Читати книгу - "Його заборонене кохання. По той бік прокляття., Делісія Леоні"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Я тепер пов'язаний по руках і ногах і ще одним чоловічим місцем, Осіусе? - відкинувшись на спинку, починаючи дратуватися запитав Деніель. - Мені Вам кожну коханку привести на огляд перед тим, як затягнути в ліжко, ще раз повторюю своє запитання?
— Ви зробили цю коханку своєю фавориткою напередодні приїзду принцеси. Ви сьогодні посадили її поряд із собою, а не принцесу. Це образливо! І це свідчить лише про одне: або Вас зачарували і тепер керують Вами як маріонеткою, або... Ви самі особисто наражаєте імперію на загибель та на війну.
— Це твоя особиста думка? – обережно поцікавився Деніель.
— Це думка Ради, - заявив міністр. – І ми вимагаємо від Вас на наступному засіданні, яке відбудеться вже завтра, виступити перед нами та запевнити, що Ви, Ваша Величносте, не підведете імперію!
Ситуація розпалюється з кожною хвилиною, виявляється. Щось подібне я уявляла, але… не думала, що міністри почнуть вимагати від імператора покори. Виглядало це дещо дивно.
— У тебе на цьому все? – невимушено спитав імператор.
Чоловік проскреготів крізь зуби коротке «так».
— Можеш йти, - сухо заявив Деніель і, Осіус, кинувши погляди на мене і на графа, покинув кабінет імператора.
— І що можеш сказати щодо всього цього? – стомлено промовив Його Величність, звертаючись до свого нового радника.
Граф скривившись і докірливо подивившись на чоловіка, відповів:
— Можу сказати, що ти зробив дуже… провокаційно.
— Але, здається, Алія не розсердилася і була рада твоїй компанії? – усміхнувся Деніель. Я кинула погляд на графа, намагаючись упіймати його погляд. Але він так… м'яко посміхнувся, дивлячись на свого співрозмовника, що серце якось дивно кольнуло.
— У нас багато спільних спогадів, не сперечаюся. Вона справді була рада мене бачити та поспілкуватися. При цьому… ми маємо спільні інтереси.
— Ось як? – у свою чергу засміявся Деніель і навіть зручніше пересів у кріслі. – І які ж це?
— Захист своїх імперій.
— Ти все ще вважаєш, що я маю на ній одружитися, Тейрене?
Я свердлила поглядом графа. Він же так не хотів втручатися в імперські справи, а тепер що?
— Гадаю, що так. Вона розумна і сильна дівчина, гідна стати твоєю імператрицею.
Я закотила очі. Здається, мій дядечко мав рацію: тримати подалі було б графа від палацу. З його поглядами жодний мій план не спрацює!
— Я буду тобі вдячний, якщо ти… проведеш більше часу з принцесою, щоб дізнатися про її реальні плани, Тейрене.
Я нервово облизала губи та поправила локон волосся.
— Як накажете, Ваша Величносте, — трохи кивнув головою граф.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Його заборонене кохання. По той бік прокляття., Делісія Леоні», після закриття браузера.