Читати книгу - "Нація овочів? Як інформація змінює мислення і поведінку українців, Оксана Мороз"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Що варто робити
1) не додавати в друзі всіх підряд:
— перевіряти, віртуальний акаунт чи ні;
— дивитися, про що пише ця людина, і думати, чи хочете ви бачити такий контент у себе в стрічці (пам’ятаємо про живильне середовище для вірусів);
— перевіряти, чи є в їхній стрічці пости з вірусами і їх розгонкою;
2) якщо в стрічці понад двічі трапляється «шкідливий» матеріал від одного й того самого акаунта, варто відписуватися від нього;
3) знаходити час і здійснювати аудит своїх підписок, френдлистів — там завжди знайдеться чимало тих, хто цікавий і кого соцмережі не показують, і навпаки, тих, від кого ліпше відписатися.
Рiвень 5. Формуйте short list джерел
Існує безліч способів вибору джерел комунікації і людей із цікавою і максимально об’єктивною інформацією. Проте ці способи мають ґрунтуватися на таких принципах:
— вам зручно отримувати інформацію, це вписується у ваш стиль життя;
— у них зручний формат — текст, аудіо, відео;
— вам підходить їхній стиль викладу.
В ідеалі варто обрати 3+ джерела. Оптимальна конфігурація:
1) ТВ-канал, хоча наразі я не можу рекомендувати будь-який з них, бо всі вони істотно підпорядковані інформаційній стратегії їхнього власника, до того ж ТВ-ринок України зараз перерозподіляють;
2) інформаційне радіо — скажімо, радіо НВ;
3) друковані ЗМІ — іще нещодавно таким джерелом була газета «Дзеркало тижня», але в паперовому вигляді її вже не видають;
4) суспільно-політичні журнали — «Новое время»;
5) онлайн-ЗМІ — ТОП-5 позицій:
У кожного з джерел є сторінка у Facebook, канал у Telegram, більшість освоїла YouTube — тобто формат різноманітний.
Щодо лідерів громадської думки, то кожного варто розглядати критично, позаяк вони часто змінюють Замовника і періоди абсолютної об’єктивності чергуються з періодами роботи на когось, тобто з виробництвом вірусів.
Оптимально будь-які публікації в соцмережах — зокрема і в обраних ЗМІ — варто перевіряти за стандартними правилами рівнів 1–3.
Проте важливо не лише правильно сформувати short list, а й виробити правила поведінки, за якими ви споживатимете інформацію.
1) Читайте новини щонайменше раз на два дні, щоб лишатися в курсі подій, основні (зазвичай виділені жирним шрифтом або кольором) — повністю, інші — хоча б за заголовками;
2) Читайте аналітику в основних новинах — принаймні одну статтю;
3) Діліться інформацією з оточенням.
Рiвень 6. Формуйте stop list джерел
Як обрати ті джерела комунікації, яким довіряти не можна частково або повністю? Якщо коротко, то це всі, крім тих, кого виділено на попередньому рівні. Проте серед них необхідно навчитися розпізнавати особливо небезпечні.
1) Джерело в соціальних мережах, яке на регулярній основі підтримується ботрумом. Алгоритм простий: якщо вам трапляється інформація з нового джерела, зайдіть на сторінку, проаналізуйте її, як зазначено вище, і, якщо в процесі аналізу ви побачите на трьох постах поспіль штучну розгонку, — відписуйтеся.
2) Традиційні ЗМІ-помийки. Я про них писала вище, наразі зупинюся на особливостях:
— у них немає фізичної редакції: у розділі «Контакти» такої інформації не зазначено, за запитом у Google її теж неможливо відшукати;
— у них немає головного редактора: тобто немає особи, яка офіційно представляє це видання і бере відповідальність за його контент; іншими словами, немає того, на кого можна подати до суду за наклеп;
— заголовки матеріалів кричущі, скандальні, суб’єктивні;
— дуже часто публікують розслідування і викриття, у яких все подають в односторонньому форматі;
— зазвичай трапляється багато блочної реклами з такими само кричущими заголовками на кшталт «мазь, яка лікує рак»;
— ви ніколи не бачили посилання на них як на джерело у виданнях свого short list.
