Читати книгу - "Епоха слави і надії, Євгеній Павлович Литвак"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
– Виходить, масони виконують заповіт Ісуса? На самому початку таємниці стоїть він? – Запитав Ніколас.
– Так, на великий жаль, – Марта промокнула частина малюнка серветкою.
– Але єдине, що співпадає з Біблією це те, що з дванадцяти до тридцяти трьох років не описано життя Христа… Але він десь, же був весь цей час, а повернувся вже із навчаннями, які дуже схожі на буддійські писання, – сам собі відповів Ніколас. – І те, що Ісус був розіпнутий під час царювання римського імператора Тиберія, це вказано також у Біблії, дивні збіги, згоден…
– В Ісуса ж був план захопити царство свого батька Цезаря, яке в нього викрав Октавіан, тільки захопити не зброєю і силою, а створенням нової релігії. В принципі, Біблія те ж саме і пише, тільки Біблія говорить про царство небесне – Боже, але ми ж знаємо, що Цезар проголосив себе Богом, – Марта знову схилилася над чоловіком, акуратно виводячи чергову лінію на його шкірі. – Цезаріон і його учні створили Новий заповіт – релігію рабської любові.
Втім, зерна потрапили в сприятливий грунт – зараз християнство одна зі світових релігій. Віра є віра. Вона не вимагає доказів. Для кого тоді написана ця інформація? Може бути для майбутніх поколінь, а може для тих, хто цікавиться тим, як же все було насправді.
– Та Бог не міг обіцяти євреям владу над всім світом, – Ніколас похитав головою. – Бог хотів завжди, щоб на землі відновилося всесвітнє Братство. Щоб жоден народ ніколи не керував іншим, а тим більше, щоб один народ керував всім світом. Як сказав Ісус Христос, "Легше верблюдові пролізти в голкове вушко, чим багатому потрапити в Царство Небесне". Тоді багаті, з часом, самі повернуть все народу, – Ніколас піднявся із стільця. – Даруйте, Марто, нам пора. – Ніколас трохи схилив голову, на знак вдячності. – Ви дійсно допомогли, дякую.
Коли вони вийшли з робочого кабінету, Ніколас підключився до ефіру:
– Банда! Таємниця Цезаря – його син, якого він офіційно не визнав. І це буде наступна наша зупинка, – в цей час задзвонив телефон Ганни, але вона скинула дзвінок, потім другий і третій. Ніколас питально подивився на неї, на що дівчина знизала плечима і одними губами прошепотіла "не хочу тобі заважати". – Нагадую, що завтра в самому центрі Стамбула відбудеться показ моди "Тринадцятий знак зодіаку". Там Алекс Крамер особисто подарує Ганні свою нову картину.
Закінчивши короткий ефір, Ніколас притримав Ганні двері, і вони вийшли на холодне повітря, тому дівчина мимоволі зіщулилася.
– Дзвонив хтось важливий? – Запитав Ніколас.
– Ні, просто говорити ні з ким не хочеться, – знизала плечима Ганна.
– Розмови. – Тихо сказав Ніколас, дивлячись кудись убік. – Дивна це все ж таки річ. Можна обмінятися мільйонами слів і не сказати головного. А можна мовчки дивитися в очі і повідати про все. Зараз у мене в голові одне питання: хто я для тебе?
– До чого це? – Здивовано запитала дівчина, на що Ніколас, протягнув їй свій мобільний.
Він ввімкнув кнопку відтворення відео і відійшов убік на пару кроків, не зводячи з Ганни погляду. Ніколас знав, що вона зараз там побачить. Те, що і він біля півгодини назад. Відео йому прислав кладовищенський сторож, а на ньому деякий Едвард Сміт з Інтерполу, та сама людина, що познайомила його з Ганною, розкопував могилу, де "покоїлася" нога досить відомого сера Альприма і вивуджував звідти колоду карт.
Він був не один – у компанії ще кількох чоловіків зі світловідбиваючими значками на куртках, які нещасний переляканий сторож свого часу прийняв за "містичні кулі".
– Ти пов'язана з ним, – Ніколас кивнув на мобільний, де у цей момент Едвард Сміт, якраз простягав колоду одному зі своїх підручних. – Ви маніпулювали мною і, знаєш, я як і раніше, бажаю тобі щастя, але з цієї хвилини я вмиваю руки. Більше на мене не розраховуй.
Ганна стиснула губи, трохи тремтячою рукою, протягнула Ніколасу його мобільний. І опустила погляд вниз, боячись дивитися йому в очі.
– Я знаю більше, ніж ви думаєте, просто мовчав.
– Ти… – Дівчина судорожно видихнула. – Ти все зрозумів ще раніше?
– Звичайно. Ти сказала, що не впізнаєш чоловіка з Тауреда. В наших снах ми часто бачимо незнайомців, але поняття не маємо про те, що наша свідомість не придумує їх образи. Це обличчя реальних людей, тих, кого ми бачили на протязі життя, але не запам'ятали. А це означає, що якщо ти бачила уві сні своє майбутнє, то і обличчя чоловіка ти теж би бачила. Тобто впізнала би його, – Ніколас гірко усміхнувся. – А ще я впевнений, що в готельному номері ти сама підсунула мені колоду карт, оскільки ви не знали, що з ними робити.
Вам потрібні мої зв'язки, моя Банда, щоб розгадати, що робити з картами. Людина менше за все схожа на себе, коли говорить від свого імені. Дайте їй маску, і вона розповість усю правду. Так от, я дозволив тобі ходити в тій масці, яку ти вибрала для себе сама.
– Знаєш, ти був у моєму списку, заслуговуючих довіри, список цей дуже короткий. – Ганна, нарешті подивилася йому прямо в очі.
– Було і було. Переживу, забуду. Цей світ дуже рано мене розчарував. Я без тебе не помру, житиму, як раніше, – Ніколас слизнув по дівчині байдужим поглядом, хоча в середині все переверталося. Їй він міг брехати скільки завгодно, але, на жаль собі не виходило.
Він розблоковував телефон і через додаток викликав таксі.
– Ти куди? – Ганна зробила крок було вперед, ніби хотіла затримати його, але завмерла на місці.
– Поїду назад в Ріо – де -Ташкенто, – це був його перший жарт, сказаний без посмішки.
Глава 19
Лангре квапливо йшов по коридору до свого кабінету, біля дверей якого, обличчям до стіни, стояв Стажер. Руки його були туго скуті кайданками, ноги широко розставлені, до того ж у нього конфіскували всі потенційно небезпечні предмети, включаючи брючний ремінь. Втім, все могло бути і гірше – Стажерові ще повезло, що його не вклали на підлогу в "позі зірки". Це в прокуратурі могли бути послаблення в вигляді зняття кайданків, дозволу сісти на стілець, походити коридором та інше.
А ось конвой завжди діяв чітко по інструкції, і часто це давало результат. "Маски – шоу" розкололо багатьох злочинців. Через страх, що їх можуть побити, вони сходу зізнавалися в всіх проступках.
Відкривши двері у свій кабінет, Лангре пропустив Стажера уперед. Він розстібнув кайданки своєму колишньому напарникові, поставив перед ним пляшку прохолодної мінералки і
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Епоха слави і надії, Євгеній Павлович Литвак», після закриття браузера.