Читати книгу - "Джерело"

170
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 53 54 55 ... 120
Перейти на сторінку:
вийшли з будівлі?! — нервувався Ґарса.

— Зачекайте, командоре. — Суреш прокрутив відео вперед і показав єпископа та принца з різних камер понад палацовим комплексом: двоє вийшли з саду й рушили у внутрішній двір.

— Куди вони йдуть?!

Мартін здогадувалася куди. Вона помітила, що Вальдеспіно пішов хитрим кружним шляхом, аби не траплятися на очі журналістам з машин на площі перед палацом.

Як вона й очікувала, Вальдеспіно з Хуліаном підійшли до південного чорного ходу собору Альмудена, єпископ відімкнув його і повів принца Хуліана туди. Двері зачинилися — і двоє зникли з очей.

Ґарса мовчки дивився на екран: очевидно, йому важко було збагнути, що відбулося.

— Тримайте мене в курсі, — нарешті сказав він і відвів Мартін убік.

Щойно їх ніхто сторонній не міг почути, Ґарса прошепотів:

— Геть не уявляю, як єпископ Вальдеспіно вмовив принца Хуліана піти з ним із палацу й покинути телефон. Але, схоже, принц нічого не знає про звинувачення проти Вальдеспіно, бо інакше сам тримався б від нього якнайдалі.

— Згодна, — відказала Мартін. — І мені б не хотілося уявляти, який ендшпіль може бути на умі в єпископа, але…

— Але що? — нетерпеливився Ґарса.

Мартін зітхнула.

— Виглядає на те, що Вальдеспіно взяв дуже цінного заручника.

——

Приблизно за чотириста кілометрів північніше від того місця, в атріумі музею Ґуґґенхайма, задзвонив телефон агента Фонсеки. За останні двадцять хвилин то був уже шостий раз. Подивившись на визначник, агент весь напружився, серце його закалатало.

— ¿Sí?

У трубці відповіли повільно, зважено:

— Агенте Фонсека, як вам добре відомо, майбутня королева цього вечора припустилася жахливих помилок, зв’язалася не з тими людьми й спричинила серйозні хвилювання в палаці. Аби уникнути подальших проблем, необхідно якомога швидше повернути її до палацу.

— Боюся, місце перебування сеньйорити Відаль наразі невідоме.

— Сорок хвилин тому літак Едмонда Кірша вилетів з аеропорту Більбао до Барселони, — відказали в слухавці. — Гадаю, сеньйорита Відаль у ньому.

— Звідки ви це знаєте? — бовкнув Фонсека — і одразу пошкодував, що висловився в такому неповажному тоні.

— Якби ви робили свою справу, — відрубав співрозмовник, — то й ви б знали! Ваше з напарником завдання — негайно розпочати погоню. Військовий літак уже заправляють в аеропорту Більбао.

— Якщо сеньйорита Відаль у тому літаку, — сказав Фонсека, — то з нею, напевне, американський професор Роберт Ленґдон.

— Так! Не знаю, яким чином цей чоловік умовив сеньйориту Відаль відірватися від охорони і втекти з ним, але містер Ленґдон, очевидно, стає нам на перешкоді, — говорив сердитий співрозмовник. — Ваша справа — знайти сеньйориту Відаль і повернути її. Якщо необхідно — то силоміць!

— А якщо втрутиться Ленґдон?

Запала важка мовчанка.

— Постарайтеся мінімізувати побічні ефекти, — відказали на тому кінці. — Але криза настільки серйозна, що професор Ленґдон може вважатися виправданою втратою.

Розділ 46

ConspiracyNet.com

ОСТАННІ НОВИНИ

СПРАВА КІРША СТАЄ ТЕМОЮ НОМЕР ОДИН!

Видовищна наукова доповідь Едмонда Кірша сьогодні розпочалася як онлайн-презентація, що привабила безпрецедентну кількість глядачів — понад три мільйони. Після вбивства науковця повідомлення про Кірша показують провідні телемережі всього світу — і тепер кількість людей, які бачили презентацію, оцінюється в понад вісімдесят мільйонів.

