Читати книгу - "Князь Роман Мстиславич та його доба. Нариси історії політичного життя Південної Русі XII – початку XIII століття"

вплив германського державного життя на даний проект Романа, але помиляється, коли вважає, що князі-курфюрсти обирали в Германії імператора. Князі обирали короля, а імператором він ставав пізніше після коронації в Римі. Добре відома класична система курфюршества виникла в більш пізній час. Див.:

Терещенко Ю.І. Україна і європейський світ. Нарис історії від утворення Старокиївської держави до кінця XVI ст. – Київ, 1996. – С. 163.

Н.М.Яковенко вважає, що Роман хотів встановити на Русі новий порядок організації князівського управління – систему майорату, тобто систему, яка передбачала наявність серед князів старшого князя (Яковенко Н. Нарис історіії України з найдавніших часів до кінця XVIII ст. – К., 1997. – С. 71).

368

Толочко А.П. Структура княжеской власти в середине IX – середине XIII в. – Автореферат канд. диссертации. – К., 1989. – С. 11–12.

369

Головко А.Б. “Ромейская империя” в представлениях древнерусских мыслителей // Славяне и их соседи. Этнопсихологические стереотипы в средние века. – Москва, 1990. – С. 87–89.

370

ПСРЛ. – Т. 2. Ипатьевская летопись. – М., 1908. – Стб. 741; пор.

Завадская С.В. К вопросу о “старейшинах” в древнерусских источниках XI – XIII вв. // Древнейшие государства на территориии СССР. 1987 г. – М., 1989. – С. 36–42.

371

Grodecki R., Zachorowski S., Dąbrowski J. Dzieje Polski średniowiecznej. – T. 1. – Kraków, 1926.– S. 213 (автор – С.Захоровський);

Włodarski B. Polityka ruska Leszka Bialego. – We Lwowie, 1925. – S. 19.

372

Гумилев А.Н. Древняя Русь и Великая степь. – Ленинград, 1989. – С. 492–493, 494.

373

Про місце прибалтійського регіону у взаєминах Русі і Польщі XII – XIII ст. див.: Головко О.Б. Балтійські племена в політичних взаємовідносинах Давньоруської і Польської держав (X – перша третина XIII ст.) // Україна і Польща в період феодалізму. – К., 1991. – С. 23–34.

374

Рыбаков Б.А. Древняя Русь и русские княжества XII – XIII вв. – Москва, 1982. – С. 493.

375

Engel J.Ch. Geschichte von Halitsch und Vlodimir. – Wien, 1792. – S. 512, та ін.

М.Кордуба запропонував “комбіновану” концепцію, згідно якої Роман під Завихостом уклав перемир’я з Лешком, після чого вирішив зайнятися полюванням, під час якого і загинув, зіткнувшись із загоном польського війська. Див.

Кордуба М. Історія Холмщини і Підляшшя. – Краків, 1941. – С. 53.

Історіографію питання проаналізував В.П.Пшик. Див.:

Пшик В. Трагедія під Завихостом 1205 року // Республіканець. – 1993. – № 3. – С. 22–27.

376

Abracham W. Powstanie organizacji kościoła lacińskiego na Rusi. – №?. – Lwów, 1904. – S. 98–99;

Томашівський С. Українська історія. Старинні і середні віки. – Львів, 1919. – С. 88;

Чубатий М. Західна Україна і Рим у XIII віці у своїх змаганях до церковної унії // Записки наукового товариства імені Шевченка. – Львів, 1917. – Т. 123/124 – С. 10.

