Читати книгу - "Жіноча і чоловіча логіка. Анекдоти про жінок і чоловіків"

роботи раніше. Дружина хоче піти зі мною за покупками.

– Ні в якому разі!

– Дуже-дуже вам дякую!

– Я б попросив у вас жіночий светр.

– Якого розміру і кольору?

– Це байдуже. Дружина все одно прийде його замінювати.

– За кращі години свого життя я вдячний фільмам.

– А я й не знав, що ти такий любитель кіно.

– Я – ні! Це моя дружина.

– Любий, ти завжди щось бурмочиш собі під ніс, коли спиш. Я не можу цього терпіти!

– Ну гаразд, постараюся говорити розбірливіше, щоб задовольнити твою цікавість.

– До вас, я чув, ревізор приїхав.

– Ну, який він?

– Дуже суворий! Коли ми підсунули йому в кишеню тисячу гривень, так, не повірите, кожен папірець ретельно перевірив.

Дідусь 80-ти років говорить іншому, 60-літньому:

– Сором, молода людино!

Важливі справи, що їх має зробити жінка у своєму житті:

– Загубити телефон, гаманець, ключі від авто, квиток на літак.

– Втратити контроль над собою на якихось 5 – 10 хвилин.

– Зробити найбільшу в житті помилку.

– Запам’ятати ту єдину кнопку на фотоапараті, на яку треба натискати під час зйомки.

– Схуднути на 3 кг.

– Уважно вивчити мобільний телефон чоловіка і вирахувати, хто така Іван Сергійович.

– Випрати паспорт.

– Хоч раз відпочити від усього цього.

– Пожити в родильному домі.

– Відкрити очі подрузі.

– Хто був цей юнак, який назвав тебе ослом?

– Не знаю, вперше його бачу.

– Дивно, як швидко він тебе розкусив!

– Ти чого такий сумний?

– Робота… Робота… Робота з ранку до вечора, і нічого, крім неї…

– І давно ти працюєш?

– Завтра починаю.

Відвідувач – офіціантові:

– І ви це називаєте біфштексом?

– Я – ні, але шеф-повар – так.

Приколи

Приколи i заяви від тітки Клави

На лавці біля під’їзду:

– Я коли виходжу на вулицю – усі на мене звертають увагу. Знайомляться, пристають. Я так подобаюсь чоловікам. Сама собі заздрю. Очі б собі видряпала!

Біля сусідського вікна:

– Нічого не розумію! Чи вони цілуються, чи шибки немиті…

У поліклініці:

– Не такий страшний грип, як ускладнення після нього. Це я точно знаю із власного досвіду. Якраз після грипу я вийшла заміж за дільничного лікаря.

У черзі в магазині:

– Не можна дивитися в дзеркало, коли їси, бо щастя можна проїсти. І пити перед дзеркалом не можна, бо щастя проп’єш. А в туалеті взагалі дзеркало краще не чіпляти…

В суді:

– Про поведінку своїх сусідів нічого поганого сказати не можу. Билися вони завжди мовчки, не шуміли…

Перед дзеркалом:

– Як я люблю свою філігранну фігуру моделі, тонку талію, гарні стрункі ноги, плаский живіт… І як я ненавиджу шар жиру, який усе це приховує!