Читати книгу - "Покора"

гордість, якби її обрав я, і мала б за честь розділити зі мною ложе. Кожна з них була б гідна кохання; а я, зі свого боку, зумів би їх покохати.

Достоту як моєму батькові кількома роками раніше, мені трапилася нагода – шанс на друге життя, майже не пов’язане з попереднім.

І мені, безперечно, не буде про що шкодувати.

Подяки

В університеті я не навчався, тож усе, відоме мені з цієї теми, я дізнався від Агати Новак-Лешевальє, старшого викладача в університеті «Париж Х – Нантер». І якщо мої побрехеньки хоч трохи подібні до правди, то тільки завдяки їй.

Примітки

1

«Цілком природно… любити те, що, достоту невтомний Протей, готове щомиті набути форми одного з наших мінливих бажань та різноманітних потреб…» Так пише про гроші Артур Шопенгавер у есе «Parerga und Paralipomena» (1851). – Тут і далі прим. пер., якщо не вказано інше.

2

Едуард Дрюмон (Edouard Drumont, 1844–1917) – французький письменник, публіцист і політичний діяч. Яскравий представник антисемітської (антидрейфусарської) та націоналістичної частини французької інтелігенції кінця ХІХ – початку ХХ століття. Засновник Національної антисемітської ліги Франції.

3

Жан Лоррен (Jean Lorrain, 1855–1906) – французький письменник, яскравий представник літератури «фін-де-сьєкль». Був відкритим гомосексуалістом. Enfilanthrope («людойоб») – прізвисько, яке він дав сам собі.

4

Халяль (halal) – у широкому сенсі: всі продукти, дозволені Ісламом. Тут: продукти, які допускаються мусульманським постом.

5

Наука та вчення про всі аспекти вина і виноробства, за винятком вирощування винограду, яке називається виноградарством. – Прим. ред.

6

Конрад Лоренц (Konrad Lorenz, 1903–1989) – австрійський біолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології та медицини 1973 року. Досліджував і порівнював поведінку диких та свійських тварин. Борис Цирюльнік (Boris Cyrulnik, нар. 1937) – французький психіатр, який уславився дослідженнями сімейних зв’язків.

7

Музей життя романтиків (Mus`e de la vie romantique) – музей у 9-му окрузі Парижа на вулиці Шапталь у колишньому будинку (спорудженому у 1830 році) художника-романтика Арі Схеффера. На першому поверсі – велика експозиція, присвячена життю письменниці Жорж Санд.

8

Ранній романтик (нім.). Так називали групу Єнських романтиків (брати Шлеґелі, Тик, Новаліс).

9

Вільям Буґеро (William Bougereau, 1825–1905) – французький художник-академіст. У 2000-х роках ціни на його твори значно зросли.

10

Джеронімо (Geronimo, 1829–1909) – відомий учасник війн племені апачі проти Мексики та Сполучених Штатів. Коучиз (Cochise, 1810–1874) – один із вождів племені апачі, який вів партизанську війну проти білих поселенців. Бик, що сидить (Sitting Bull, 1831–1890), – вождь і лікар племені сіу, один з очільників опору американському війську.

11

Квартал Ла-Даль (La Dalle, Плита) – відомий урбаністичний проект 1960-х років.

12

На Ульмській вулиці (rue d’Ulm) у 5-му окрузі Парижа розташовано Вищу нормальну школу – один із найпрестижніших навчальних закладів Франції.

13

Вулиця Муфтар (rue Mouffetard) – одна з головних вулиць Латинського кварталу.

14

Монтіньї-ле-Бретонне (Montigny-le-Bretonneux) – комуна в департаменті Івелін, неподалік від Парижа. З невеличкого села наприкінці ХХ століття Монтіньї-ле-Бретонне перетворилося на потужне місто в складі агломерації Сен-Кантен-ан-Івелін, де розташовані штаб-квартири багатьох міжнародних компаній.

15

Абатство Божої Матері в Іньї розташоване в департаменті Марна. Засноване у 1127 році цистерціанцями, тричі переживало руйнацію, але й досі є діючим.

