Читати книгу - "Відьомські війни"

ж розглядаючи меню, кладе його в бік і дивиться на свого хлопця, який в цей час буравить мене поглядом. В мене перехоплює подих. Клер також розглядає мене і це не аби як лякає.

— Лорейн, хто це сидить? — запитує спокійнісінько Клер.

Лорейн усміхаючись, і з величезною радістю називає моє ім’я: Меган.

Несподівано офіціантка підбігає до мене і тягне за руку в напрямку того самого дивану.

— Меган, познайомся це Клер та Нейтан.

Несподіванкою для мене стала реакція Клер. Її приязність здивувала і саму Лорейн. Нейт, як його вона називала, тримався також спокійно та більш стримано. Гарна пара, — подумала тоді я. Їх просто необхідно бачити. Обидва приблизно також віку як і я сама. Клер темношкіра брюнетка з довгим блискучим волоссям. У неї надзвичайно гарні і виразні очі зеленого кольору. Пухкі губи та родимка на щоці. ЇЇ важко не називати красунею. Вона дуже приваблива та впевнена у собі особа. Окрім темної магії у неї напрочуд сильний характер. Ця дівчина точно знає, чого бажає від життя. З першого погляду очевидно Нейт — її величезне кохання. Клер вдягнута у темно-сині коротенькі шорти та світлішого відтінку блузу. Це так пасує з неймовірно гарним волоссям. Нейтан вдягнутий у сорочку темно синього кольору. Цікаво вони узгоджували свій одяг між собою чи це буває між закоханими? Доповненням образу хлопця є чорні штани та темні кросівки. Як на мене в їх парі більш приваблива Клер. Не скажу, що Нейт негарний. Просто я не можу об’єктивно оцінити. Він має коротко стрижене чорне волосся, карі очі, широкий ніс, тонкі губи, нічого особливого. Середньостатистичний підліток. Хоча ні, він спортивний на відміну від Тіма мого давнього друга. Йому б не завадила зайнятись собою. І що вона в ньому знайшла аби закохатися, та й ще до нестями напевно. Проте чи мені осуджувати. Я не знаю, що таке кохання і не розуміюсь на цих речах. Ось наприклад взяти мою сестру Аманду і Стіва їх стосунки не аби як мене здивували. Здивувала мене і реакція цих двох. Ми з ними почали розмовляти, ніби вже давно знайомі. Клер лише сказала:

— Так, ти одна з нас.

Після чого ми доволі мило спілкувались.

— Навіщо ти приїхала в Пінс? — запитала Клер.

— Родинні справи, необхідно щось вирішити з старовинним маєтком, — брехала я. Розуміючи, правди нізащо не потрібно казати, а дотримуватись офіційної версії.

— Меган, ти разом з родиною? — провокаційне запитання від Нейта. Невже він хоче дізнатись на скільки я безпорадна тут. Офіційна версія: в мене не має родини. Я сирота, яку виховували двоюрідна тітка Мері.

Розмовляючи разом з Кейт та Нейтаном, я неодноразова помітила Лорейн, Естель та Роуз, які щось активно обговорювали. Сподіваюсь, мені це лише здалось або не здалось, вони не обрали об’єктом пліток, мене і оцих двох.

Нейт розповів, що мешкає з сестрою та матір’ю. Про його батька достомено невідомо. Мати з ним чи розійшлась, чи він покинув свою родину, або навіть помер. Тобто, хлопець приховав, що сталося, я можу висувати тільки численні версії.

Кейт єдина ж донька у родині. Цим все і сказано, надмірність у всьому та бажання привласнювати: так говорила Аманда про тих хто виростає один. Так жартома вона казала про Стівена. Наша розмова була не надто довгою. Я намагалась зберігати ввічливість, і не забувати про втечу. Тож ссилаючись на термінову справу, я миттю вислизнула з кафе. При цьому отримала запрошення на чай в розкішний маєток Рейнольдс від самої Кейт.

Кейтлін більш офіційне звернення до моєї нової знайомої. Переважна частина мешканців міста називає дівчину Клер. Хоча бабуся полюбляла давати ім’я Кейтлін. Старенькій здавалось, що це ім’я більше підходить онуці. З ним можна досягнути значіших звершень, чим з ім’ям Клер, яке більше пасує для дівчат зі «світлою магією». Клер має ще одне ім’я, батьки часто називали більш простіше свою донечку Кейт. Тому моя знайома може мати декілька імен.

Перебуваючи у власному ж маєтку, я не полишала спроби знайти реліквію. Це мій пріоритет номер один, а не ходіння по крамницям, і споживання тістечок. Неможливо описати словами зроблену мною роботу за сьогоднішній залишок дня. Маєток таки мене поглинув. Прибирання в ньому не найлегша та не найприємніша робота. Це стомлює, порпатись у розкішних і водночас безглуздих речах. На сьогоднішній день моє досягнення кухня та вітальня. В кухні я просто змушена в першу чергу прибрати, саме там мені необхідно готувати ближчим часом. Зізнаюсь, ці дві кімнати вичавили мої сили. Тож, ледве перебираючи ногами, я іду до тебе ліжко.

Глава 3. Застрягла

Вже майже як місяць я тут. І нічого. Я нарешті привела маєток до ладу. Що не могло не привернути увагу містера Барнерсома. Він навідував мене декілька разів. Кожного разу Тед милувався самою будівлею. Йому сподобались усі мої дії. За його словами, маєток отримав новий шанс на життя. Насправді, це мало означати зовсім інше. Тепер маєток можна продати дорожче. Ріелтор відразу збагнув перспективи від майбутнього продажу. Чолов’яга не на мить не сумнівався, в тому що ця будівля буде його. Адже, якщо правильно поміркувати, то він навіть правий. Навіщо 17 річній сироті жити самій у величезному старовинному маєтку. Коли його можна вигідно продати і отримати за це не аби який прибуток. На вилучені кошти, купити десь затишний будиночок біля озера або на узбережжі океану, і не турбуватись про власне майбутнє. Гроші на витрати завжди будуть.

Повернусь до свого пошуку. За цей місяць в моїх руках побувала не одна скринька з коштовностями. Хоча не зовсім коштовностями, а милими прикрасами, які дійсно були для когось дуже важливими. Величезна купа старовинного одягу, речей звичайного побуту. І нічого. Кожна знайдена річ повинна була наблизити мене до реліквії. Вселити надію на можливу знахідку. На жаль нічого не відбувалось. Життя в маєтку стало джерелом розчарувань. Мене почала пригнічувати атмосфера самотності в цих кімнатах. Я могла спілкуватись з родиною по телефону. І це траплялось не надто часто. Вони ніби забули про мене, а я так сумую за ними. Я не хочу бути тут. Яка користь відьмі від перебування в маєтку, де магія цілковито не діє.

Тож кожного вечора єдиним моїм заняттям ставали лише мрії про невелику радість сходити за вишневим пирогом. Смачна випічка, декілька історій від Лорейн істотно покращили б існування тут. Як кажуть, не з моїм щастям. Кав’ярня знаходиться під забороною. Хто знає коли заманеться Клер з’явитись в ній. Ризикувати