Читати книгу - "З різних світів, Вероніка Суховська (Shannon)"

— Коро! 

Це був Грег. Він втратив дівчину з виду, як тільки та повела Марелія до лісу, однак побачивши Еріка, не повторював власних помилок. 

— Кора, значить? — Марелій посміхнувся, спеціально змушуючи брата думати про дівчисько. Швидко відшукав вовчицю поглядом. — Кора… Яке цікаве імʼя, правда, Еріку? Як багато ти вже взяв від тої, кого називаєш своєю? 

Його посмішка стала ширше, коли брат скамʼянів, та головне було інше: гарантовано безпечне джерело крові зʼявилось у полі зору. 

— Познайомимось з твоєю дівчиною ближче, — сказав Марелій, роблячи оманливий випад в її бік. Ерік, як і варто було очікувати, не став ризикувати нею, хоча мусив би розуміти — у цю мить необхідно було захищати іншого. Вдаривши напіввовка в ногу, Марелій відштовхнувся від нього й лише за кілька великих кроків опинився біля хлопця, що так само наївно кинувся захищати вовчицю. Чоловік став за хлопчиськом й схопив того за волосся, змушуючи підняти голову й відкрити шию. 

— Ніколи не думав, що ти припустишся такої помилки, Еріку, й заради чого? Дівчини, що успішно водить мене лісами вже кілька годин? — він перемкнув увагу на вовчицю, вказівним пальцем проводячи по тонкій шкірі на шиї свого полоненого. — Коро, крихітко, здається, ці чоловіки надто недооцінюють тебе. Хіба тобі це подобається? 

Вовчиця загарчала, та Марелій, витягнувши з рукава ножа, що завжди був при ньому, зробив невеличкий надріз на шиї Грега. 

— Вибач, хлопче. Я б з радістю скуштував її, та не певен, що можу ризикувати. 

Ерік кинувся на нього, та було запізно — капля крові молодого хлопця, чия сила мала прекрасний потенціал, опинилась на його язику. 

— Вали звідси! — останнє, що встиг крикнути Ерік, та тут кулак брата врізався у його щелепу. Голова затріщала, чоловік утратив розуміння ситуації, й Марелій скористався цим, аби завдавати наступного удару. 

Грегова кров підсилила його недостатньо аби перемогти, але цього вистачило, аби їхні сили зрівнялись. Короткий випад. Поштовх. Удар. Бризнула кров, й Марелію довелося стиснути губи, аби ненароком не ковтнути трохи братової. Ерік використав коротке зволікання на свою користь й, відштовхнувшись від землі, пнув брата ногами так, що той влетів й найближче дерево й вдарився. Грег потягнувся до пістолета, що захопив із собою й впустив із рук, коли Марелій схопив його, та вовчиця вчепилась зубами в його сорочку. Вона знала: Ерік не вимагає її потреби у бійці. Вона лише відвертатиме його увагу. Проте, Кора все ще могла бути корисною, тримаючи єдине джерело сили, яку Марелій міг вкрасти, якомога далі від нього. Почувся хрускіт. Знов удар — Марелій пнув Еріка під дих, за що тут же отримав відповідь у груди. Гучно ковтнув повітря, та перш ніж встиг завдати наступного удару, ліва рука Еріка опинилась біля його рота.

— Тільки сунься, і моя кров опиниться у твоїй горлянці.