Читати книгу - "1000 фактів про Україну"

вересні 1941 року, коли цю архітектурну пам’ятку було підірвано фашистами. І тільки у 2000 році собор нарешті відродився і повернув собі славу однієї з найбільших святинь Стародавньої Русі.

* * *

В Україні майже не збереглося пам’ятників домонгольської епохи. Лічені з них знаходяться в Чернігові та Володимирі-Волинському. Так, Борисоглібський собор у Чернігові було зведено ще у 1120–1123 роках за велінням князя Давида-Гліба Святославича як князівську усипальню. Він являє собою типовий взірець чернігівської архітектури ХІІ століття. За давньоруською традицією собор хрестокупольний, шестистовпний, увінчаний однією маківкою, висотою 25 метрів. Його фасади прикрашено різьбою з білого каменю, інтер’єр – чудовими фресками, а підлогу – глазурованими кахлями, інкрустованими кольоровим камінням. У храмі зберігся найцікавіший пам’ятник старовинного міста, його символ і талісман – білокам’яний рельєф чернігівського Звіра – фантастичної істоти з головою собаки, двома лапами, пташиним крилами, лускатим тілом та зміїним хвостом.

* * *

У первозданному візантійському вигляді зберігся до наших днів і Свято-Успенський собор у Володимирі-Волинському. Його було побудовано придністровськими майстрами ще у 1156–1160 роках за велінням князя Мстислава Ізяславича, правнука Володимира Мономаха, і тому його часто називають Мстиславовим храмом. Сьогодні білі, з легким блакитним відтінком стіни собору яскраво виділяються серед сучасних міських будівель, приваблюючи погляд оригінальністю та досконалістю архітектурних форм і гармонією ліній.

* * *

Особливий інтерес викликають старовинні дерев’яні церкви, які ще збереглися в деяких селах Закарпаття. Їх можна побачити також в Ужгороді, в музеї під відкритим небом, присвяченому карпатській дерев’яній архітектурі, яка не менш цікава та самобутня, ніж дерев’яна архітектура Російської Півночі.

* * *

Справжньою перлиною дерев’яного зодчества є Троїцький (Козацький) собор із дзвіницею в м. Новомосковську Дніпропетровської області. Його було побудовано у 1775–1780 роках народним майстром Якимом Погребняком без жодного цвяха! За переказом, майстер для більшої наочності задуму показав замовникам сплетену з лози модель майбутнього храму, яка зберігалася до 1812 року, а потім розсипалася. У 1888 році храм було повністю відреставровано. Цей єдиний в Україні дев’ятикупольний собор вважається шедевром світової дерев’яної монументальної архітектури. Він став «героєм» відомого роману «Собор» видатного українського письменника Олеся Гончара.

* * *

Найбільший мусульманський храм Криму та й усієї України – мечеть Хан-Джамі – було побудовано у Євпаторії (колишньому Гезлеві) у 1552–1564 роках. Його творцем був турецький архітектор Ходжи Сінан, який до того ж був військовим інженером та астрономом. Він володів рідкісним даром передавати найкращі прагнення людської душі в камені. Будівля полишає незабутнє враження. Хан-Джамі – центральнокупольна будівля висотою 22 метри. Нагорі кубічна мечеть переходить у восьмигранник, до якого зі сходу та заходу прилягають два 35-метрові мінарети. Центральний купол перетинають 16 широких вікон, і тому здається, ніби він спирається тільки на потоки світла. У верхньому ярусі мечеті «квітнуть» чарівні вітражі, на яких зображено чотири пори року – символ Вічності.

* * *

Найбільш значним пам’ятником епохи Відродження в Україні є ансамбль Львівського братства, який складається із головної споруди – соборної церкви Успіння Богородиці, башти-дзвіниці Корнякта та каплиці Трьох Святителів. Кожна з цих будівель – унікальний витвір архітектурного мистецтва, взірець художньої досконалості.