Розділ 47

Літак Кірша Gulfstream G550 ішов на посадку над Барселоною, а тим часом Роберт Ленґдон допив уже другу велику чашку кави й дивився на рештки імпровізованої вечері, яку вони з Амброю спорудили з того, що знайшли серед запасів на борту: горіхів, рисових хлібців, усіляких веганських батончиків, які професорові здавалися всі на один смак.

Навпроти Амбра допивала другий келих червоного вина й мала значно спокійніший вигляд.

— Дякую, що вислухав… — сором’язливо промовила вона. — Як ти розумієш, я ні з ким не могла говорити про Хуліана…

Ленґдон кивнув; він щойно почув про те, як Хуліан улаштував телевиставу з пропозицією.

«Справді, вибору в неї не було», — розсудив Ленґдон, чудово розуміючи, що Амбра не могла осоромити майбутнього короля Іспанії на національному телебаченні.

— Звичайно, коли б я знала, що він так поспішить із пропозицією, — сказала Амбра, — то розповіла б йому, що не можу мати дітей. Але все сталося без попередження. — Вона похитала головою й печально подивилась у вікно. — Мені він подобався. Не знаю, може, це просто…

— Чари високого, могутнього, прекрасного принца? — незграбно наважився пожартувати Ленґдон.

Амбра тихо розсміялася й подивилася на нього.

— Справді, цього йому не позичати. Не знаю, мені він здавався хорошим. Може, трохи замкнений, але романтик… Такий би ніколи не доклав руку до вбивства Едмонда.

У Ленґдона було відчуття, що Амбра має рацію. Принц нічого не виграв від смерті Едмонда, а вагомих доказів його причетності немає — тільки анонімний дзвінок із палацу з проханням додати до запрошених адмірала Авілу. Наразі найбільш вірогідною здавалася причетність єпископа Вальдеспіно, який першим дізнався, що саме відкрив Едмонд, і мав час скласти план, аби його зупинити, розуміючи шкоду Кіршевого відкриття для світових релігій.

— Очевидно, мені не можна виходити за Хуліана, — спокійно мовила Амбра. — Я все думаю, що він розірве заручини, знаючи, що я не можу мати дітей. Історія нашого королівського роду триває вже чотириста років, і щось мені підказує, що заради директорки музею в Більбао її не будуть обривати…

З колонок над сидіннями почулося потріскування — і пілоти оголосили, що настав час готуватися до посадки в Барселоні. Знервована думками про принца, Амбра підвелася й почала наводити лад у салоні: помила посуд, прибрала недоїдки.

— Професоре! — почувся з телефона голос Вінстона. — Гадаю, вам варто мати на увазі, що зараз інтернетом ходить новина про таємний зв’язок між єпископом Вальдеспіно і вбивцею адміралом Авілою.

Ленґдону просто відібрало мову.

— На жаль, це ще не все, — додав Вінстон. — Як вам відомо, на таємній зустрічі Кірша з єпископом Вальдеспіно були присутні ще двоє представників високого духовенства: відомий рабин і шанований імам. Учора вночі імама знайшли мертвим у пустелі під Дубаєм. А кілька хвилин тому прийшло тривожне повідомлення з Будапешта: рабина, схоже, знайшли мертвим — нібито від серцевого нападу.

Ленґдон був ошелешений.

— Блоґери, — продовжив Вінстон, — уже ставлять під питання такий збіг обставин: ці дві смерті сталися буквально протягом однієї доби.

Ленґдон кивнув, не вірячи своїм вухам. Так чи інак, а єпископ Антоніо Вальдеспіно тепер залишився єдиною живою людиною, яка знає, що саме відкрив Кірш.

——

Коли шасі літака Gulfstream G550 торкнулися злітної смуги аеропорту Сабадель на пагорбах під Барселоною, Амбра, на велике полегшення, не побачила жодних папараці чи журналістів. Едмонд казав, що, буцімто для уникнення зустрічей із шаленими фанатами

1 ... 53 54 55 ... 120
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Джерело», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Джерело"