вона відкладала в бік свій зошит, поки піднімалася і виходила з стафф-руму. А там просто підхопив за лікті і виніс з казино на вулицю, замахали його ці бесіди під прицілом чужих очей та вух.

— Чому, чому про те, що у тебе проблеми і тобі потрібні гроші я дізнаюся від Олексія? Чому я про це не знаю, Діна?

Він вдивлявся в її обличчя і розумів, що лютує зовсім не через гроші, не через її мовчання, а через те, що вся його броня знову плавиться й стікає, і незабаром там не те, що атомохід пройде, а ціла орбітальна станція. Він стає не просто вразливим, він стає ще й залежним.

А Діна зовсім не злякалась його пориву, звикає чи що? Вона лише глянула з-під довгих голчастих вій і неголосно сказала:

— Не кричи на мене. Що ти взагалі про мене знаєш, Максиме?

«Нічого. Нічого я не знаю, моя дівчинка, не тільки про тебе, а схоже й про себе ».

Та вголос він цього не сказав, притягнув до себе і уперся підборіддям в скроню. А вона підтяглася на носочках — мала, майже на голову нижче — обхопила його обличчя руками і поцілувала в щоку.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 48 49 50 ... 117
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Флеш Рояль, Тала Тоцка», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Флеш Рояль, Тала Тоцка"