Читати книгу - "Щастя за мільйон, Ангеліна Кріхелі"

Розділ 3

- Це не помилка, - м'яко посміхнувся чоловік. - Ви ж Катерина? Прийшли на співбесіду?

Дівчина несміливо кивнула, мимоволі підскочили руді кучері.

- Тоді проходьте, будь ласка, до кімнати очікування. Там ви зможете зробити собі каву або чай, отямитися після спеки.

Катя відчула себе ніяково. Тонко він натякнув на її страшний вигляд: змокла, почервоніла. І волосся, напевно, як завжди на гніздо перетворилося від вітру.

Слухняно пройшла до вказаної кімнати. Чоловік одразу прикрив за нею двері.

Олексій задоволено потер руки, відчуваючи швидку поразку друга в цій суперечці. Враховуючи стан сімейного капіталу, мільйон – лише ще одна крапля у морі їхнього добробуту. Але тут питання честі.

А дівчина гарна, подумав він. Цікаво, охорона надіслала, правда, першу зустрічну чи все ж таки підбирала?

Хмикнувши, попрямував до свого кабінету, по дорозі квапливо набираючи повідомлення.

Стас не забарився. Примчав, азарт підганяв.

- Ну, де ця нещасна, яка впаде до моїх ніг, якщо не цього вечора, то вже завтра? - посміхнувся він, обводячи кімнату поглядом.

По-дитячому ображено надув губи, виявивши лише Олексія. Хоча чудово знав, що тут тільки вони вдвох. Інакше не став би так казати.

Анастасія, що прямувала в цей момент до свого нареченого, здивовано завмерла біля дверей з піднятою для стуку рукою.

Що за марення Стас несе? Прислухалася.

Якщо хлопчики задумали чергову суперечку, вона має дізнатися про це першою. Поінформованість уже неодноразово рятувала її. Підслуховувати не добре? Як же! Якби не це, не бачити їй мільярдера майбутнім чоловіком.

Настя хижо усміхнулася.

- Wartezimmer до наших послуг, - Льоша задоволено потягнувся, натискаючи одну з кнопок на багатофункціональному пульті.

Його дратував десяток пультів від різних пристроїв у кабінеті батька. Особливо після тієї незручної ситуації, коли Льошку попросили включити розкадровник, а він помилково взяв не той пульт і запустив кондиціонер. Що там було несправно, вже не важливо. Але перука під потужним потоком повітря з голови замовника злетіла ефектно. Тато чомусь жарт не оцінив, вирішивши, що син навмисно дивує, уникаючи відповідальності у прийнятті на себе сімейного бізнесу. Хто ж знав, що разом із злощасною перукою злетить мільйонний контракт на рекламну компанію. Та ще й доведеться на пару зі Стасом потім відловлювати лисого клієнта, оспівуючи оди його шевелюрі. Як вибачення знайшов клініку з пересадки волосся і оплатив процедуру. Зате тепер кучерявий із вдячністю довіряє всі рекламні кампанії тільки їм, а пульт у кабінеті самого Льоші завбачливо вміщує всі кнопки одразу. Тут і захочеш, а не помилишся.

Як каже батько, песимісту скрізь мерехтять хрести, оптиміст у всьому бачить плюси. Два оптимісти – нескінченні плюси, а якщо вони ще й креативники – сила непереможна.

Настя завмерла під дверима, майже повністю притулившись до неї вухом і розриваючись між бажанням збігати в кімнату очікування, щоб хоч одним оком під будь-яким привидом побачити, про кого йдеться, і необхідністю дослухати до кінця їхню розмову. У грудях заворушилося гнітюче передчуття неприємностей, що наближаються.

Величезна плазма на стіні в кабінеті блимнула і видала картинку.

Миловидна руда дівчина допитливо оглянула ультрасучасну каву-машину, забавно зморщила ніс із розсипом дрібного привабливого ластовиння. Задумливо пробігла вказівним пальчиком кнопками, вибираючи напій.

Олексій радісно зазначив, що манікюр має лише гігієнічний. Тому що довгі пазурі Настасі гарні були лише в момент найвищої пристрасті та яскравої насолоди. Останнім часом цей витвір манікюрного мистецтва забирав приблизно стільки ж часу і грошей, як і картини великих художників, мабуть.

Добре, що вони в зоні очікування міні-камеру поставили. Завжди корисно заздалегідь подивитися на клієнта, визначити характер поведінки та на льоту підібрати "ключик" до отримання нового замовлення. Батько проти? Йому не скажемо. Дізнався? Ну чого там... Сам і оцінив корисність аксесуара.

- Непогано, - протяг Стас, підходячи ближче до екрану, намагаючись розглянути в деталях.

- Говорять, що руді дуже пристрасні. У мене ще рудої не було.

- Дивись! – реготнув Олексій. – І в тебе ще щось уперше буває.

Чоловіки засміялися.

- Вона, до речі, роботу шукає, - як би ненароком помітив друг.

Стас здивовано глянув на нього, збираючись спитати, яким вітром її занесло до них.

Але тут Настя наважилася постукати, бо з'їдала цікавість. Що там за руда така для Стаса з'явилася? Не стане ж Льоша приховувати від неї - наречена як-не-як.

Не чекаючи відповіді, широко відчинили двері, мало не збивши з ніг одного з друзів.

- Стасику, привіт, - промуркотіла вона, дзвінко цілуючи повітря біля його щоки.

Стас, як завжди, не відсунувся. Але варто їй піти далі, як відразу затіяв незмінну пантоміму. Наче дістає хустку з кишені і відтирає невидиму стіну від її помади, невдоволено скривившись.

Льоша беззлобно посміхнувся. На друга взагалі ображатися не можна. По-перше, з дитячого садка разом. По-друге, сто пудів солі з'їли, тисячі пригод на свої дупи разом знайшли, і в біді не кидали один одного, а у щасті не заздрили. Ну і, по-третє, він щиро вірив, що Настя йому вірна.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