Читати книгу - "Полум'яна 3, Маїра Цибуліна"

- Синку, це дуже невиховано так вирячитися на незнайому тобі людину, - почала докоряти йому Кетрін.

- А він мені не незнайомий, матусю, - радісно сказав малюк, - він мій справжній татко.

- Як ти смієш, щеня, таке говорити у присутності свого рідного батька?! - заволав отець Гаврилій, націлившись ударити хлопця рукою по обличчю.

- Не смійте бити мого сина, містере Стокмі! - похмуро кинув Річард, перехопивши руку отця Гаврилія на півдорозі до хлопчика.

- Він вам не син, мілорде, - почав сперечатись містер Стокмі. - А моя дружина не ваша власність. Вона доводиться мені дружиною, а цей шибеник – моїм сином за законом. А вам вони ніхто, мілорде! Зрозуміло? Тож ось - вам двері, - вказавши рукою на вихід, - і скатертиною вам дорога, ваша світлість!

Річард зрозумів всю гірку правду, якою неприємною вона не була б для нього. Він ще раз глянув на жінку та хлопчика, і вибіг з дому геть.