Читати книжки он-лайн » Короткий любовний роман 💔❤️📖 » Особливо небезпечний , Ніколь Кові

Читати книгу - "Особливо небезпечний , Ніколь Кові"

109
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 53 54 55 ... 64
Перейти на сторінку:

Можливо ми помиримось, пробачимо один одного і ця дитина не буде більше все ускладнювати.

Ще мої думка плавали над питанням, що б мені порадила Інес. Вона і досі не знала де я зараз і з якої причини. Вона мабуть підтримала б свою матір.

Це трохи заспокоювало.

Жахливі крики затихли і Ріна поставила ноги на підвіконня, притискаючи коліна до грудей.

-Певно наступна вже пішла.-сказала вона. Я не помітила, щоб вона хвилювалась, тому все ж вирішила завести діалог.

-Як це сталось?-запитала я у дівчини і та зітхнула.


 

____________


 

КЕМЕРОН ТЕРНЕР


 

Ми домчались до будинку того самого таксиста за пів години. Молодий юнак, приблизно мого віку стояв біля своєї машини на подвірʼї і мої хлопці вже з ним розмовляли.

Інес вилетіла з авто і попрямувала туди, та я смикнув її за руку.

-Ви з Шелбі лишаєтесь в машині.-гаркнув я.

-Що?-запротестував друг.-Якого біса, Кем?

Та я не збирався це обговорювати. Ми з Юджином двинулись до хлопців і той перший привітався з таксистом.

-Повтори усе, що сказав по телефону.-попросив його Юджин і той злякано кивнув. Він чудово розумів хто ми такі і що з нами не варто звʼязуватися, тож видав усе на одному видоху.

-Так, я відвозив вчора вночі дівчину. Блондинку. Я вже їхав додому, коли надійшов від неї дзвінок. Вона попросила забрати її біля тату салону в Паялі.

-То ось якими шляхами вона тікала.-гаркнув я і дістав свій телефон з кишені. Я швидко знайшов фото Софі, де її обличчя гарно видно і показав хлопцеві.-Вона?-запитав я і той без роздумів кивнув.

-Так. Я гарно її запамʼятав. Вона дуже гарна, я вперше бачив...-та я не дав йому продовжити.

-Заткнись, це моя дівчина.-гаркнув я. Мене доатувала лише одна думка, що цей довбень розглядав її чи був з нею в одній машині. Хотілось сказати йому, що така як Керр ніколи не буде з ним.

-Пробач.-занервував хлопець.

-Куди ти її відвіз?-запитав Юджин, поки я стискав кулаки з бажання знищити цього юнака.

-Я не памʼятаю адресу. Але можу показати. Це будинок в Норрботтені. Недалеко від Святої Марії.-сказав хлопець і я гнівно рикнув.

-Йди в мою машину.-гаркнув я і в цей момент підійшов Шелбі.

-Що він сказав? Куди ми їдемо?-звпитав він і я подивився в очі свого друга.

1 ... 53 54 55 ... 64
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Особливо небезпечний , Ніколь Кові», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Особливо небезпечний , Ніколь Кові"