Читати книгу - "Одна для двох, Каміла Дані"

4

- Б * я, ти мав рацію, вона те що треба, тепер залишилося вмовити її! – це голос Стаса.
- Не сумнівайся, завтра буде чудовий день, а вечір ще чарівніший! – відповідає йому Влад, десь далеко і я більше не можу стримувати себе і відлітаю до царства сну.
Не знаю скільки спала, але коли відкрила очі за вікном було вже темно. Штори, як і раніше відкриті, а на тумбочці біля ліжка, мерехтіла маленька лампа. Прислухаюся до своїх відчуттів, і якщо тіло палає задоволенням та бажає ще, то серце та душа плачуть. Тому що це не правильно, не пристойно й аморально, але як добре, гаряче і приємно і бомбезно. Ніколи статевий акт мені не закарбовувався в пам'яті до найменших подробиць. Тіло пам'ятає кожен дотик та рух чоловіків. Серце тріпоче від спогадів про шалене безумство, а з уст не сходить посмішка. Прикриваю очі знову і згадую ті відчуття, коли вони були в мені, кожна клітиночка тіла починає протестувати та бажати продовження. Низ живота знову кам'яніє, просячи пестощів чоловіків.
- Прокинулася, - швиденько відкриваю очі. Біля мене стоїть Влад з оголеним торсом і в штанах. Грає м'язами грудей й присідає поруч зі мною. Ховає руку під ковдрою, простягаючи долонею по моїй нозі.
- Так, тепер потрібно привести себе до ладу і додому. Добре хоч всю термінову роботу виконала! – перехоплюючи його руку, муркаю я. Влад заглядає своїм вогняним поглядом до моїх очей й нахиляється.
- Скажи відверто, тобі сподобалося? – погляд перетворюється на гарячу лаву. Маленькі комети перемоги пролітають в карих очах.
- Я зробила те, що ти просив, ось і все. Звичайно це було в новинку мені, але не можу сказати точно.
Влад примружує очі й проводить язиком по пересохлих губах. Проводить тильною стороною долоні по моїй щоці й відразу цілує те місце, прокладає доріжку з вологих поцілунків до вушка і шепоче п'янким голосом:
- Тоді, щоб ти остаточно визначилася, запрошую тебе завтра з нами на костюмовану вечірку.
- З нами? - перепитую, погладжуючи голий торс.
- Так, Стас теж буде! Там багато народу буде! - відриває свої губи від моєї шиї та встає з ліжка.
- Я подумаю, - не хочу відразу погоджуватися, так якщо чесно, сама ще не знаю, чи хочу я туди йти.
- Добре, подумай до завтра. Я тобі зателефоную в обід, щоб дізнатися твоє рішення!
Влад змінився в обличчі, помітно що він незадоволений моєю відповіддю. Але зараз мене не дуже хвилює що йому потрібно. - Спідницю тільки доставили! - простягає мені одяг і підморгує, вдаючи, що все добре. За ці роки я більш ніж добре вивчила всі жести та міміку цього чоловіка.
Влад завмирає біля вікна дивлячись вниз. Підриваюсь з ліжка і швиденько одягаюся. Застрибую в туфлі, які навіть не пам'ятаю коли з мене зняли. Підходжу до чоловіка ззаду та обіймаю, цілуючи плечі через сорочку.
- Ти ж розумієш, що я не хотів тобою ділитися, у мене не було вибору! І дуже ціную те, що ти зробила для мене і фірми. Розумію, що мій брат не дуже приємний тип, та ще з кримінальним минулим, але у нього більше влади ніж у мене. Тому я мовчу, хоча хотів відірвати йому член, коли він проникав в тебе!
Слухаю його розповідь і погладжую тверді, накачані груди. Цілую в шию, даючи зрозуміти, що все розумію, адже ми не перший раз віддаємо один одному тіло і душу. Мої руки накривають великі долоні й легенько стискають. Тоді вибирається з обіймів і повертається обличчям до мене. Дивиться з жалем і болем.
- Нам ще потрібно потерпіти його присутність кілька днів, а потім повернемося до колишнього життя! - припадає до моїх уст, шарпаючи їх в поцілункові. Язик ковзає по губах запускаючи в мене всю пристрасть і ніжність. Відсторонюється і тулиться чолом до мого. Дихає рвано, і додає ще один невагомий поцілунок. Тоді різко відсторонюється й обхопивши моє обличчя руками, обдаровує чарівною посмішкою.
- Давай я підвезу тебе додому? - просить, але я негативно махаю головою, адже моя донька завжди дивиться у вікно коли я приїжджаю і якщо побачить дядечка, відразу запитує про батька.
- Гаразд, тоді біжи, і подумай, будь ласка, про вечірку! - обходить мене і направляється до шафи в іншому кінці кімнати.
- До зустрічі, - підходжу до нього і цілую в щоку. Швидко, поки він мене не спіймав, зникаю з кімнати в кабінет,  і відразу до приймальні. 

