Читати книгу - "Гібридні дракони, КАТЕРИНА ЧУЧАЛІНА"

     Класом прокотилася розгублена хвиля. Хтось дивувався: хіба так можна було? Хтось обурився підступності Ярослава: якщо всі працюють, чим він краще?

      - А чому ти не у шкільній формі? – Не розгубилася вчителька. Ярослав зітхнув:

      - Тут, Ви мене підловили. Ви можете викинути мене зі школи, адже я порушив шкільний статут.  Але, я не можу носити шкільну форму бо….

      - Бо у нього немає грошей на шкільну форму, - зареготів хтось позаду. Фросі закортіло стукнути цього  нахабу чимось твердим і міцним по голові. Але, оскільки всі тупі, гострі, але важкі предмети призначалися Алану, дівчина промовчала.

      - … бо у мене алергія на вовну. - Закінчив фразу Ярослав, навіть не кліпнувши.  – Тож, я вирішив, що Вам буде приємніше дивитися на мене у цьому натуральному одязі з котону, ніж на мене у шкільній формі, але із великими пухирцями на обличчі, які кровоточать. Видовище не для слабонервних, - додав хлопець. Клас почав реготати, але за мить замовк.

      - Негайно йди до директора! – Заверещала вчителька. А шибки у класі затремтіли від її лячного голосу.

      - Слухаюся, - сказав Ярослав та пішов до дверей.

      Щойно за хлопцем зачинилися двері, вчителька зітхнула з полегшенням та плюхнулася на свій стілець. Фросі тепер хотілося стукнути Ольгу Петрівну якимсь важким предметом. По голові, плечах, чи хоча б сідницях. Хіба той юнак не правий? Дівчина відчула до сміливця якусь чудернацьку симпатію. Не кожен здатен отак кинути виклик вчителю, захищаючи свої права. Що там про права казав підступний Алан?

     - Чупринко, - звернулася вчителька до якоїсь з сестер. Обидві підняли голови. – Віднеси цю записку директорці. Нехай той дурний Микитенко не думає, що йому все минеться.

      Перш, ніж Єва встигла піднятися, Фрося вже стояла біля вчительського столу. Вона дуже нечемно розвернула записку, прочитала її і мовила:

     - Ви хочете покарати хлопця за те, що він захищає свої права?

     Всі присутні в класі – від Єви до вчительки, - витріщилися на нахабну Фросю.

      - Чупринко, - запитала перелякана вчителька. – Ти збожеволіла?