Читати книгу - "Дух сп’яніння. Алкоголь: Історія звичаїв уживання алкогольних напоїв"

не всім дано від природи. Тому люди потратили віки на розроблення правил і ритуалів, пов’язаних з уживанням алкоголю, аби підозріливі відлюдьки могли веселитися за спільним святковим столом.

В останньому розділі цієї книжки наведено десять золотих правил сп’яніння. Хоча вони як колода в оці, ці правила написані для того, аби читач міг насолоджуватися хорошим напоєм, хорошою компанією і хорошими думками в радісній атмосфері. Нехай основу для цього підготує гарна поезія Омара Хайяма, яка заперечує аскетизм, а вино, любов і мудрість бачить як одне ціле:

Приємніш пить вино, до гарних залицятись, Аніж в удаваній побожності вправлятись. Коли усіх п’яниць поглинуть має пекло, Хто ж із людей тоді зуміє в рай дістатись? Найкраще пить вино у віці молодім, Укупі з милою, з товаришем своїм. Цей ненадійний світ на сон і пустку схожий, I пить без просипу — єдине щастя в нім[55]. 10 золотих правил сп’яніння
I

Візьми господарю і господині подарунок, найкраще пляшку алкоголю. Не бери на свято даремно свого авто, бо інші думатимуть, що ти не хочеш святкувати зі щирим серцем.

II

Говори коротко і ввічливо. Якщо ти трохи напідпитку, не говори, чого не слід, з оманливою впевненістю. Намагайся слухати інших. Виявляй до них зацікавлення. Не перебивай, але й не веди монолог. Натомість пропонуй господарю і господині приємну й достойну компанію.

III

Будь гостинним. Наливай усім. Сп’яніння не знає нерівності. Добрий господар або господиня задає темп уживання алкоголю, а гості за ними слідують. Добрий господар або господиня піклується, аби всі сп’яніли рівною мірою.

IV

Прагни того, щоб не бути більш п’яним за інших. Ніхто не ніяковітиме, якщо всі сп’яніють однаково.

V

Пильнуй, як і з кого смієшся. П’яна людина вразлива і часто безневинний сміх відлунює в її голові загрозливим ворожим громом.

VI

Не відмовляйся від запропонованої чарки даремно. Надмірна манірність не пасує до святкової атмосфери чесності та вічної дружби. Щонайбільше твоя відмова змусить господарів думати, що запропоноване частування не гідне твоєї персони.

VII

Не докоряй іншим за сп’яніння. Не сварися напідпитку привселюдно. Якщо назріває сварка, заводь застільну пісню. Сократ теж використовував цей метод.

VIII

Остерігайся з оманливою самовпевненістю чіплятися до інших напідпитку, якщо щиросердно не впевнений у своїх намірах.

IX

Не йди зі свята надто рано. Не дивись на годинник, адже це нагадує іншим про плин часу. Якщо тобі треба йти, йди настільки непомітно, наскільки це можливо, щоб не потягти за собою інших. Проте не будь також останнім гостем.

X

Не нагадуй іншим даремно наступного ранку про те, що було вчора, якщо це змушує їх ніяковіти. Давній центральноєвропейський вислів влучно зауважує: п’яниця з хорошою пам’яттю огидний.

Король п’є. Картина Якоба Йорданса, 1640 р. Література

AFP (2015): Is this why we love drinking booze? www.news.com.au

Allardt, Erik, Yrjö Littunen (1973): Sosiologian perusteet. WSOY, Porvoo.

Alho, Olli (1988): Hulluuden puolustus ja muita kirjoituksia naurun historiasta. WSOY, Juva.

Apo, Satu (1991): ”Olut, viina ja myyttinen fantasia — alkoholijuomien synty suomalaisen kansanperinteen mukaan” // Kolme on kovaa sanaa. Kirjoituksia kansanperinteestä, ред. Pekka Laaksonen та Sirkka-Liisa Mettomäki. SKS, Helsinki.

Aristotle (1961): Problems I. Books I—XXI. William Heinemann, Cambridge.

Armour, Robert A. (1989): Gods and Myths of Ancient Egypt. The American University in Cairo Press, Cairo.

Bahtin, Mihail (1995): François Rabelais — Keskiajan ja renessanssin nauru. Taifuuni, Helsinki.

Bengtsson, Niklas (1998): Viini ja uskonnot. Helsinki University Press, Helsinki.

Bianquis-Gasser, Isabelle (1992): ”Wine and men in Alsace, France” // Alcohol, Gender and Culture, ред. Dimita Gefou-Madianou. Routledge, London and New York.

Biedermann, Hans (1993): Suuri symbolikirja. WSOY, Juva.

The Book of the Dead (1984). Papyri of Ani, Hunefer, Anhaï. Liber, Fribourg, Geneve.

Brasch, Rudolp (1990): How Did It Begin? Customs, superstitions and their romantic origins. Tynron Press, Singapore.

Bremmer, Jan (1990): ”Adolescents, Symposium and Pederasty” // Sympotica. A Symposium on the Symposion, ред. Oswyn Murray. Clarendon Press, Oxford.

Bremmer, Jan (1997): ”Jokes, Jokers and Jokebooks in Ancient Greek Culture” // A Cultural History of Humour. From Antiquity to the Present Day, ред. Jan Bremmer & Herman Roodenburg. Polity Press, Cambridge.

Brennan, Thomas (1988): Public Drinking and Popular Culture in Eighteenth-century Paris. Princeton University Press, New Jersey.

Brillat-Savarin, Anthelme (1988): Maun fysiologia. Koko Kansan Kirjakerho, Jyväskylä.

Bruun, Kettil (1972): Alkoholi: käyttö, vaikutukset ja kontrolli. Sosiologinen pohjoismainen tarkastelu. Tammi, Helsinki.

Carcopino, Jérôme (1997): Sellaista oli elämä keisareiden Roomassa. WSOY, Juva.

Carter, Maureen J. (1996): Magic, Monsters and Oracles from the Greek Myths. Efstathiadis, Attikis.

Christie, Nils & Kettil Bruun (1986): Hyvä vihollinen. Huumausainepolitiikka Pohjolassa. Weilin+Göös, Espoo.

Corbin, Alan (1990): ”Backstage” // A History of Private Life IV: From the Fires of Revolution to the Great War, ред. Philippe Aries & Georges