Читати книгу - "Шлях бойового мага, Andrii Noshchenko"

Та ще б! Якщо наступний раз станеться, тебе навіть голова гільдії цілителів докупи не складе. 

Пане Аней, побачивши вашу силу я, та уся команда, просимо стати нашим капітаном! Це не просто наше егоїстичне бажання, ми твердо віримо, що з вами у якості капітана команди наша академія зможе посісти значно вище місце у турнірній таблиці. А можливо, навіть, зможе дійти до чвертьфіналу турніру Північної Імперії! Тож будь ласка, станьте нашим капітаном! 

Хм. Стати капітаном цього дитсадка мені не вперлось, то лиш турбот добавить. Але, є одна ідея. 

Гаразд, я можу погодитись на це, але за одної умови.  Я згодна!  Зачекай, я ще не сказав що за умова…

Вона у струну аж витяглась, чекаючи, що я скажу. 

Кожного ранку кожного дня, по дві години, я буду вас тренувати, бо мені не цікаво бути у команді нікчем. Як ти розумієш, я легко можу виступати на змаганнях у одиночному заліку. Тож, з сьогоднішнього дня, я ваш капітан на той час, доки ви тренуйтесь. Усе зрозуміло?  Так, капітан! Усе зрозуміло, капітан! Завтра зранку уся команда чекатиме вас на арені!  Гаразд, - я забрав значок - зустрінемось завтра. 

Ірген вклонилася і побігла. Хе-хе, тепер у мене є мішені для тренування моїх нових заклять! Я повернувся до книжок. 

Так нічого і не досягши сьогодні, виішив закінчити раніше, щоб навідатися до Тота. Його я застав у особистій майстерні, де він саме завершував гравірування одної з маріонеток сьомого класу. 

Одну хвилину! 

Тот навів останні лінії різцем та вставив до маріонетки ядро сьомого класу. Очі ляльки дрібно заблимали, та врешті засвітилися темно фіолетовим  полумʼям. Те полумʼя побігло по тоненьким канавкам, що були прорізані на поверхні усього тіла маріонетки дивним візерунком. Лялька встала зі столу, де над нею працював Тот, узяла спис, котрий лежав поруч і стала у ряд з іншими маріонетками. 

Ого, має вражаючий вигляд. 

Я не кривив душею. Маріонетка була на вигляд як висока, але худа людина, що закривала обличчя маскою. Її стальне тіло було вкрито тонкими канавками, які світилися темно фіолетовим полумʼям сьомого класу. 

Одяг у них буде? - мені стало цікаво.  Ага, вже готуємо магічну броню четвертого класу. 

Я не став розпитувати, нащо вдягати на них таке сміття, та ще й за гроші. То вже не моє діло, для мене важливо їх бойові якості. 

То коли проведемо тест?  Та хоч зараз, - Тот зібрав пʼять маріонеток шостого і пʼять сьомого класів у сховище - але треба знайти тиху місцину.  Не проблема, - ми вийшли надвір - я знаю таку. 

Я вхопив Тота за поперек і стрибнув у повітря. Місцина, яку я мав на увазі, дійсно була безлюдною, тому що далекою. Долина зубастих скель, де Крук вчив мене ударам аурою. 

Тота знудило, лише ми приземлились. Він зло подивився на мене за такий сюрприз. Я скочив на найближчу до мене скелю і витягнув списа. 

Нападай! - сказав я Тоту, розрізавши вістрям повітря перед собою. 

Тот витягнув усі десять маріонеток і десять маленьких круглих жетонів, котрі наповнив своєю аурою. Маріонетки разом подивилися на нього. 

Атакуйте його! - Тот вказав на мене рукою. 

Маріонетки синхронно повернули голови. На мене вирячилось десять пар  фіолетових очей, після чого вони атакували. Десять фігур стали срібними тінями і десять вістрь одразу опинилися побіля мене. 

Дідько! 

Вони і справді використовували мої техніки! І противників було десять! Я змив у повітря і приземлився на вершину поруч з тою, на якій був секунду тому. Але вмить скеля вибухнула від ударів списами, тож мені довелося захищатись чи не на межі своїх можливостей. Простір навкруги заполонив гул розірваного повітря та дзвін металу о метал. Швидкі, сильні, потужні удари… Ідеальні машини для вбивств! 

Досить, Тот!  До мене! - він відкликав маріонеток.  Це набагато перевищило мої найсміливіші очікування! Та ти геній, Тот!

Я підійшов до маріонеток. Загалом цілі, лише у деяких були глибокі подряпини, що на очах заростали свіжим металом. 

Вони ще й відновлюються? - я був здивований.  Так, але ця здатність досить обмежена, нажаль. Я зробив усе, що міг. 

Тот простягнув десять жетонів мені. 

Тримай. Щоб віддати наказ, просто наповни жетон своєю аурою. Буду кожного тижня тобі по два десятки таких передавати.  Дякую, Тот! 

Оце так іграшки! 

Приблизно за місяць буде презентація та проведений аукціон з продажу першої сотні одиниць нашого продукту шостого класу. Ти прийдеш?  Звичайно! Ти лише скажи мені о котрій і де.  Коли сповіщу тебе ближче до дати. Аукціонний дім Матану. 

Тот одразу був щасливий і схвильований, через що говорив дуже мало у порівнянні з собою звичайним. 

Тот, - запитав я - а чи можна цих маріонеток використовувати з ядрами восьмого чи девʼятого класу?  Нажаль ні, вони заслабкі для такого рівня енергій. Ядро восьмого класу ще витримає хвилин пʼять, але з девʼятого миттєво розплавиться. До того ж, такі класи заборонено у королівстві.  Гаразд, забули.  Повертаємся? 

Я підхопив його і злетів у небо. Пʼять хвилин з ядром восьмого класу, значить. З таким ядром маріонетка буде приблизно дорівнювати мені по силі. А я за пʼять хвилин ще тих справ натворити можу. 

Пізно увечері, завершивши тренування з Мією, я запитав її, чи хоче вона узяти участь у королівських змаганнях, що мали розпочатись за кілька тижнів. 

Мммм. А нащо мені це?  Зможеш порівняти свою силу з іншими людьми королівства. Гадаю, ти легко увійдеш у десятку кращих.  А ви, пане, будете брати участь?  Навряд чи мене допустять. Я заробив там поганої репутації колись. Та вже і занадто сильний я для них, не цікаво буде.  То й мені не цікаво.  Дарма ти так.  Що, пан бажає мене підкупити?  Пан просто бажає!