Читати книгу - "Українська драматургія. Золота збірка, Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко"

(Ходить по хаті, потира руки, пританцьовує і посвистує.)

Вихід II

Голохвостий і Секлита.

Секлита (входить з кошиком). Хто тут уліз у хату? А, це ви! Як вас величати?

Голохвостий. Я, Свирид Петрович! Доброго здоров’я вам у вашій господі. Поздоровляю вас з сєгодняшнім дньом.

Секлита. А я вже оце хотіла вас шукать по Подолу, думала, що випустила з рук, так і втекли!

Голохвостий. Погано ділали, що так думали! Я вже вам казав, що я свой брат, простий, а свой не збрешеть.

Секлита. Сідайте ж, будьте ласкаві, та побалакаємо, коли зайшли з доброю думкою.

Сідають.

Голохвостий. З доброю, з доброю, пущай на мою голову стольки тисяч… скольки у мене лиха на думці!

Секлита. Та дай Боже! Тільки отакі паничі часто дурять!

Голохвостий. Ой Секлито Пилиповно, Секлито Пилиповно! Чи развє вам од Бога не гріх, що ви й досі не вірите! Чи я ж мало божився? Мало присягався?

Секлита. Та так, так!

Голохвостий. От ви тогда Бог зна що взяли в голову, а я й з дівицею ще не познакомився як слід, не то што; розпитував тільки за вас, чи можна приходити?

Секлита. Ну, вже мовчіть: бачила, як ви розпитували!

Голохвостий. От пускай я лусну, хай з етого мєста не зійду (одсовується), коли я не хотєв випитати до вас дороги, штоб позволили ходити, познакомиться… Отож я вас прошу, дозвольте мені до вас приходити, да не цурайтесь меня…

Секлита. Що ж? Ходіть, раді будемо… Тільки я вас ще добре й не знаю: кажете… родич Свинаренків… чи не син ви покойного цилюрника Голохвостого?

Голохвостий. Та син же… тольки, конешно, образований, розумом вийшов на весь Подол!

Секлита. Скажіть! Я знала небіжчика. О, в нього водилась копійчина, якщо не процвиндрили!

Голохвостий. Я не з тих, Секлито Пилиповно, що процвиндрюють. Розумний чоловєк, да при достатках, як махне, дак у нього й з мертвого живе робиться. Тепер у мене і палікмахтерська, і комерція всяка, і позичаю всім: увесь Хрещатик у мене отут! (Показує кулак.)

Секлита. Так ви от які! Куди ж нам до вас?

Голохвостий. Ну што ж, што я розумом і багатством піднявся за хмари; але душа у мене проста, до простої й липне! А ваша Галя… то ж краса на весь Київ!

Секлита. Мою Галю не гріх і матері похвалити; моєї Галі ні до кого й рівняти, хіба до зорі на небі! За нею женихів — аби хіть!

Голохвостий. Так, так… а де пак вона?

Секлита. На базарі ще; незабаром буде.

Голохвостий (натягує рукавичку). Жалко, што не побачу!

Секлита. Куди ж це ви? Вітра в хаті вхопили?

Голохвостий. Звиняйте, Секлито Пилиповно, на цей раз. Я на хвилину тільки ускочив, а то у мене діла, аж пищать: цилюрню на Хрещатику строю… робочі ждуть!

Секлита. Я вас од своїх іменин не пущу…

Голохвостий. Невже ваші сьогодні іменини? От Бог напутив! (Набік.)Це, однако, погано: сюди натешеться гостей… (До Секлити.)Поздоровляю ж вас з святими вашими іменинами! (Цілує.)Дай Боже вам щастя і здоров’я і чого тільки забажаєте! (Знов цілує.)

Секлита. Та годі вже, годі! От цілується! (Набік.)Але ж і гарний оцей вражий панич! Як мед з маком, аж губи злипаються!

