Читати книгу - "Українське Січове Стрілецтво (визвольна ідея і збройний чин), Степан Ріпецький"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Та д-р Старосольський обробив деякі важні проблеми української визвольної політики ще під час війни. В 1915 р. вийшла у Відні його розвідка п. з. «Національний і соціяльний момент в українській історії», в якій він вияснив і доказав ролю соціяльного чинника в визвольній боротьбі українського народу. В тім же році появилась у «Віснику Союзу Визволення України» його стаття п. з. «Думки про демократію», яка не втратила своєї актуальности.
б) Сатира і гуморПоважну політичну і суспільницьку тематику доповнювала знаменито стрілецька сатира, карикатура і гумористика. Ця ділянка стрілецької творчости була дуже багата. Вона була виявом щирої стрілецької душі та вільного і критичного духа січової братії, яка любила правду та не щадила слів гострого осуду й іронії, коли бачила в стрілецькому житті та в поведінці нашого політичного проводу недоліки.
Зокрема надто льояльна та опортуністична тактика офіційного українського політичного проводу та його нерішучість були головним об'єктом стрілецького гумору і сатири.
Про популярність цієї ділянки стрілецької творчости свідчить факт, що від 1915 до 1917 рр. існували між УСС-ами чотири гумористично-сатиричні газети: «Самохотник» від липня 1915 р. (вийшло разом 35 чисел); «Бомба» – 1916 р. (вийшло два числа); «Самопал» – від 15 травня 1916 р. (три числа); «Усусу» в 1916-1917 рр. (вийшло сім чисел).
В сатиричних і гумористичних творах, стрілецькі автори натякали і на хиби, помилки і недомагання УСС та зображували веселі гумористичні ситуації із фронтового і позафронтового життя. Згадаємо хоч би про комедію-сатиру Юліяна Назарака п. з. «Штурм на полукіпки», що змальовувала дійсну подію із стрілецького життя, або про талановито написану поему-сатиру п. з. «пісня соборного Стрілецтва», що починається словами:
«Як Европа розпочала той завзятий бій, Захотіла Україна мати корпус свій…»,а яку співалося на відому лірницьку мелодію.
Щира самокритика, свідомість власних помилок і хиб, гостра іронія, а деколи й карикатура старших і молодших і старшин та стрільців, зображування стрілецького побуту на фронті і поза фронтом із здоровим гумором та веселою сатирою, – це були позитивні риси стрілецької творчости, які зберегли УССтрілецтво перед можливою власною самореклямою та дешевою пропагандою своїх заслуг.
в) Стрілецька пісняПобіч ідеологічно-політичної творчости, що була плодом більш інтелектуальних сил, створилась серед УССтрілецтва інша сторінка духової творчости, якої джерелом були чуттєво-емоціональні сили його духовости, а саме, поезія і музика. Вони виступили як одна духово-мистецька сила, що своїм дужим розмахом служила не тільки мистецько-культурним потребам Стрілецтва, але також стала найкращим висловом його ідейного спрямування й політично-визвольної програми. Була це – стрілецька пісня.
Від початків свого існування УССтрілецтво перейняло найкращі історичні традиції українського війська, не тільки в військово-бойовому відношенні, але також щодо його ідейно-культурного побуту. Як колись у козацькому і січовому війську, так і тепер, січова, стрілецька пісня стала невід'ємною частиною душі і побуту УСС. Юнацький, життєрадісний настрій, буйна стрілецька душа, патріотичні почування новітнього українського вояка, – з повною силою виливались із його грудей: спершу як чудова українська пісня із усіх просторів української землі, а пізніше, як власна, уже ним створена стрілецька пісня.
На війну йшли УСС під звуки старих козацьких, та новітніх січових і патріотичних пісень. І з піснею вони ніколи не розлучались. Весь Львів гомонів в серпні 1914 р. бадьорими піснями маршуючих на вправи стрілецьких сотень. З особливою радістю вивчали тоді вперше стрільці незнані ще їм чудові пісні Наддніпрянщини, із яких деякі ставали першими стрілецькими піснями, як, напр., пісня «Ой з-за гори чорна хмара», яка стала сотенним маршем першої сотні УСС у Львові. На місцях постою багатьох сотень творилися вже у Львові і Стрию сотенні хорові гуртки з вишколених співаків, що вже давніше співали в студентських і гімназійних хорах. В однім із таких невеличких сотенних хорів сотні Дідушка в Дяківській бурсі у Львові, вивчав пісні та вперше серед УССтрілецтва компонував і гармонізував, Михайло Гайворонський.
Коли УССтрілецтво вирушило зі Львова у далекий похід до волі, то вслід за ним пішла й пісня. Уже в перших днях цього походу вибухла живим полум'ям нова, власна стрілецька пісня. Не твориться вона на замовлення, ані на наказ чи згідно з пляном. І не творять її відомі поети, чи композитори. Не було тоді ще й Пресової Кватири. Постає вона як народна пісня, родиться серед Стрілецтва, а автори її маловідомі. Спершу виступає несміло, з запозиченою мелодією, але власним стрілецьким текстом, зі стрілецькою тематикою. Або до існуючої пісні додаються нові стрілецькі слова.
Вже в Карпатах, в грудні 1914 р., постають перші вповні оригінальні, справжні стрілецькі пісні. Їх творить Михайло Гайворонський, перебуваючи при сотні, на фронті. Деякі з них постали в Грабівці Скільськім під Маківкою. Стрілецтво з захопленням приймає перші стрілецькі пісні та залюбки їх співає. Серед дуже тяжких обставин карпатської кампанії, взимі 1914/15 року, УСС це була, мабуть, єдина військова частина в цілому корпусі, яка ще мала охоту співати. Командант Маківки кап. Дрозд, та його адьютант чот. Ванічек, цілими годинами з найбільшою приємністю перебували в товаристві чоти УССтрільців, що повнили там допоміжну службу впродовж березня і квітня 1915 р., прислухаючись їхнім співам та поділяючи їх веселий настрій. Стрілецька пісня стала духовою поживою і розрадою не тільки їх виконавців, але і усього, навіть чужинецького оточення, що стрічалось з УССтрільцями.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Українське Січове Стрілецтво (визвольна ідея і збройний чин), Степан Ріпецький», після закриття браузера.