* * *

Першою в ансамблі Львівського братства з’явилася башта Корнякта. Точніше, вона мала називатися за ім’ям львівського патриція Давида Тома Русина. Та вже майже зведена споруда у 1568 році раптово обвалилася. Побачивши мрію свого життя у руїнах, Давид від горя захворів та помер. І тоді його справу продовжив грецький купець Костянтин Корнякт. Проект вежі розробив італійський архітектор Петро Барбон. Складена з тесаного вапняка чотириповерхова будівля, прикрашена куполом з чотирма барочними башточками, сягає 66-метрової висоти і вражає гармонією пропорцій. Вона стала своєрідним гербом Львова. Башта виконувала роль дзвіниці або сторожового пункту, а під час облоги – оборонної споруди. Кажуть, що коли шведи оточили Львів, лучник з башти Корнякта збив шапку з голови короля Карла ХІІ. У мирний час тут грала капела та співав братський хор.

* * *

Основою Успенського храму, зведеного у 1629 році, стала типова українська трикупольна церква, розповсюджена у дерев’яній храмовій культурі. Архітектура цієї будівлі бездоганна. Її пропорції та деталі виважені не так точними математичними розрахунками, як угадані безпомильним чуттям майстра, яким був автор проекту, – найкращий львівський архітектор Павло Римлянин. На перший погляд, церква може видатися дещо суворою, навіть аскетичною. Та при більш уважному огляді відчувається чарівність строгих монументальних форм, витончених та водночас енергійних ліній, що надає будівлі поважної гордовитості.

* * *

Каплицю Трьох Святителів зведено у 1591 році. Вона поєднується із церквою переходом, а зовнішнім виглядом нагадує коштовну скриню тонкої ювелірної роботи. Автором проекту є Петро Красовський, який за рахунок використання багатого різьблення порталу, виконаного в традиціях українського декоративного будівництва (виноградне лозиння, плоди, левові маски та голівки янголів) намагався надати споруді особливої святковості та життєрадісності.

* * *

Істинною окрасою старого Львова є ансамбль «Площа Ринок». До нього входить кам’яний будинок Бандінеллі, будинок венеціанського консула А. Массарі, чорний дім, фонтани «Адоніс», «Діана», «Нептун», «Амфітріта», ратуша, торговельний дім та будинок Мешковського. Усі ці споруди зводилися у різний час – з XІV по ХІХ століття.

* * *

Дивовижним пам’ятником культової архітектури на Слобожанщині є Покровський собор, побудований у Харкові у 1689 році в стилі московського бароко. Ця надзвичайно легка та витончена споруда висотою 48 метрів здаля нагадує три свічки, поставлені в ряд. Храм двоповерховий, з двома церквами: нижньою – на честь Трьох Святителів, та верхньою – на честь Покрови Пресвятої Богородиці. Його монументальному та піднесеному архітектурному вигляду відповідає і вишукана краса інтер’єру. Недаремно відомий дослідник української архітектури – М. Логвин писав про нього: «Немає в українській архітектурі іншої такої споруди, де б прийом висотного розкриття внутрішнього простору було здійснено з таким блиском».

* * *

Собор Св. Юра (Св. Юрія-Змієборця) було зведено у Львові у XVIII столітті. Це величний архітектурний пам’ятник в стилі бароко. До ансамблю входять храм, дзвіниця, палати митрополита та сад. Фасад величного собору прикрашено численними скульптурами відомих майстрів, а вінчає його статуя Юрія-Змієборця роботи талановитого львівського скульптора Іоанна Георга Пінзеля. Цікаво відзначити, що у дзвіниці знаходиться найстаріший пам’ятник українського ливарного ремесла – дзвін, відлитий ще у 1341 році майстром Яковом Скорою.

* * *

Ще одним львівським пам’ятником архітектури в стилі пізнього бароко стали Домініканський собор (архітектори Ян де Вітт та М. Урбаник). Його було побудовано у 1745–1764 роках майже одночасно із собором Св. Юра і так само розкішно декоровано скульптурою, а у ХХ