Наголошу: максимально уникайте будь-якої взаємодії з такими джерелами.
Рiвень 7. Фільтруйте контент
Віруси переважно сконцентровані в інформаційному контенті: новини, статті, огляди, розслідування — у всьому різноманітті їхніх форматів.
Як свідчить практика, коли людина стикається з суспільно-політичною інформацією, то інтуїтивно схильна аналізувати її на предмет вірусів частіше за іншу інформацію. Однак не менша загроза криється і в інших форматах. З актуальних прикладів — серіал «Слуга народу» став сценарієм цілком реальних подій.
Як я багато писала на початку книжки, істотної шкоди нашому інформаційному імунітету завдає саме нешкідлива на перший погляд інформація. Приміром, розважальна — гумористичні й соціальні шоу, мильні опери. І навіть розвивальна й мотивуюча — матеріали з популярної медицини й аналоги «успішного успіху» й інші. Звісно, кожен має право вирішувати, що дивитися й читати.
Та принаймні варто хоча би спробувати уникати одностороннього контенту політичних шоу, які маніпулюють свідомо. І моїх улюблених «чарівних таблеток».
А якщо вже ви вирішили витратити понад годину на щось, то замисліться:
1) Чи поліпшує це моє реальне життя? Чи робить це мене розумнішим?
2) Чи вирішує це якісь мої проблеми?
3) Чи дає поштовх до розвитку / мотивацію?
Іншими словами, чи найближчу годину не оброблятиме вас вірус? Пам’ятайте про те, що в будь-якому жанрі можна знайти контент-замінник, у якому більше користі, ніж шкоди. Нехай це ліпше буде серіал, який спонукатиме замислитися, визнані зразки гумору або розвивальні наукові програми.
Із контентом як із їжею: щойно починаєш споживати щось просте, важко перейти до складнішого. Потрібна сила волі, щоб вирвати себе зі світу гамбургерів і розважальних шоу. Що більше ми їх споживаємо, то складніше перейти до здорового харчування, а відповідно й інформації, яка розвиває мозок.
РЕМАРКА
Дуже часто в розмовах на тему овочизму і щодо місця в ньому соціальних мереж я чую радикальний заклик: піти з соціальних мереж. Звісно, цей спосіб здається логічним рішенням щодо більшості бід. Утім так лише здається.
Соціальні мережі — це лише одна з форм нової моделі життя. Це прояв технічного прогресу, у якому ми живемо і житимемо. Щоб уникнути впливу його негативних проявів, потрібно відключитися від цивілізації загалом. А це нереально, якщо ви маєте намір вести повноцінне життя.
Піти з соціальних мереж — це замилювання очей самому собі. Нехай навіть ви заблокуєте Instagram і Facebook. Проте залишаться Google, YouTube, смартфон. І люди навколо.
Уникати — це дитяча позиція. Я за те, щоб навчитися розуміти і застосовувати правильно.
Рiвень 8. Подбайте про близьких
Запорука успіху вірусмейкерів — нерозуміння людьми рівня загрози й того, як це працює. Якщо дочитали до цього місця, то ви або усвідомили всю згубність нашого поточного стану, або з чимось із написаного не згодні. У будь-якому разі це непогана тема для корисної розмови. Що довше ми обговорюємо цю тему, то більше людей нею цікавиться і довідається про те, як протистояти вірусам. А отже, ми віддаляємося від червоної лінії і стану овочів.
Особливо це важливо для двох найпіддатливіших вірусам і наразі найнезахищеніших від них категорій — людей у літах і дітей. Для ваших батьків і дітей авторитетом є ви. Перекажіть їм суть цієї книжки зрозумілою їм мовою і навчіть базовим рівням правил інформаційної гігієни.
РЕМАРКА
Я чудово розумію, що хоч як детально я описуватиму правила для рівнів 9–10, це не приведе до того, що, прочитавши текст, ви застосовуватимете їх ефективно й результат буде співвідносний з вашими очікуваннями і витраченим часом.
Щоб робити це ефективно, потрібно додатково вчитися. Тому
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Нація овочів? Як інформація змінює мислення і поведінку українців, Оксана Мороз», після закриття браузера.