Читати книгу - "Виходь за мене, милий, Міа Натан"

– Не хвилюйся,(пі-пі-пі!)?! Я спокійний!!! Цілу ніч тебе шукав! Втомився хвилюватись! Тобі краще зараз же, чуєш, негайно приїхати додому!

– Вважай, я вже там!

Пауза! Він не кладе слухавку. Я теж не наважуюсь покласти першою. Тож, додаю:

– Люблю тебе! Скоро побачимось! – і таки натискаю на червону слухавку.

Загальний настрій зрозумілий. Хорошого не чекай! От же ж! Лише хотіла побути сама! Прийти до тями! Привести, чорт забирай, думки до ладу! А що маю зараз? Проблем стало в рази більше. Та основне незрозуміло, що буде далі. Я на гачку в Томаса, поки не наважусь розповісти про все Максиму. Але це так соромно й тупо! Напитися до втрати пам’яті та в такому стані переспати зі своїм єдиним другом. Та ще й з ким? З Томасом, якого мій чоловік завжди вважав уособленням зла та підлих інтриг. Та ще й у такий жахливий момент. Одним словом: «Хто молодець! Я – молодець!»

З такими думками в голові, я приїхала додому. Поки піднімалась, спробувала налаштувати себе на розмову, що на мене чекає. «Викинь із голови те, що сталося у Томаса! – сказала я собі. – Це був нещасний випадок. Згадай, що цьому передувало. Секс Максима з Анітою. Вони, мабуть, останній тиждень спали разом. Жили в одному номері – це точно! Спроба згвалтування, яку організувала ця стерва. Ось про що треба з ним поговорити!»

Я відчинила двері й відсахнулась. Максим сидів на тумбі перед самими дверима зі складеними на грудях руками та чекав на мене.

– Привіт! – пролепотіла я.

Усі мої настанови самій собі вилетіли у мене з голови. Я зайшла у квартиру. Зачинила за собою двері.

Він подивився на мене змученими втомленими очима. Підвівся й пішов до мене.

- Повернулась таки.

Вбивчо спокійний, з тими клятими складеними на грудях руками, він мене трохи лякав. Я зробила кілька кроків від нього. Але він схопив мене за плечі. Міцно, до болю.

– Якого чорта ти витворяєш? Де ти була всю ніч? - від його спокою не залишилося ані сліду.

Я не знала, що сказати. Було абсолютно очевидно, що він це запитає, але я не підготувалась до відповіді, тому сказала правду:

– У Томаса.

Це було для нього, як грім серед ясного неба. Максим стис сильніше мої плечі. У його очах промайнули блискавки. Він навіть не намагався стримати лють.

– Що? Якого біса ти до нього попхалась?!

– По-перше, відпусти! Ти робиш мені боляче! А по-друге, я до нього не пхалась. Я поїхала в офіс, щоб побути наодинці, а він був там. І не дозволив мені лишитися самій. Забрав до себе. Я переночувала у нього і приїхала додому. Відпусти вже!

– Твій телефон! Якого біса ти його вимкнула?! Чому не попередила мене?!

– Вибач! Я не хотіла тоді з тобою розмовляти. Мені було... тяжко. Після… Аніти.

Він, нарешті, розтиснув пальці. Мовчки подивився на мене, повернувся й пішов на кухню. Я пішла за ним. Макс налив у склянку віскі з відкритої пляшки, що вже стояла на столі.

– Вибач, мала! Я дуже стомився! Чого тільки мені в голову не приходило. Спочатку я подумав, що Аніта не стримала слово й вони тебе знову схопили! Мусив їй дзвонити, хоч вона остання людина на Землі, з якою я хотів би спілкуватись. Вона тільки з мене посміялась, мовляв, так рвався до дружини, а вона від тебе втекла? Сказала, що я можу бути спокійний. Вона свою частину угоди не порушить.

Поки він говорив, я також налила собі трохи віскарику. Кажуть, невелика доза алкоголю допомагає при похміллі. Та й на душі так паскудно!

– Яку ще частину угоди?

Він не відповів. Натомість, сказав:

– До речі, Томасу я теж телефонував. Він не брав слухавку.

– Розкажи мені про угоду.

Він мовчав. Тут взвилась я.

– Чому ти мовчиш? Мнешся тут як цнотлива незайманка! Поясни мені, що відбулося між вами з Анітою! Чому ти жив з нею в одному номері, спав в одному ліжку, швидше за все трахав її або вона тебе? Ти обіцяв пояснити! Кращого часу не знайти!

– Я не трахав її! Хоча вона й робила все можливе, щоб це сталося!

– Все цікавіше і цікавіше! Чому ти їй це дозволяв? Як опинився з нею в одному номері?

– Через тебе. Вона найняла людей, які весь час стежили за тобою. Твій телефон прослуховують. Тому поки що ним не користуйся. Твоє місцезнаходження відстежують за чіпом, що тобі встановили, коли ти була в лікарні. Вона погрожувала зашкодити тобі. Й, як ти бачила, мало це не зробила.

– Це якась маячня!

– Я теж спочатку так подумав. Але вона продемонструвала мені, як це все працює в реальному часі. Пам’ятаєш, тобі дзвонили нарахунок проблем із водопостачанням? Просили приїхати терміново. А потім вибачились, сказали, що проблеми в сусідній квартирі?

– Так, щось таке було. Тільки-но ти поїхав.

– Це була Аніта. Водій таксі, у якому ти їхала – її людина.

– От гадство! Вона що, божевільна?