Читати книгу - "Самотній татусь шукає няню, Агата Авенс"

Розділ 4 Лана

- Одружуйтеся зі мною, - вимовила я, насилу розліпивши губи.
Він глянув на мене як на божевільну. Чорт, не так я планувала сказати це! Даремно я вимовила ці слова в гарячці, треба було залишатися холодною і розважливою, адже, зрештою, йдеться про бізнес, а не про створення сім'ї, кохання та інші дурниці. Принаймні, хотілося б сподіватися, що так воно і є.

Повільно, немов уві сні, Денис відсторонився від мене і зробив невпевнений крок назад. Його переляканий погляд немов приклеївся до мого обличчя.

Щойно розум повернувся до мене, я одразу ж жахнулася тому, що сказала. Не дивно, що мої слова налякали безстрашного фермера, бо мене вони налякали не менше. Але це був мій єдиний шанс. Якщо я провалю усе зараз, то моєму дітищу, соціальному дитячому фонду «Янголи Світла» не судилося побачити світ.

Але оскільки слово не горобець і сказаного не відвернеш, я скинула заціпеніння і кинулася в бій, перейшовши до атаки. Потрібно переконати Підбуртного в тому, що це єдиний шлях змусити банки, серйозно підійти до кредитування мого проекту. Адже тільки під його відоме прізвище можна буде отримати позику.

Прізвище! Ось у чому весь секрет. Для того, щоб побудувати дитячий центр, мені необхідно все починати з нуля. Від землі під забудову до офісних меблів... За все доведеться платити зі своєї кишені. І мине не менше трьох років, перш ніж моя затія почне приносити дохід. Мабуть, статусу дружини найвідомішого фермера в окрузі буде достатньо, щоб переконати будь-яку банківську колегію. Усе в моєму плані стало на свої місця, коли я побачила оголошення Підбуртного в інтернеті. Ось він, той шанс, за який треба хапатися двома руками, шанс, який дається лише раз у житті. Усе це я й виклала здивованому чоловіку за кілька хвилин.

- Тож, якщо ви одружитеся зі мною, - підсумувала я, - я зможу переконати управління банку у своїй платоспроможності, вони дадуть мені гроші, і маленькі сироти отримають любов і турботу. А у вас, до речі, з'явиться безплатна няня найвищого ґатунку, доти, звісно, доки мама Марка не повернеться по хлопчика.

Протягом мого монологу вираз на обличчі Дена поступово змінювався. Від жаху до здивування і, нарешті, до скептицизму.

- Дівчино, люба, навіть якщо ваша маячна ідея і має щось спільне зі здоровим глуздом, у чому я особисто сумніваюся, у вас все одно нічого не вийде. І вся річ у тім, що в мене немає ані найменшого бажання обтяжувати себе сімейними кандалами. Ніколи не горів таким бажанням, не бачу причин для цього і зараз. Нічого хорошого немає в сімейному житті, тож нічого у вас не вийде.

- А хто говорить про справжній шлюб? Мені все це теж ні до чого. - я дуже сподівалася, що мій голос звучить переконливо. - Це ділова пропозиція, і нічого більше. Усе, що мені від вас потрібно, - це ваше прізвище і статус. Зауважте, тільки на папері. Статус вашої дружини, щоб отримати кредит.

Підбуртний махнув рукою, усе це здавалося йому безглуздим і починало набридати.

- Ваші пояснення ні до біса, Лано. Усе це не має для мене сенсу.

- Натомість для мене все це має величезне значення і сповнене сенсу. А крім того, це взаємовигідна пропозиція. Ви отримуєте безкоштовну няню, а я отримую кредит. Усі щасливі, ніхто не програв.

Ден втомлено потер очі долонями. Марк знову вибухнув плачем. В очах фермера промайнула паніка.

- Адже це тільки заради справи, так? Бізнес і нічого крім цього? - розсіяно запитав він і погладив дитину по голові. - Ніяких там «поки смерть не розлучить вас»?

- Ну звісно ж! Щойно я отримаю кредит, а ви знайдете матір хлопчика, ми одразу ж поїдемо в РАГС, де нас розлучать за дві секунди. Жодних зобов'язань! - я говорила легко, немов ненароком, хоча насправді я була напружена до межі. Можна подумати, я щодня пропоную шлюб за розрахунком незнайомому чоловікові.

Підбуртний не міг не визнати, що в моїй божевільній ідеї є розумне зерно. Адже він потребував мене нітрохи не менше, ніж я його. З огляду на те, як сильно він втомився за останній час, він просто не зможе більше тягнути цю лямку. Він готовий був здатися. Втім, і я відчувала те ж саме. Якби Денис не сказав хоч що-небудь, я б просто зомліла від напруги.

Все ще дивлячись на мене з підозрою, Підбуртний запитав, нервово потираючи шию жорсткою долонею:

- Швидке розлучення, кажете? І це можна зробити?

- Я... може, в Дії? Зараз там багато функцій запустили, одружитись так точно вже можна, - Голос звучав невпевнено.

Чесно кажучи, я й гадки про це не мала.

- Хм, я, зізнатися, теж без поняття. Хоча мій адвокат може знати...

Серце в грудях забилося швидше. Невже він здався? Невже я перемогла?

Після невеликої паузи Підбуртний невпевнено вимовив:

- Що ж, якщо ви згодні підписати угоду, ну щодо розлучення і всього іншого...

Мені було по-справжньому шкода хлопця, який попався на гачок. Але я не могла дати задній хід, було вже надто пізно. Саме зараз мені треба було залишатися жорсткою і непохитною. «Ангели Світла» залежали тільки від мене. Цей малюк, що лежить на дивані, теж залежить від дівчини на ім'я Світлана Пасічник. Я не можу підвести їх. Світлана-Лана - рятівниця дітей...

- Звичайно, я підпишу все, що потрібно. Це ж ділова угода. - Затамувавши подих, я зважилася кинути Дену останній шматок приманки: - Я також готова підписати дошлюбний контракт, за яким я відмовляюся від будь-яких фінансових претензій у разі розлучення.

- Ви божевільна, вам хто-небудь уже говорив про це?

Я із задоволеною посмішкою відкинулася на прохолодну спинку шкіряного дивана. Що ж, схоже, акула міцно попалася на гачок і вже не зірветься з нього.

- Я не божевільна, Денисе Віталійовичу, просто ви мені дуже симпатичні. А крім того, кожному з нас потрібно щось одне від одного. Це гарне партнерство, ви не знаходите?

- Ні, ви точно ненормальна. Яке, до біса, партнерство...

- Ну... якщо у вас є інші кандидатки на цю посаду... Звісно, вам простіше найняти іншу няню, ніж...

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