Читати книгу - "Системне тлумачення кримінального закону"

">[446] або виокремлення визначення кримінально-правових термінів у окрему статтю, якою розпочинатиметься кожен розділ Загальної та Особливої частин КК України.

Деякі дослідники не є такими категоричними у своїх висловлюваннях і пропонують створити словник кримінально-правових термінів[447] або словники, що визначатимуть понятійний склад законодавства[448].

Окремі науковці, крім цього, зауважують на те, що кодекс не має замінювати собою підручник і рясніти визначеннями, тому слід визначитись, які поняття включити в КК, а які залишити в науці та теорії кримінального права[449].

Хоча наявність такого розділу і не стосуватиметься безпосередньо правил тлумачення кримінального закону, проте активно сприятиме однаковому тлумаченню окремих його приписів, допоможе частково врахувати системоутворюючі та системні зв'язки кримінального закону.

Якщо ж охарактеризувати кримінальні кодекси деяких держав ближнього зарубіжжя, то видається, що вони не надто відрізняються від КК України. Правил тлумачення у досліджених КК немає, як і у КК України, проте існують інші відмінності, які мають фрагментарне значення для тлумачення кримінального закону.

Наприклад, немає окремого розділу щодо тлумачення термінів та термінологічних зворотів у КК Естонської Республіки[450] (але у цьому кодексі не передбачено надання визначення певних термінів у примітках, як у КК України); КК Республіки Таджикистан (проте у примітках до ст. 244 «Крадіжка» є визначення поняття «викрадення»; в примітці до ст. 260 «Фіктивне підприємництво» подано визначення терміна «дохід», який має тлумачитись саме так у цій главі та ін.)[451]; КК Республіки Казахстан (терміни та термінологічні поняття тут роз'яснюються лише у диспозиціях його статей та в декількох примітках, які розміщені в кінці статей. Крім цього, ст. 366 КК називається «Поняття військового злочину» і, відповідно, роз'яснює зміст цього терміна, але ця стаття містить лише диспозицію)[452]; КК Республіки Грузія (тлумачення певних термінів здійснюється в перших частинах окремих статей; ст. 307 КК «Державна зрада» цілком присвячена розкриттю змісту терміна «державна зрада»; у ст. 382 КК «Поняття злочинів проти військової служби» дається визначення відповідного поняття)[453]; КК Республіки Латвії (визначення термінів надаються безпосередньо в статтях КК)[454].

Кримінальні закони деяких країн дещо краще сформульовані у сфері вирішення цієї проблеми. Наприклад, у КК Республіки Узбекистан є розділ восьмий Особливої частини, який цілком присвячений роз'ясненню вживаних у кодексі термінів і називається «Правове значення термінів» (у цьому розділі міститься роз'яснення 45-ти вжитих у цьому кодексі термінів та термінологічних зворотів)[455]; КК Республіки Молдова містить окрему главу ХІІІ, у якій дається визначення певних термінів, що вживаються у цьому кодексі (відмінністю від КК Республіки Узбекистан є те, що роз'яснення кожного терміна винесено в окрему статтю (ст. 120–134 КК)[456]; КК Республіки Білорусь містить у Загальній частині окрему статтю, де надається визначення окремих термінів (ст. 4 має назву «Роз'яснення окремих термінів Кримінального кодексу», і в ній подано визначення 16-ти термінів, які найбільш часто вживаються у КК; крім цього, визначення певних термінів є у примітках, які розміщені на початку окремих глав (зокрема 24, 25, 26, 29, 30, 35, 37) та на початку одного розділу (розділ Х))[457]; КК Болгарії після глави ХІ Загальної частини цього КК міститься Додаткове положення, у якому у ст. 93 дається роз'яснення змісту певних термінів[458].

Як вже зауважувалось, правил тлумачення кримінального закону немає у жодному із досліджених КК зарубіжних держав, відповідно немає правила системного способу тлумачення кримінального закону, які хоч інтуїтивно використовуються під час правозастосування, проте ще не набули офіційного визначення та закріплення.

Слід зазначити, що у зв'язку з відсутністю закріплення правил тлумачення кримінального закону в КК під час дослідження вироків у кримінальних справах у Єдиному державному реєстрі судових рішень України простежити використання тих чи інших правил системного тлумачення виявилось неможливим, адже у вироках немає пояснення щодо обґрунтування того чи іншого тлумачення припису кримінального закону. Проте під час вивчення вироків у кримінальних справах виявлено низку зауважень, які можуть засвідчити про можливі порушення внаслідок необґрунтованого тлумачення, а саме:

1. Деякі суди у вироках у кримінальних справах щодо порушення