Читати книгу - "Месія Дюни"

відтворює для Едріка невагомість у космосі, стає тепер перепоною між ним і нею.

— Принцесо, — промовив Скителі, — завдяки присутності тут Едріка ясновидство вашого чоловіка стане, так би мовити, «неясновидним» і навіть ця розмова пройде повз його увагу… можливо.

— Можливо, — сказала Ірулан.

Превелебна Матір кивнула, не розплющуючи очей.

— Навіть самі ясновидці погано розуміють феномен ясновидіння.

— Я повний Лоцман Гільдії та володію Силою, — промовив Едрік.

Превелебна Матір розплющила очі. Цього разу вона дивилася на лицепляса, вивчаючи його з особливою бене-ґессеритською інтенсивністю. Зважувала кожну дрібницю.

— Ні, Превелебна Матір, — пробурмотів Скителі, — я не такий простак, яким здаюся.

— Ми не розуміємо Сили другого бачення, — сказала Ірулан. — У тім-то й річ. Едрік каже, що мій чоловік не може бачити, знати чи передбачати нічого з того, що відбувається у сфері впливу Лоцмана. Але наскільки поширюється цей вплив?

— У нашому Всесвіті є люди та речі, про яких я знаю лише за наслідками їхньої діяльності, — промовив Едрік, його риб’ячий рот витягся в тонку лінію. — Знаю, що вони були тут… там… десь. Як водні істоти тривожать воду своїм просуванням, так само ясновидіння розворушує Час. Я бачив, де бував ваш чоловік, хоча ніколи не бачив ні його самого, ні відданих йому людей, що мають спільні з ним цілі. Це маскування, яке адепт дає всім своїм друзям.

— Ірулан не твоя, — сказав Скителі й зиркнув у бік принцеси.

— Ми всі знаємо, чому таємну змову слід вести лише за моєї присутності, — відповів Едрік.

Удавшись до інтонацій, з якими описують механізми, Ірулан промовила:

— Це очевидно, ви маєте своє застосування.

«Тепер вона бачить його таким, яким він є, — подумав Скителі. — Добре!»

— Майбутнє — це річ, яку треба формувати, — промовив він уголос. — Поміркуйте про це, принцесо.

Ірулан глянула на лицепляса.

«Віддані Полу люди, що мають спільні з ним цілі, — подумала вона. — і в першу чергу фрименські легіонери в його плащах. Я бачила, як він пророкував для них, чула крики захвату їхнім Магді, їхнім Муад’Дібом».

«Вона зрозуміла, — подумав Скителі, — що тут її випробовують, що вона постала перед судом, який вирішує, зберегти її чи знищити. Побачила пастку, яку ми їй поставили».

На мить Скителі зустрівся поглядом із Превелебною Матір’ю й пережив дивне усвідомлення того, що вона розділяє його погляд на Ірулан. Звісно, Бене Ґессерит детально проінструктували свою принцесу й навчили її спритних брехонь. Але завжди настає момент, коли бене-ґессеритки можуть покластися лише на свій вишкіл та інстинкти.

— Принцесо, я знаю, чого ви найбільше хочете від Імператора, — сказав Едрік.

— Хто ж цього не знає? — відповіла запитанням Ірулан.

— Ви хочете бути матір’ю-засновницею королівської династії, — продовжував Едрік, наче й не чуючи її. — Якщо ви до нас не приєднаєтеся, цього ніколи не станеться. Даю вам слово ясновидця. Імператор одружився з вами з політичних причин, але ви ніколи не ділили з ним ложа.

— То ясновидець є ще й вуаєристом, — зітхнула Ірулан.

— Імператор сильніше зв’язаний зі своєю фрименською конкубіною, ніж із вами, — відрізав Едрік.

— І вона не може дати йому спадкоємця, — відповіла Ірулан.

— Розсудливість є першою жертвою сильних емоцій, — пробурмотів Скителі, відчувши, як гнів Ірулан переливається через край, побачивши, що його застереження дало наслідок.

— Вона не може дати йому спадкоємця, — промовила Ірулан, спокійно відміряючи слова, — бо я таємно здійснюю контрацепцію. Це зізнання хотіли ви почути від мене?

— Це не те, про що слід знати Імператорові, — сказав Едрік, усміхаючись.

— Тримаю напоготові призначену для нього брехню, — відповіла Ірулан. — Він може мати правдочуття, але деяким брехням повірити легше, ніж правді.

— Мусите зробити вибір, принцесо, — промовив Скителі, — але збагніть, що цей вибір має стати вашим захистом.

— Пол справедливий зі мною, — сказала вона. — Я сиджу в його Раді.

— Чи за ті дванадцять років, коли ви були його принцесою-консортом, він проявив до вас хоч трохи тепла? — спитав Едрік.

Ірулан труснула головою.

— Він зі своєю простацькою фрименською ордою детронізував вашого батька, одружився з вами, щоб підкріпити свої претензії на престол, але ніколи не коронував вас як Імператрицю, — сказав Едрік.

— Едрік намагається змусити вас хвилюватися, принцесо, — прокоментував Скителі. — Хіба не цікаво?

Вона глянула на лицепляса, побачила на його обличчі зухвалу посмішку та відповіла на неї піднятими бровами. Скителі бачив — тепер вона цілком усвідомлює, що коли покине цю зустріч, підпавши під вплив Едріка, ставши частиною їхньої змови, то ці моменти будуть приховані від Полового ясновидіння. Якщо ж утримається від зобов’язань…

— Вам не здається, принцесо, — спитав Скителі, — що Едрік прибрав собі надто важливу роль у нашій змові?

— Я вже погодився, — сказав Едрік, — керуватися найрозсудливішими рішеннями, запропонованими нашою радою.

— А хто ж вибиратиме, яке з рішень найрозсудливіше? — поцікавився Скителі.

— Ви бажаєте, щоб принцеса від’їхала звідси, не приєднавшись до нас? — запитав Едрік.

— Він хотів би, щоб вона взяла на себе реальні зобов’язання, — гримнула Превелебна Матір. — Між нами не повинно бути обману.

Скителі побачив, що Ірулан розслабилася в замисленій позі, сховавши руки в рукави своїх шат. Роздумувала про приманку, яку підкинув їй Едрік: заснувати королівську династію! Питала себе, яку схему задумали змовники, щоб захиститися від неї. Їй багато чого треба зважити й обдумати. У цю мить Ірулан звернулася до нього:

— Скителі, кажуть, що у вас, тлейлаксу, є дивний кодекс честі: усі ваші жертви повинні мати можливість порятунку.

— Якщо зуміють її знайти, — підтвердив Скителі.

— А я жертва? — спитала Ірулан.

Скителі врятував вибух сміху.

Превелебна Матір чмихнула.

— Принцесо, — заговорив Едрік, і його голос звучав лагідно та переконливо, — ви вже одна з нас, не бійтеся. Хіба ж ви не шпигуєте за Імператорським Двором для своїх бене-ґессеритських зверхниць?

— Пол знає, що я звітую своїм наставницям, — сказала вона.

— Але чи не даєте їм матеріалу для різкої пропаганди проти вашого Імператора? — спитав Едрік.

«Не “нашого” Імператора, — занотував Скителі. — “Вашого” Імператора. Ірулан надто бене-ґессеритка, щоб пропустити цю обмовку».

— Питання в тому, чим і як скористатися, — сказав Скителі, наблизившись до