16

Облати – у католицькій, православній та англіканській традиціях люди, які присвячують своє життя Богові і ведуть чернече життя, не стаючи при цьому ченцями.

17

Шарль Моррас (Charles Maurras, 1868–1952) – французький публіцист, політик і поет, теоретик «інтегрального націоналізму».

18

Термін «брама» залишився в урбаністичному просторі Парижа з часів, коли місто мало оборонні мури. Місця, на яких стояли брами, перетворилися на важливі транспортні вузли. Італійську браму розташовано у 13-му окрузі.

19

Лоран Вокьє (Laurent Wauquiez, нар. 1975) – французький політик, генеральний секретар Союзу за народний рух.

20

Рено Камю (Renaud Camus, нар. 1946) – французький письменник і політичний діяч, відкритий гомосексуал, відомий своїми вкрай правими поглядами.

21

Флоріан Філіппо (Florian Philippot, нар. 1981) – французький політик, віце-президент Національного фронту, один із головних радників Марин Ле Пен.

22

Жуль Феррі (Jules Ferry, 1832–1893) – французький політичний діяч, автор реформи системи освіти, «батько» безкоштовної і обов’язкової освіти для всіх. Вважається одним з ідеологів республіканства. Ніколя де Кондорсе (Nicolas de Condorcet, 1743–1794) – французький філософ і політичний діяч, представник Просвітництва. Був членом партії «жирондистів» у Конвенті, де просував реформу освіти та карного кодексу.

23

Квіткове містечко (Cit`e des Fleurs) – «село посеред міста», специфічний квартал у 17-му окрузі Парижа, заснований у середині ХІХ століття заможними промисловцями.

24

«Пустощі Петирено» («Les escapades de Petitrenaud») – щотижневе кулінарне шоу на каналі France5, яке веде кулінарний критик Жан-Люк Петирено.

25

Департамент Коррез (Corr`eze) у центральній частині Франції (область Лімузен) вважався традиційним електоральним «ф’єфом» (середньовічний термін, що позначає володіння феодала) Франсуа Олланда і «лівих». Однак уже після виходу «Покори», на місцевих виборах у березні 2015 року об’єднання правих одержало у цьому департаменті впевнену перемогу, потіснивши соціалістів.

26

«Шестикутником» (Hexagone) журналісти та звичайні французи називають Францію через обриси її географічної карти.

27

Стефан Берн (St`ephane Bern, нар. 1963) – французький теле- і радіоведучий, франко-люксембурзький письменник. Серед іншого, вів передачу «Загадки історії» на каналі France2.

28

Рокамадур (Rocamadour) – мальовниче середньовічне селище на 150-метровій скелі в області Південь-Піренеї. Тут розташована каплиця славетної Чорної Діви та могила Святого Амадура.

29

Матиньйонський палац (Hotel de Matignon) – офіційна резиденція прем’єр-міністра Франції. Зведений у середині XVIII століття, цей палац належав численним шляхетним родинам Франції.

30

Еміль Комб (Emile Combes, 1835–1921) – французький політичний діяч, голова уряду в 1902–1905 рр. За освітою – богослов, доктор філологічних наук.

31

На вулиці Сольферино міститься штаб Соціалістичної партії, на вулиці Вожирар – штаб СНР, на бульварі Мальзерба – штаб Національного фронту.

32

Так називали генерала де Ґолля.

33

Бат Єор (Bat Ye’or, нар. 1933) – британська есеїстка, справжнє ім’я Жизель Літтман-Оребі. Запровадила у обіг терміни «дзимі» та «Єврабія»; останній позначає Європу, підкорену арабським світом.

34

Битва при Вальмі (20 вересня 1792 р.) стала першою перемогою французької армії під час Війн революції. Тоді генералам Франсуа-Кристофові Келлерману та Шарлеві-Франсуа Дюморьє вдалося зупинити наступ прусського війська на Париж. Верденська битва (20 серпня – 18 вересня 1917 р.) стала визначальною перемогою французів над німецьким військом під час Першої світової війни.34

35

Тут і далі – переклад Д. Чистяка.

36

Другу половину