Читати книгу - "Полум'яна 3, Маїра Цибуліна"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- Що ви, місис Гарретс! Батько Гаврилій – свята людина! Він рятує заблукалі, людські душі. А моя свекруха допомагає моєму чоловікові у цій нелегкій справі.
- Сидіти біля вівтаря, поки отець Гаврилій читає проповіді – така нелегка справа! — Стара з'язвила, оголивши свій беззубий рот, у якому виднівся ще один зуб, правда такий чорний і гнилий, що міг випасти будь-якої хвилини. - Куди важче прання в крижаному струмку! Чого це місис Стокмі не пере портки улюбленого сина? Ну, звичайно, це справа бідної дружини! А чого це в купі брудних речей я бачу сукні твоєї улюбленої свекрухи? Що сама вона не в змозі випрати свої святі шати?
- У місис Стокмі знову розігралася мігрень, - почала захищати свою свекруху любляча невістка. - Вона злягла з моторошним головним болем. До того ж на таку погоду у неї постійно викручує кисті рук. Бідолаха ледве ложку тримає в руках! Що вже казати про прання. А хіба може матір такої людини, якою є отець Гаврилій, з'являтися на людях у брудній шалі чи сукні?
- Високоповажна Аврора прикидається весь час. Її хвороба називається лінь і вдавання. Вона тебе використовує, люба моя. Прокинься нарешті. Протри очі, дитинко!
- Ні, що ви, місис Гарретс. Вона на таке не здатна. Місис Аврора дуже гарна та добра жінка. Ви просто погано її знаєте. У неї чуйне серце.
Бабуся зрозуміла, що не зможе переконати бідну жінку, дівчинку у зворотному, тому залишила свої спроби. Називати її жінкою було якось смішно, оскільки вона виглядала дуже юною у свої роки. Якби місис Гарретс сама не знала, що та одружена і має уже сина, ніколи б такому не повірила.
- Дороті, ти все ще пораєшся з брудним одягом? – Жінки несподівано почули сердитий чоловічий голос, такий неприємний, що міг належати лише отцю Гаврилію. Від переляку місис Стокмі підскочила на місці і здригнулася.
- Мені ще трохи, - відповіла смиренно жінка, опустившись навколішки біля води і продовживши своє нелегке заняття, зовсім забувши про присутність сусідки.
- У тебе повно роботи вдома, а ти чухаєш язиком з місис Гарретс, - містер Стокмі виміряв стару злим поглядом, лаючи ту мовчки за те, що посміла відірвати його дружину від прання.
- І вам не хворіти, отче, - мовила стара жінка, вітаючи священника.
- Матінка ледве сніданок приготувала, страждаючи від болю в голові, бо ти, ні світло ні зоря, подалася на цей, чортів струмок і ще й досі не впоралася з цими брудними ганчірками. Вона хотіла було вимити підлогу, але її відразу схопив поперек і я ледве дотягнув її до ліжка, щоб вона лягла. А на кухні ще гори невимитого посуду. Дора, ти постійно все звалюєш на матінку, хоча знаєш, яке у неї крихке здоров'я. Вона не народжена для такої важкої роботи. Ти мусиш їй хоч зрідка допомагати. Адже ти це розумієш. Або ти хочеш прославитися поганою дружиною?
- Звичайно, ні, Гаврилію, - схиливши голову, смиренно мовила місис Стокмі. – Мені ще не довго. Я все обов'язково зроблю, як тільки повернуся додому. Нехай матінка лежить і відпочиває. Я сама впораюся з усім цим.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Полум'яна 3, Маїра Цибуліна», після закриття браузера.