Читати книгу - "Пришестя роботів: техніка і загроза майбутнього безробіття"

бюджетним фінансуванням. Студенти однієї групи проходили цей курс у традиційному форматі, а студенти з другої групи навчалися з допомогою робототехніки і мали обмежену кількість занять в аудиторіях. Це дослідження виявило, що обидві групи студентів продемонстрували однаковий рівень успішності щодо «відсотку тих, хто успішно склав екзамени, щодо випускних екзаменаційних балів, а також щодо показників, продемонстрованих під час стандартизованих тестів на знання основ статистики» [23].

Якщо вища освіта насамкінець упаде жертвою цифрової навали, то у підсумку трансформація стане, найімовірніше, двосічним мечем. Диплом ВНЗ, найімовірніше, стане дешевшим і доступнішим для багатьох студентів, але, водночас, цифрові технології можуть завдати спустошливих ударів цій галузі, яка сама по собі є великим джерелом зайнятості для висококваліфікованих працівників. І, як ми вже переконалися, у широкому діапазоні інших галузей прогресивні програми автоматизації і далі чинитимуть негативний вплив на значну кількість тих висококваліфікованих робочих місць, на які неминуче претендуватимуть нові випускники. Доки алгоритми з оцінювання есе та ро́боти-викладачі допомагають студентам набувати літературних навичок, алгоритми на кшталт тих, які були створені компанією Narrative Science, встигають автоматизувати ще один чималий сегмент нескладної й рутинної літературної роботи в багатьох сферах людської діяльності.

Може також виявитися, що існує природна взаємодія між поширенням МВДК і практикою офшорингу інтелектуальних робіт. Якщо масові курси дистанційного навчання в підсумку спричиняються до отримання дипломів про вищу освіту, то видається неминучим, що значна кількість цих людей — великий відсоток кандидатів з найвищими академічними показниками, які отримають ці дипломи й сертифікати, — виявляться громадянами країн, що розвиваються. Цілком можливо також, що роботодавці, звикнувши наймати працівників, які отримали освіту завдяки цьому новому методу, дедалі частіше виявлятимуть схильність до більш глобального підходу у справі найму.

Вища освіта — одна з двох великих галузей у Сполучених Штатах, що наразі залишаються невразливими до успіхів цифрових технологій. Утім інновації на кшталт МВДК, алгоритмів автоматизованого оцінювання та адаптивних самонавчальних систем є вельми перспективним шляхом до остаточної дестабілізації статус-кво. Як ми переконаємося в подальших розділах, другий великий бастіон — медицина — є навіть більшою перешкодою на шляху поширення роботів.

Розділ 6. Проблеми автоматизації у сфері охорони здоров’я

У травні 2012 року до клініки Марбурзького університету в Німеччині звернувся один п’ятдесятип’ятилітній чоловік. Пацієнт страждав на лихоманку, мав запалення горла, низький рівень гормонів щитовидної залози і поганий зір. Він відвідав кількох лікарів, і всі вони були спантеличені його станом здоров’я. На той час, коли він звернувся до Марбурзької клініки, той чоловік майже осліп, а його серце було на межі зупинки. Кількома місяцями раніше і за багато тисяч кілометрів від Марбурґа надзвичайно схожа медична таємниця призвела до того, що в медичному центрі Колорадського університету в Денвері одній п’ятдесятидев’ятирічній жінці довелося встановити серцевий трансплантат.

Виявилося, що обидва загадкові випадки мали одну спільну причину: отруєння кобальтом [1]. Раніше обом пацієнтам встановили штучні стегнові суглоби, виготовлені з металу. З часом ці металеві імплантати зазнали корозії, і з них почали виділятися частки кобальту, що призводили до хронічної інтоксикації пацієнтів. За неймовірним збігом обставин статті, в яких описувалися ці два випадки, були опубліковані незалежно в двох провідних медичних журналах практично в той самий день у лютому 2014 року. Звіт, опублікований німецькими лікарями, містив одну цікаву деталь: тимчасом як група американських лікарів вдалася до хірургії, німецькій групі вдалося розкрити таємницю не завдяки своїй фаховості, а завдяки тому, що один з лікарів випадково переглянув лютневий епізод телесеріалу «Доктор Хаус» за 2011 рік. У цій серії перед головним персонажем телесеріалу, доктором Ґреґорі Хаусом, постає така ж сама проблема, і він ставить розумний діагноз: отруєння кобальтом внаслідок імплантації штучного суглоба стегна.

Той факт, що двом групам лікарів було вкрай непросто дійти до того самого діагнозу — і що їм довелося докласти для цього чималих зусиль навіть попри те, що відповідь на таємницю транслювалася мільйонам телеглядачів у найбільш зручний вечірній час, — свідчить про те, як медичні знання та діагностичні навички обмежуються мізками окремих лікарів навіть в нашу добу, коли інтернет забезпечує безпрецедентний рівень співпраці й доступу до інформації. В результаті той фундаментальний метод, яким лікарі користуються для діагностики й лікування хвороби, залишився загалом практично незмінний. Тому, найімовірніше, однією з найбільших потенційних вигод від упровадження штучного інтелекту і застосування великих масивів даних у медицині буде трансформація й переінакшення цього традиційного методу розв’язання проблем і вивільнення всієї інформації, ув’язненої в головах окремих людей або опублі­кованої в маловідомих медичних журналах.

Загалом, наразі прогрес інформаційних технологій, який чинить дестабілізаційний вплив на багато сфер людської діяльності, має відносно мало здобутків в галузі охорони здоров’я. Особливо важко знайти хоч якісь свідчення про те, що ця технологія спричиняється до помітного покращення загальної ефективності. У 1960 році дотації на медицину становили 6 % економіки Сполучених Штатів [2]. Станом на 2013 рік ця цифра потроїлася, зрісши майже до 18 %, а подушні витрати на медицину в Сполучених Штатах злетіли до рівня вдвічі більшого за рівень більшості індустріалізованих країн. Одна з найбільших небезпек майбутнього полягає в тому, що технологія й далі чинитиме асиметричний вплив, знижуючи заробітки або збільшуючи безробіття в більшій частині галузей економіки навіть тоді, коли вартість медичного обслуговування продовжуватиме зростати. Іншими словами, небезпека полягає не в тому, що медичних роботів забагато, а в тому, що їх замало. Якщо техно­логії не вдасться належним чином розв’язати проблеми, які стоять перед нею в галузі медицини, то неминучим результатом буде різке зростання тягаря витрат як для окремих родин, так і для економіки загалом, і цей тягар у підсумку стане непідйомний.

Штучний інтелект у галузі медицини

Загальна кількість корисної інформації, якою може скористатися лікар для діагностики того чи іншого захворювання у свого пацієнта, просто