Читати книгу - "Венеціанський купець, Вільям Шекспір"

Третій, так...

 

Антоніо

То що?

Він правив теж відсотки?

 

Шейлок

Ні, відсотків

Не брав він; ні, там не було того,

Що ви звете відсотками звичайно.

Ось слухайте, що він зробив. Лаван

З ним склав таку умову, що ягнята

Самі строкаті та усі рябі

Віддасть він Якову у нагороду.

За труд його. Коли ж пора осіння

Настала врешті, й подались овечки

До тонкорунних баранів в жадобі

Й почався у тварин отих кошлатих

Труд творення, тоді чабан-хитрун

Гілок нарізав, наздирав кори,

І ті гілки в хвилину парування

Встромляв він перед кожною з овець.

І вівці зачинали, і потому

Родилися рябенькі всі ягнята

Й дістались Якову. Такий обрав

Він шлях, щоб мати зиск; його за це

Благословило небо: хоч і зиск,

Проте благословенний він, коли

Нема крадіжки!

 

Антоніо

Випадок щасливий,

І не від Якова залежав зиск:

Божественна рука те все здійснила.

Та чи можливо ж прикладом таким

Виправдувать відсотки всі лихварські?

Чи срібло й щире золото для вас -

Однаково, що барани та вівці? 22

 

Шейлок

Не знаю... Множити я вмію їх

Не гірше. Слухайте, синьйоре...

 

Антоніо

Друже,

Зверніть увагу, як уміє чорт

І на письмо святеє посилатись.

Коли гидка душа бере собі

Святі слова, щоб ними захищатись,

Це лиходій, хоч усміх на устах;

Рум’яне яблуко, хоч в серцевині

Воно й гниле. О, цей огидний фальш!

Чому ти чарівний такий на вигляд?

 

Шейлок

Три тисячі дукатів - кругла сума!

Три місяці... На рік - збагнути треба -

Які тут можна взять відсотки? 23

 

Антоніо

Отже,

Скажіть, чи можете зарадить нам?

 

Шейлок

Синьйор Антоніо, траплялось часто,

Що ви в Ріальто з мене глузували -

З моїх відсотків і з мого багатства;

Я все терпів і знизував плечима:

Терпіть - така вже доля всіх євреїв.

Не раз мене ви обзивали псом,

Невірою й плювали на каптан

Святковий мій єврейський - все за те,

Що користуюсь я із власних грошей.

А нині я потрібен вам, вельможні?

Ну що ж! Тепер до мене ви йдете

І кажете: «Нам треба грошей, Шейлок!»

Ви просите у мене грошей! Ви,

Що тільки в бороду мені плювали

І копняками гнали, ніби пса,

Од вашого порога. А сьогодні

Вам треба грошей! Що ж сказати вам?

Чи не сказати часом: «О синьйоре,

Хіба ж собака може мати гроші?

Де ж чувано, щоб шолудивий пес

Позичить зміг три тисячі дукатів»?

Чи я повинен, низько уклонившись,

Затамувати подих і сказать

Несміливо, немов той раб покірний:

«О найшановніший синьйор! На мене

Ви середи минулої плювали,

А в інший день дали ви стусана

І часто псом огидним називали;

І ось тепер за ласки ваші всі

Я вам позичу певну суму грошей?»

 

Антоніо

Ладен я лаяти тебе й тепер,

І плюнути на тебе, й пхнуть ногою.

Якщо не відмовляєш нам у грошах,

Ну, то й давай, та тільки не як друзям

(Чи чувано, щоб друг коли платив

Відсотки другу за метал нікчемний?),-

Як ворогові грошей ти позич;

Якщо у строк не зможе він віддати,

Щоб міг ти править з нього без жалю

Відсотки.

 

Шейлок

Ти диви, як ви скипіли!

Здобути хтів би вашу я любов

І дружбу щиру; ту ганьбу забути,

Що ви мене так часто плямували.

Допомогти вам хочу у біді,

Не вимагаючи за це відсотків;

А ви, проте, і вислухать мене

Не маєте бажання. Зичу вам

Добра.

 

Бассаніо

І справді ти добра бажаєш.

 

Шейлок

Я довести це хочу. Ось ходімо

Усі до нотаря, й дасте підписку

На зобов’язанні, ну, так, для жарту,

Допишемо, що як не вдасться вам

Сплатити в певний день і в місці певнім

Мені ту суму, згадану в розписці,

То як відшкодування зможу я

У вас на тілі взяти м’яса фунт -

І то в якому тільки схочу місці.

 

Антоніо

Гаразд, я підпишу і всім скажу,

Що жид ласкавий вельми!

 

Бассаніо

Я не згоден!

Такого зобов’язання ніколи

Тобі я не дозволю підписати;

Ладен скоріш зостатися в нужді!

 

Антоніо

Не бійся! Терміну додержу я.

Ще за два місяці - до строку місяць -

Утроє більше я дістати маю

За борг отой.

 

Шейлок

О, Аврааме-батьку!

Які ж ці християни! Їх жорстокість

Навчає їх підозрювати всіх.

Ну посудіть самі: якщо вже він

У строк мені свого не сплатить боргу,

Який же зиск мені? Фунт м’яса лиш?

Таж людське м’ясо варт багато менше,

Аніж бараняче або козине.

Я помагаю з тим, щоб заслужити

Його прихильність. Згодиться Антоньйо,

Тоді - гаразд! Не схоче - то прощайте!

І кривдою за ласку не платіть.

 

Антоніо

Так, Шейлоку, папір я підпишу.

 

Шейлок

Ідіть до нотаря, а незабаром

І я прийду. Ви розкажіть йому,

Як цей контракт кумедний краще скласти,

А я дукатів назбирать піду

І гляну, як там в мене у господі:

Чи все гаразд? Адже глядить її

Слуга мій непутящий. Повернусь

Я вмить.

 

Антоніо

Іди мерщій, шляхетний жиде!

 

Шейлок виходить.

 

Ще вихриститься він: бач, став сердечний.

 

Бассаніо

Шахрай страшний тоді, коли він гречний.

 

Антоніо