Читати книгу - "Гаррі Поттер колекція (комплект із 7 книг)"

ґоблінів, що він убив! І ще, звичайно. Фадж використовує відділ таємниць для розробки жахливих отрут, якими труїть усіх, хто з ним не погоджується. А взяти його Амґубулярного Різолада...

- Нічого не питай, - пробурмотів Гаррі, бо спантеличена Чо вже було розкрила рота.

Чо захихотіла.

- Гаррі, - покликала його з протилежного кінця кімнати Герміона, - а ти стежиш за часом?

Він глянув на годинник і вражено побачив, що вже минула дев'ята, а це означало, що їм треба було негайно вертатися до своїх віталень, бо інакше їх упіймає й покарає за порушення режиму Філч. Гаррі свиснув у свисток. Припинилися вигуки «Експеліармус», і останні чарівні палички з брязкотом попадали на підлогу.

- Усе пройшло досить добре, - сказав Гаррі, - але ми тут засиділися, треба скоріше повертатися. Наступного тижня в тому ж місці о тій самій годині?

- Краще раніше! - енергійно вигукнув Дін Томас, і багато хто з учнів схвально закивав головою.

Але Анжеліна миттю заперечила: - Ось-ось почнеться квідичний сезон, команді також потрібно тренуватися!

- Тоді давайте наступної середи, - погодився Гаррі. - А потім вирішимо про додаткові зустрічі. Ходімо, треба поспішати.

Він знову витяг Карту Мародера й уважно подивився, чи немає когось з учителів на восьмому поверсі. Почекав, доки всі вийшли гуртами по троє-четверо, пильно стежачи за крихітними цяточками, щоб усі безпечно повернулися до своїх спалень. Гафелпафці подалися до підвального переходу, що вів також до кухонь, рейвенкловці - до вежі у західному крилі замку, а ґрифіндорці - до коридору з портретом Гладкої Пані.

- Гаррі, все пройшло дуже-дуже добре, - похвалила Герміона, коли нарешті не залишилося нікого, крім неї, Гаррі та Рона.

- Так, супер! - захоплено вигукнув Рон, коли вони вислизнули з дверей і побачили, як ті розтали в кам'яній стіні позаду. - Гаррі, ти бачив, як я роззброїв Герміону?

- Єдиний раз, - обурилася Герміона. - Я тебе перемагала набагато частіше, ніж ти мене...

- Мені тільки раз не пощастило, а разів зо три я тебе добряче гахнув...

- Якщо ти рахуєш той момент, коли перечепився через власні ноги й вибив мені з рук паличку...

Вони сперечалися до самої вітальні, але Гаррі їх не слухав. Одним оком він позирав на Карту Мародера і постійно згадував слова Чо про те, як вона через нього розхвилювалася.

- РОЗДІЛ ДЕВ'ЯТНАДЦЯТИЙ -

Лев і змія

Наступні два тижні Гаррі мав відчуття, ніби носить у грудях якийсь таємний палаючий талісман. Той талісман оберігав його на уроках Амбридж і навіть давав змогу чемно всміхатися, дивлячись у її жахливі вирячені очі. Об'єднавшись у ДА, вони чинили опір під самісіньким її носом, робили саме те, чого так боялися і Амбридж, і міністерство. Щоразу на її уроках Гаррі прикидався, що читає, як і всі, підручник Вілберта Слинкгарда, а сам перебирав у пам'яті попередні їхні зібрання, пригадуючи, як успішно Невіл роззброїв Герміону, як Колін Кріві за три зустрічі опанував затримувальні чари, як Парваті Патіл виконала таке чудове зменшувальне закляття, що стіл, на якому стояли стервоскопи, перетворився на порох.

Для зібрань ДА майже неможливо було знайти якийсь постійний вечір, бо доводилося узгоджувати їх з квідичними тренуваннями трьох різних команд, що часто переносилися через погані погодні умови. Однак Гаррі не шкодував. Він відчував, що мати непередбачуваний розклад зібрань, можливо, навіть краще. Якби за ними хтось стежив, то йому нелегко було б виявити якусь певну систему.

Герміона невдовзі винайшла дуже розумний спосіб повідомляти всіх членів ДА про час і дату наступної зустрічі, якщо її несподівано доводилося переносити. Постійне перешіптування й занадто часте спілкування учнів з різних гуртожитків у Великій залі могло б викликати підозру, тож вона роздала кожному членові ДА по фальшивому ґалеону (Рон страшенно розхвилювався, коли вперше побачив кошик і подумав, що вона роздає щире золото.)

- Бачите цифри по обідку монет? - спитала Герміона, показуючи всім наприкінці четвертого зібрання псевдоґалеон. Жовта велика монета виблискувала у світлі смолоскипів. - На справжніх ґалеонах це просто серійний номер, що позначає ґобліна, який викарбував цю монету. А на цих фальшивих монетах цифри будуть мінятися, вказуючи дату і час наступної зустрічі. Якщо міняється дата, монети нагріватимуться, тож навіть у кишені ви це відчуєте. У кожного з нас буде по монеті, тож коли Гаррі призначатиме дату наступної зустрічі, він мінятиме цифри на своїй монеті, і ваші цифри теж відповідно зміняться, бо я наклала на всі монети мінливе замовляння.

Герміонині слова зустріла мертва тиша. Вона збентежено глянула на звернеш до неї обличчя.

- Я думала, що це непогана ідея, - непевно сказала вона, - тобто навіть якби Амбридж наказала нам вивернути кишені, то ґалеони не викличуть підозри. Але... якщо ви не хочете...

- Ти вмієш робити мінливе замовляння? - спитав Террі Буг.

- Так, - відповіла Герміона.

- Але ж це... це вже рівень НОЧІ, - ледь чутно сказав він.

- Он воно що, - якомога скромніше озвалася Герміона. - Ага... ну... так, мабуть.

- Чому це ти не в Рейвенклові? - допитувався Террі, мало не з благоговінням дивлячись на Герміону. - 3 такою головою, як у тебе?

- Сортувальний Капелюх мав серйозний намір відіслати мене у Рейвенклов, - радісно пояснила Герміона, - та врешті зупинився на Ґрифіндорі. То що, будемо користуватися ґалеонами?

Почувся схвальний гомін, і всі підійшли до кошика по монети. Гаррі скоса глянув на Герміону.

- Знаєш, що це мені нагадало?

- Ні, а що?

- Смертежерські мітки. Волдеморт торкається однієї, а пекти починають усі, і смертежери тоді знають, що повинні з ним зустрітися.

- Це так, - тихенько погодилася Герміона, - бо саме цю ідею я й використала... але ти, мабуть, помітив, що я викарбувала дату на кружальцях металу, а не на шкірі наших друзів.

- Так... це, звісно, краще, - усміхнувся Гаррі й поклав у кишеню ґалеон. - Єдина небезпека, щоб ми їх випадково не витратили.

- Якби ж то, - Рон сумовито поглянув на свою фальшиву монету, - з чим я його сплутаю, якщо справжніх ґалеонів не маю.

Наближався перший квідичний матч сезону між Ґрифіндором та Слизерином, і зібрання ДА довелося відкласти, бо Анжеліна наполягала на майже щоденних тренуваннях. Уже давно не розігрувався кубок з квідичу, тож це лише підігрівало інтерес і створювало навколо майбутнього