У своєму кабінеті підхоплюю сумочку і забігаю в уже ліфт, який майже зачинив двері.
- Тебе підвести? - здригаюся від знайомого баритона. Стас стоїть у кутку і дірявить мене поглядом.
- Ні, дякую. Я машиною, - ввічливо посміхаючись, відповідаю без підступу. Чоловік тисне кнопку стоп, ліфт зупиняється і чоловіче тіло приштамповує мене спиною до стіни.
- Я не питаю, Мія, я констатую факт! - притискається до мене всім потужним тілом. Рукою тягнеться до обличчя, втягуючи повітря крізь зуби. - У мене до тебе є ділова пропозиція, від якої ти не зможеш відмовитися, - простягає язиком по губах, наповняючи мене збудженням. У подиві дивлюся на нього. Та й себе зрозуміти не можу, адже так швидко навіть від Влада не заводжуся.
Почуття зради обливає тіло і душу, приводячи мої мізки в суцільну кашу. Навіть тоді коли вони обидва були в мені я не відчувала, що зраджую Влада. Та й про яку зраду може йди мова, якщо ми коханці ?!
Клацає на кнопку ліфта і той починає рух. Стас дивиться невідривно в очі з єхидною посмішкою на губах.
-Шкода, що брат не хоче мені тебе віддати, та й мені не потрібен його дозвіл ти скоро сама його кинеш! - опалюючи диханням губи, вимовляє. Руками накриває груди й стискає, втягуючи повітря зі свистом. - Мені мало тебе, продовжимо?
Двері ліфта відкриваються і Стас відпускає мене, адже всередину входять співробітники фірми. Не спускаючи з мене очей дивиться, як риба на наживку, яку збирається проковтнути! Я розумію, що, якщо не втекти, то додому він мене не відпустить. Тому роблю крок від нього, ближче до виходу і як тільки двері на нульовому поверсі відкриваються, стартую і вилітаю з ліфта. Біжу, як це можна робити на підборах і судомно шукаю в сумочці ключ від машини. Тільки натискаю на кнопку, щоб розблокувати, як мене ловлять в полон і притиснувши животом до капота автомобіля, накривають свої тілом.
- Ах ти ж Ластівко, куди намилилася? - простягає рукою від коліна, по дупці й до плечей. Розсуває мої ноги в сторони своєю ногою і притискається пахом до м'якого місця, потираючись об  мене. - Шкода, що тут є свідки, так би трахнув тебе тут, поза шикарна, та й місце відмінне. Відлуння від стогонів мають литися піснею.
Зариває ніс в моє волосся, голосно вдихаючи їх аромат. Рукою простягає по моїй руці й вихоплює ключ. Відпускає мене, після ляскає по сідницях і задоволений собою хапає мене за передпліччя. Тягне до машини й садить на пасажирське сидіння.
Я дивлюся, як він обходить машину, рухаючись немов господар світу. Дивно, але я не проти що він тут, не проти його нахабства і дотиків. Я точно збожеволіла. Годину тому трахалася з двома близнюками, а зараз заводжуся тільки від думки, що я поруч з ним.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