Читати книгу - "Шість , Сергій Олексійович"

5

Мабуть, якби я її кохав, то в мене таких питань взагалі не було. Я пішов і все.

Але з іншого боку вона мене дуже подобається. Але ця різниця не дає мені спокою.

Кружляю, кружляю собі по району. Зараз би вже з Олесею десь під ручку ходив. Але з іншого боку якось ніяково мені. Здається, що всі будуть тикати в нас пальцями та казати, ой вона така мала. А він вже такий дорослий! І ходять тут собі.

Боюсь, що всі будуть казати та дивитися на нас постійно. Що вона молодша за мене. Чи все-таки, коли подобається людина це все якась маячня?

Мої друзі усі казали, що вона для мене замала. А її подруги навпаки були тільки за те, щоб ми з нею зустрічалися. І кого мені слухати??

Я йшов собі десь. Куди очі дивляться. Ці міста були мені зовсім не знайомі. Двір. Багато дерев. Людей майже немає. Оце йшов та зайшов. Тут пусто, як у мене в голові. Бо зараз ні думок, нічого.

Я наче вигорів десь з середини. Такі ситуації мене вбивають. Бо я не розумію, що мені далі роботи. Бо і так і так буду жаліти.

А чого я дійсно буду більше жаліти? Що не пішов до Олесі чи що пішов. А. Я зрозумів. Я боюся того, що подумають про нас. Про мене інші. Що всі почнуть мене засуджувати за те, що я зустрічаюсь з дівчиною, яка молодша за мене на цілих шість років!

Так. Стоп. Оце вже здається я натрапив, куди треба. Я розвернувся та пішов звідки прийшов. Мимо старих будинків. Повз закинутий парк. Там нікого не було і це добре, бо я сам себе спіймав на думці, що починаю вже розмовляти вголос.

Оце я дожився! Це все через цю незвичайну для мене ситуації й ці всі думки. Я занадто близько до серця все це сприймаю.

Я боюся, що подумають інші. А Олеся чомусь не хвилюйтеся про це. Ось в гості мене запросила.
І не переживає, що там хтось про неї скаже.

Здається це дівчинка мудріше за мене. Треба Тільки зрозуміти, що більше мене лякає. Чи то шість років різниця між нами. Чи то, що почнуть казати та думати інші?

Та яка різниця кому скільки років! Якщо людям добре разом! То хай так і буде!

А люди завжди будуть щось казати. Усім не  вгодиш. Мені здається, що як нам було  однаково років, все одно хтось би щось про нас вигадав.

Уф! Нарешті до мене дійшло. Нарешті я зрозумів і здається мені, знайшов гарний вихід.
Шість років, то звісно різниця. Та це з якого боку  дивитися.

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