Читати книгу - "Арос. Суджена для чорного дракона, Аніта Мілаєва"

глава 24

Христина

 

- Мені треба ненадовго піти, - повідомив чоловік, зайшовши до бібліотеки, в якій Христина читала книгу.

Бал мав відбутися вже завтра, і вони обговорили, що має бути зроблено напередодні. Христина погодилася грати роль бонобі дракона і називати його « Деміон ». Звичайно, вона дуже переживала, що їх розкриють, і справжньому дракону не сподобається весь цей фарс з їхньою грою в істинних.

Чоловік переконав, що їм нічого не загрожує. Їх ніхто не пізнає, бо всі гості будуть в карнавальних масках. На бал їх пропустить мітка Христини, при вході досить перевірити одного з супутників.

Повечерявши, дівчина вирішила відвідати бібліотеку. І тут був рай для незнайко, якою вона і була. Поки чоловік був чимось зайнятий, Христина читала про драконів. Виявляється, було шість видів ящерів, батько завжди згадував тільки про трьох.

Крім чорного або смоляного дракона, який мав дар цілительства, існують зелені ящери, що володіють силою аерації. Вони можуть викликати вітер, смерч, а коли їх друга іпостась закріплена, самі вміють перетворюватися в повітряну масу.

Білі або сріблясті дракони здатні виставляти захисний полог. Вони накривають непробивним щитом не тільки себе, але і всіх, хто знаходиться поруч. Сині створюють ілюзії і здатні ввести в оману будь-кого.

Залишалися червоний і золотий дракони. Про них Христина знала. Ці ящери були дуже рідкісними, як і їхні здібності. Червоний дракон управляв силою вогню, а золотий міг блокувати чужу магію, в цьому Христина переконалася на собі.

Книга почала розповідати про бонобі дракона. Тут дуже докладно описувалася ініціація пари, і поява відмітини у вигляді незавершеного браслета.

Саме при зустрічі «поглядів душ», відбувалося народження дракона. Бонобі у ящера могла бути одна на все життя. Вона народжувала його другу іпостась і дарувала безсмертя його носію, дракон відповідав їй тим же, давши вічне життя. Це не означало, що вони ставали невразливими. Поки на їхнє життя ніхто не зазіхав, пара могла існувати вічно.

Коли проводився обряд єднання, дракон закріплював своє існування і володіння магією. Саме з ящером бонобі мала міцний зв'язок. Якщо справжня дарувала свою невинність призначеному, то об'єднувала дракона і його носія в одне ціле.

Христина потерла очі, які втомилися від тривалого читання. Вона дізналася для себе багато нового і частково підтвердила розповіді батька. Дівчина переконалася у словах Сінсаха, дракони не позначали своїх бонобі, вибір за них робив хтось згори. Самі вони перебували в залежності від своєї призначеної. На відміну від дівчат дракон закохувався в свою бонобо відразу ж і, крім неї, всі жінки навколо переставали існувати.

Вона читала про магів і їх можливості. Крім магів -артефактів, існують маги- стихійники *, здатні керувати стихією, суггестіти *, які вміють вселяти людині необхідну інформацію, маги уповільнення і навіть маги ілюзії. У останніх вміння було схоже зі здібностями синього дракона. Так само зустрічалися і цілителі, але їх лікування в основному ґрунтувалося на знанні та вмінні користуватися лікувальними кристалами. Христина перечитала про всілякі здібності мохакні, знайшла і опис своєї магії - телекінезу. У цьому світі людей з таким даром називали метальниками.

Вона прочитала про всіх магів, і жоден з існуючих мохакні не міг приховати своєї магією бонобі від його дракона. Існував лише підступний метод, придуманий магами - це магічні наручники і кристали розкладені, в певному порядку. В принципі, зібравши різні комбінації каменів, можна було досягти різних ефектів: від полону бонобі до пастки для дракона.

Накласти ілюзію на людину теж досить таки складно, якщо у мага немає дару до ілюзії. У іншому випадку доводилося б носити амулет, який постійно слід наповнювати магією володаря цієї здатності.

Христина згадала прикраси на тілі Дема. Підозри зародилися в думках і вже не хотіли відпускати.

Яка ймовірність, що Дем і є Деміон? А якщо він з самого початку разом з дядьком їй брехав?

Не існує мага зі здатністю приховати ауру бонобі від дракона, навіть, коли справжня знаходиться в полоні і позбавлена ​​магії, або в капкані кристалів пасток, дракон відчуває небезпеку, яка їй загрожує. Він кидається її шукати. Саме бажання дракона врятувати свою справжню і летіти за нею куди завгодно, давало перевагу викрадачам.. Утримати ящера, що летить до своєї дружини, неможливо.

Хоча комбінація каменів на браслеті Дема могла і бути тією, що приховує магію. Адже сказав їй, що він - маг артефактів. Щось тут не сходилося.

Христина почала читати далі, а в голові вже визрівав план, як дізнатися правду!

Найпростіша перевірка - це побачити його кров. У всіх драконів вона золотого кольору, у магів червона. Але завдавати шкоди Дему їй не хотілося, і не тому, що було його шкода, а через правду, яка стане їй відома. Якщо перед нею маг, то Христина матиме безглуздий вигляд. А якщо дракон, то дівчина не знала, як поводитися далі. Лаятися? Припинити фарс і пошуки Ронали, здаючись на милість ящера?

Перегорнувши гору книг, Христина знайшла обряд зняття ілюзії. Для його проведення необхідна була наявність двох каменів зеленого кольору - саріп і турам. Кристали розміщують на рівні сонячного сплетіння, і не обов'язково, щоб вони торкалися тіла. Якщо на людину накладена ілюзія за допомогою вміння носія цієї магії, то каміння поміняють колір на коричневий, і накладений образ зникне. При накладенні ілюзії з використанням поєднання кристалів образ теж зникне, але кристали не поміняють своє забарвлення. У разі, якщо магії накладення немає, і знімати її не потрібно, камені поміняють колір на жовтий.

Христина відкрила мішечок, який дав їй Сінсах. Кристалів зеленого кольору в ньому було п'ять. По черзі прикладаючи кожен до книги, вона звіряла їх відтінок і форму. Дядько, ніби знав, яке каміння їй знадобиться, поклавши в мішечок потрібні для ритуалу кристали.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