Читати книгу - "Фенікс, Валерія Дражинська"

- Немає в тебе ні чоловіка, ні хлопця! - усміхнувся Марат, узяв мою руку і замість своєї накрив пакет із пельменями, - Далі сама впораєшся?

- Так..., - позбувшись його впливу, я почала відчувати незручність за свою реакцію, - Дякую за допомогу!

- Звертайся! Ще побачимося, Ава.

І пішов, залишивши мене в повному сум'ятті. Зачепити такого буде складно. І, як підказує інтуїція, небезнечно. Початок покладено. Ось ми й познайомилися, Марат Хасанович. Як і очікувалося, ти повівся на красиву картинку.