Читати книгу - "Магія крізь час, Мiла Морес"

- Вони нас не бачать, дівчинко, - чергову паузу заповнюють недвозначні стогони і скрики, - ну, мене так точно не бачать, а ось тебе…

- Козел, - видавлюю з останніх сил, відчуваючи, як наближається оргазм.

Дженард здригається першим, видавши виття разом із гарчанням. Штани натягнув беззвучно, розслаблений член зник під блискавкою. Він навіть на мені сукню розправив, покрутив, як ляльку, на місці, пригладив з усіх боків.

- Ти ж не думаєш, що вони змогли б пройти повз? Тут би вже натовп вишикувався, щоб подивитися, хто і як трахає неприступну королеву Аліту Нотрил!

- Неприступну королеву? - і лестить, і коле.

- Саме так тебе тут називають, - знову смішок. - А ще зарозумілою королевою, самозакоханим стервом, принцесою Недотрахою, лицемірною тварюкою, вбивчою красунею. Ммм... навіть не знаю, що мені подобається більше.

Я смикнула губою. На цей раз образи мене не зачіпають. Я знаю, що він божеволіє від мене. Саме так сказали брати. А вони розбираються в чоловічих почуттях. Та й його кам'яний стояк під час кожної нашої зустрічі це підтверджує.

- Значить, ти не вперше прийшов?

- Заглядав кілька разів, щоб переконатися, що ти справді неприступна.

А це мені сподобалося. Я широко посміхнулася.

- Я б теж хотіла скінчити, - відправляю своєму спокуснику посмішку з докором.

Ми стоїмо на тому самому місці, де займалися сексом. Між нами лише один крок. Його руки лежать на моїй талії, очі уважно мене вивчають, продовжуючи горіти червоним вогником. Лише хвилина цієї близькості, і він смикає мене за руку, як завжди, грубо і нетерпляче.

- Ти покарана, - сказав і потягнув мене до дороги.

- З чого це раптом?

- Щоб більше не підпускала до себе цього виродка Топезу.

- Калеан його перевірив і дозволив мені зустрічатися з ним.

- Твій брат має лише офіційні канали, а там далеко не все. Ти справді хотіла з ним зустрічатися? - здається, його очі блиснули злістю, він навіть злегка примружився.

- То ти підійшов до мене тільки через те, що Аріан зробив мені пропозицію, і ти подумав, що я справді вийду заміж на першого зустрічного?

- Тобто ти говорила не всерйоз? - Він нагадує той епізод над річкою. - А я повівся. Ех… жінка, - сміється. - Ну що, сідаєш?

- Куди?

Дженард махнув рукою, і перед нами з'явився величезний мотоцикл. Я не стримала захопленого вигуку.

- Ти на цьому їздиш? - Дивлюся з відкритим ротом на залізного гіганта.

Він знову ігнорує моє запитання, але й так ясно, що цей гігантський кінь належить йому. Вмить на мені з'явився шолом, моє тіло перемістилося на сидіння, і я виявилася притиснутою до чоловічої спини. На додаток до всього мене накрила важка шкіряна куртка. Як я зрозуміла, це захист від вітру.

- Тримайся міцніше, - тільки промовив і відразу рвонув з місця.

Страх змішався із захопленням, я ледве змогла відірвати свою голову від опори. Ми летимо містом, світло ліхтарів засліплює, вітринні вивіски вражають різноманітністю. Не знаю, в який момент мотоцикл перенісся з нами, але ми опинилися в незнайомому для мене місті. Я навіть припустити не можу, в якій країні, чи можна тут так швидко їздити на мотоциклі. Швидкість ми перевищуємо, але призупиняти свого монстра я не збираюся. Груди розбурхує екстрим, я палаю від щастя і готова кричати.

У якийсь момент схаменулась і наговорила Еліму уявне повідомлення, щоб він мене не чекав і попередив Калеана, що я не ночуватиму вдома, тому що я з Дженардом.

Ох, так, я з Дженардом... Зі своїм призначеним. З ідеальним чоловіком від одного погляду якого у мене палає поміж ніг. І ми мчимо у невідомість.