Читати книгу - "Із сонцем за плечима. Поліська мудрість Пелагеї"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Така пам’ять, вчила бабуся, ніколи нічим добрим не проросте, особливо на ближніх, на твоїх дітях, що з того ж кореня пішли.
Суха, зла пам’ять – не родить.
Вона може ожити, як всохле дерево, на якім раптом пагінець з’являється. Він житиме, а от дерево – ні.
Особливо небезпечна суха пам’ять щодо батьків, казала бабуся.
Згодом я почув знамениту легенду про сина, якому його кохана, аби довів свою любов, наказала принести материнське серце. Й коли він вирізав серце й ніс до жорстокої коханої, то спіткнувся і впав, а серце, що покотилося по землі, спитало: «Ти не забився, синку? Тобі не боляче?»
Я згадав, що подібне чув і од бабусі.
Притча від бабусі Пелагеї звучала так:
– Полюбив раз хлопець дівчину, вдатну та гарну, тико вельми примхливу та серцем нидобру. І раз сказала: «Докажи, що любиш. Принеси те, що тобі у твоїй матері найдорожче».
Задумався хлопець. Ласка материна дорога, любов, те, як вона усміхається. Вся вона. А що найдорожче? І подумав: усе, що мені дороге, породило мамине серце. Коли мати спала, вийняв із неї серце й поніс коханій. Тико, йдучи, побачив, як небо потемніло. Темно-темно стало. З переляку упустив мамине серце.
А воно покотилось, викотилося на небо й стало замість сонця світити. Заплакав хлопець і назад вернувся. А там коло порога щось гарєче лежить.
– Пусти мене, хлопче, – каже, – я буду твоїй матусі замість серця.
Мені здається, суть цієї історії – притчі чи легенди – в тому, що без матерів, без їхньої любові й любові до них не може існувати світ. Як і без сонця.
Пам’ятаю, ще бабця казала, що гріх зобижати сироту, лишати без доброго слова.
Що хай би яка людина була невдатна в житті, ціну їй не складеш. Нещасні діти, матір’ю недолюблені. Нещасна матір, яку діти забувають, як одиноке дерево серед поля, на якім нічого не росте.
І ще одна коротка притча. Виглядала й виглядала мати сина, що в світи далекі подався. Геть зістарилася. Нарешті син приїхав. На золотій бричці, з жінкою-панею. Повно добра всякого навіз.
– То все вам, мамо, – каже.
– Чую ніби знакомий голос, – одказує мати, – тико ж никого коло брички ни бачу. Повна бричка, тико без хазяїна.
Прислів’я, приказки од Пелагеї– Сім верстов пройшов, а долі ни найшов, бо вона коло воріт лежала.
– Кричеть, як сорока, а з ділом їдна морока.
– То такей пастух, що од сну опух, а бидло [1] всеньке жито столочило.
– На печі їдєть калачі, а за дверима з них голодні миші сміються.
– Сонце, ни дивеся у віконце, бо тута дівка до обіда не вмивана.
– На городі верба груші вродила, бо Химка клялася, що перед чоловіком чиста.
– Дід беззубий, як пеньок, а дівку поцілував, то молодицею стала.
– Наш котик умивається – видно, Параска в гості збирається – три дні тарандіти.
– Наша Маруся до вечора краля, а як стемніло, хлопци всю красу покрали.
– То того хазяїна кінь, що чужим вівсом потилицю чухає.
– Одягай, Мотрунко, запаску, пуйдеш гусей пасти, хай хоч гусак на тебе подивиться, як така стидлива.
– Корова у нас молочниця – цілий день на вигоні вибрикує.
– Ще комар ни вкусив, а вже відро сліз назбирала.
– Виглядала кума, а він псиська прислав, щоб на куму погавкав за вчорашні пироги.
– Візьму-но я лозину, піду сама дочку сватати.
– Гаврильцю, чого в тебе писок став, як рильце? Мо’, гороху чужого наївся?
– У неї коса така, що й мурахи цілують.
– Покличу місяця, щоб у відро заглєнув, ци я води принесла.
– Так пити хочеться, що й добрий кусок сала з’їла б.
– Розсокоталися, ніби Феську язикату побачили.
– Як півень ни встереже, то курка і два яйця зразу знесе.
– Так глєнула, що на другім силі горщики заторохтіли.
– Така криклива, що й ворота дрижать.
– Така гнівлева, що й двері бояться рипнути.
– Посватався на чуже сило, а типер у свему на дівок заглядаєця.
– Якби хто приніс пирога, то вона, може, й розчесалася б.
– Сім верст до небес, та на восьмім додом дорогу все їдно згадаєш.
– Чого то, кумо, ваш кум на вас вашим голосом вчора кричєв?
– Ліпше прийдіть взавтра, бо сьогоднє ще не всі пироги доїли.
– Жінка як тичка, зате чоловік у неї як бричка.
– Сідайте, Параско, бо, певно, вже у вас язик стомився.
– Та Явдоха така пройдоха, що й у болоті не замочиться.
– Така пролаза, що й крізь мишачу нірку пролізе.
– То ж так: хто за долею плаче, той сонця й літом ни побачить.
– Як дівка ни на ту ногу встане, то парубок на неї ни так гляне.
– Щось ви-те, куме, ни з того берега прийшли.
– Як був квас, то й не було вас, а тепер квасило, то де вас носило?
– Як наварив, Омельку, так і їж.
– Принесіте, куме, риби, то й хліб до неї буде.
– Кажеш, ти добрий? А ти-но руку пчолі настав.
– Ліпше самому по дорозі йти, ніж удвох із гицелем.
– Ранок – ото тобі й панок, як ни вспієш наробитись, будеш ввечері журитись.
– Зимою день, як літом у комара ніс.
– Робить, як комар, а їсть, як віл.
– У нас стики того сіна, що коза за день з’їла.
– Та так робить, що й мокре ліпше горить.
– Йшов свататися, та об гарбуза спіткнувся.
– Наївшися, напившися – гвавтоньки женитися. А як я зголодію, де ж я жінку подію?
– Ганька за Грицем сохне, а Гриць і не охне.
– Скіко м’яко ни стели, а самому твердо спати.
– Скоріше ожениться солом’яний парубок, як вийде замуж ота кам’яна дівка.
– Поле бачить, а ліс чує, де й Гаврило заночує.
– Поволочився за багатою, а у вбогої та любої – уже дитей трійко.
– Приніс відро чужого розуму, а хто пити буде?
– Такеї буйні вітри у нього в голові, що сусідські ворота обломилися.
– Дурного Гаврила й Параска побила.
– Скільки б воду решетом ни носив – ни порозумнішаєш.
– Порадив, як озеро ложкою вичерпати.
– Надіявся циган на пироги, то й борщу ни схотів.
– Лисиця і в сні курей бачить.
– Вівсяна каша себе хвалить, а люди – гречану.
– Сідайте, бо в ногах правди нима, у нас лавка чисто заметена.
– Чоловік з Кукурік, а прожив із маслом цілий вік.
– Ой, дорогеї гості, куди ж вас посадити, хіба горох перебирати.
– Добрий кіт, тико мишам часом підморгує.
– Ще кіт ни нявкнув, а вже миші танцюють.
– Конику-соколику, ни брикайся, бо
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Із сонцем за плечима. Поліська мудрість Пелагеї», після закриття браузера.