Голохвостий. Так тепер уже звиняйте… А от з неділі мені будєть йогда, так позвольте заходить до вас хоть щодня: ви меня добре взнаєте, я вас; з дєвушкой обзнакомимся, а тогда уже, как Бог благословить…

Секлита. Заходьте, заходьте, просимо…

Голохвостий (встає). Так уже на цей раз прощайте.

Секлита. Та як же? Щоб я вас пустила оце, не попоштувавши запіканкою, пирогами?

Голохвостий. Нікогда… (Про себе.)Впрочем, запіканка і пироги… (Вголос.)Ну, развє одну чарку можна.

Секлита. Якже, якже! Та ще й запіканка! Ви такої, дарма що багаті, зроду не пили! Ось я зараз! (Пішла.)

Вихід III

Голохвостий сам.

Голохвостий. Одначе треба черкнуть чарочку-другу да і тікать, потому сюди налізе всякої свиноти, ще почнуть язика чесать… Ні, ні, недобре! Хоча й досадно, што Галі не бачив; ну, да ми надолужимо опісля… когда б тільки весілля одбути, а там — хоч голову свою заставлю, а… ух, пипонька, пуколька моя!

Вихід IV

Голохвостий і Галя.

Галя (входить, нап’ята платком). Пидоре! Забери там яблука! Ой, хто це?

Голохвостий. Це я, кралечко! Здрастуйте, моя зозулечко!

Галя. Це ви?

Голохвостий. Своєю персоною. Не видержав, бо розгорівсь, як камфорка, моя щіточко! (Бере за руку.)

Галя. Ох, лишенько! Ідіть, будь ласка, бо матері поки нема; як застукають, то знов таке буде…

Голохвостий. Яким сортом? Адже ваша мати мені слово дала…

Галя (вириваючи руку). Так і повірили!

Голохвостий. Та не пручайтесь-бо, потому што у мене аж печінки пручаються!

Галя (виривається). Пустіть-бо! (І вибіга.)

Вихід V

Голохвостий сам.

Голохвостий. Виприснула… Хистка, як лозиночка, в’юнка, мов вуж! Але ж і ягодка! Як повидів її, ну просто все в головє замакотрилось! Просто, як только в руках її подержиш, дак так робиться у тебе унутрі, як у самоварі, аж гуде! Ну й дівчина ж! Да за таку ж дівчину, доложу вам, можна всього себя обголити чисто і піти по Хрещатику таким хвисоном… Єй-Богу, можна, даже по морозу! Не видержу, треба її діждатись, хоть раз ще глянуть!

Вихід VI

Голохвостий і Секлита.

Секлита (з горщечком і пляшечкою). Ну, спочатку покушайте моєї настояночки на горіхових листях та оцими пиріжками закусіть, з потрібкою…

Голохвостий. Викушайте ж самі!

Секлита. Пошли ж вам Боже, чого ви бажаєте, а моїй Галі долю щасливу! (П’є і знов налива.)

Голохвостий. Дай Боже! З іменинами вас поздоровляю! (П’є.)А-а! Оце горілка так так! Мов вогнем по жилах пішла! Та й пиріжки ж до того, дай вам Боже здоров’я! (Їсть.)

Секлита. Та по первій же ніхто не закусює; викушайте другу! (Налива.)

Голохвостий. Е! Да так же я і не встану! (П’є.)

Секлита. То й добре; гостем дорогим будете!

Голохвостий. Да я дуже б радий, у вас так, знаєте, по душє… там только мине… Та трошки можна… (Дивиться в вікно.)Онде й Галя пішла.

Секлита (стука в вікно). А йди лиш сюди! Де ти там у гаспида тиняєшся?

Голохвостий. По хазяйству, певно, бігаєть?

Секлита. О, вона упадлива!

Вихід VII

Ті ж і Галя.

Секлита. Де ти там баришся?

Галя. Забігала до сусідки Лукери: посуди треба.

Голохвостий. Здрастуйте, доброго здоров’ячка! Вся душа моя стрепенулась, как зачув я ваш ангельський голосок, мов дискантів найкращих у концерті…

Галя (подає руку). Ви смієтесь…

Голохвостий. Єй-Богу, і