У нашій праці (“Давньорусько-польські відносини на початку XIII ст. (Про обставини загибелі галицько-волинського князя Романа Мстиславича) // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки. – К., 1991. – Вип. 1. – С. 5–8) неточно віддано пріоритет у створенні цієї історіографічної традиції М.Чубатому, хоча творцями її були перш за все А.Абрахам та С.Томашівський. М.Чубатий зробив спробу значно розширити аргументацію попередників, для чого прагув використати матеріали “Діянь єпископів хальберштатських” (Gesta episcopo- rum Halberstadensium // MGH SS. – Hannoverae, 1874. – T. 23. – P. 116) та ув’язати західну політику Романа з тогочасною діяльністю католицької церкви та папи Інокентія III. Необхідно зазначити, що в “Діяннях єпископів хальберштатських” не має свідоцтв, які коректно можна було б використати для доказу якихось контактів галицько-волинського князя з германськими володарями. В сучасній літературі точку зору про участь Романа в конфлікті Вельфів та Гогенштауфенів див.:

Пашуто В.Т. Очерки по истории Галицко-Волынской Руси. – Москва, 1950. – С. 193;

Rhode G. Die Ostgrenze Polens. – Bd. 1. – Kőln, Graz, 1955. – S. 102;

Щавелева Н.И. Древнерусские известия Великопольской хроники // Летописи и хроники. 1976 г. – Москва, 1976. – С. 61–62;

Котляр М.Ф. Данило Галицький. – К., 1979. – С. 24;

Свідерський Ю.Ю. Боротьба Південно-Західної Русі проти католицької експансії в X–XIII ст. – К., 1983. – С. 78;

Гумилев А.Н. Древняя Русь и Великая степь. – С. 493;

Назаренко А.В. Русско-немецкие связи домонгольского времени (IX – середина XIII вв.): состояние проблемы и перспективы дальнейших исследований // Славяно-германские исследования. – Т. 1–2. – Москва, 2000. – С. 25, та ін.

В останній з перерахованих праць її автор – О.В.Назаренко – вважає, що наявність факту згадки про Саксонію в хроніці Альбріка є достатньою підставою для того, щоб не сумніватися в можливій спрямованості походу Романа Мстиславича саме в Німеччину в 1205 р.

377

Котляр Н.Ф. Галицко-Волынская Русь и Византия в XII – XIII вв. // Южная Русь и Византия. – К., 1991. –С. 20–33.

378

Ім'я французького каноніка “Альбрік” (“Albricus)” в історичній літературі дуже часто подається як “Альберік”.

379

Chronica Albrici monachi Trium fontium, a monacho Novi monasterii hoiensis interpolata. Ed. Paulus Scheffer-Boichorst // Monumenta Germaniae Historica, Scriptores. – T. 23. – Hannoverae, 1874. – P. 885.

380

Chronica Albrici monachi Trium fontium, a monacho Novi monasterii hoiensis interpolata. – P. 921.

381

Labuda G. Zaginiona kronika z pierwszej polowy XIII wieku w Rocznikach Królestwa Polskiego Jana Dlugosza. Próba rekonstrukcyi. – Poznań, 1983. – S. 71, 82.

382

Kürbis B. Komentarz // Mistrza Wicentego Kronika Polska. – Kraków, 1974. – S. 225;

Щавелева Н.И. Польские средневековые латиноязычные источники. – Москва, 1990. – С. 139, 151.

383

Rocznik kapitulny krakowski // Monumenta Poloniae Historica (далі – MPH). – T. 2. – Lwów, 1872.– P. 800–801;

Bielowski A. Komentarz // MPH. – T. 2. – P. 800.

384

Kronika Dzierwy // MPH. – T. 3. – Lwów, 1878.– P. 46.

385

“Великая хроника” о Польше, Руси и ее соседях XI – XIII вв. – Москва, 1987. – С. 145 (підготували Л.М.Попова, Н.І.Щавелева).

386

Грушевський М.С. Історія України-Руси. – Т. 3. – У Львові, 1905. – С. 53;

Крип’якевич І.П. Галицько-Волинське князівство. – К., 1984. – С. 100.

387

Rocznik krótki // MPH – T. 2. – P. 800.

388

Rocznik krakowski // MPH – T. 2. – P. 836.

389

Rocznik Traski // MPH – T. 2. – P. 836.

390

Kalendarz krakowski // MPH. – T. 2. – P. 923; пор.

Rocznik malopolski // MPH. – T. 3. – Lwow, 1878.– P. 162.

391