Читати книгу - "Том 9"

дівчина мудро відповідає на вигадки хлопця про диво дивнеє (див.: Колядки і щедрівки. К., «Наукова думка», 1965, стор. 384).

47. Нова рада стала. К. Квітка. Народні мелодії, стор. 54.

ЩЕДРІВКА

48. Щедрий вечір, добрий вечір. К. Квітка. Народні мелодії, стор. 55.

РІЗДВЯНА ГРА

49. Г о - г о - г о, коза. К. Квітка. Народні мелодії, стор. 56.

НА КОЛОДКУ

50. Ой упала колодойка з неба. К. Квітка. Народні мелодії, стор. 58.

51. Ой а колодко, йа колодойко. К. Квітка. Народні мелодії, стор. 58—59.

ВЕСІЛЬНІ

52. Летять галочки у три радочки. К. Квітка. Народні мелодії, стор. 59—60. Пісня співається після «суперечки» молодого з братом молодої, коли молодий заходить у хату.

53. Ой на морі та на камені. К. Квітка. Народні мелодії, стор. 61. Там же варіант «Йа в неділеньку рано». Пісня співається на заручинах.

54. Славен у бога Марисин посад. К. Квітка. Народні мелодії, стор. 62. Пісня співається, коли молода іде на посад. Співають її і молодому.

55. Летів горпостав через став. К. Квітка. Народні мелодії, стор. 62. Співають дівчата, в’ючи гільце.

56. Січеная калинонька, січеная. К. Квігка. Народні мелодії, стор. 63. Співають дівчата, йдучи з церкви після вінчання,

57. Йа з рутопьки дві квітоньки. К. Квітка. Народні мелодії, стор. 63.

58. Сховай мене, матусю. К. Квітка. Народні мелодії, стор. 63.

59. Ой свату ж наш, свату. К. Квітка. Народні мелодії, стор. 64.

60. Не наступай, Литво. К. Квітка. Народні мелодії, стор. 64. Співають тоді, коли молодий приїхав по молоду і його не пускають.

61. Ой доки ж ми та стоятимем. К. Квітка. Народні мелодії, стор. 64. Співають, копи молодий, бояри і світилки входять до хати молодої обідати.

62. Ой у саду голубець гуде. К. Квітка. Народні мелодії, стор. 65. Співають в суботу ввечері у молодого, коли він сидить на посаді.

63. Та рано-раненько, та рано-раненько. К. Квітка. Народні мелодії, стор. 66. Співають світилки, коли мати виряджає в неділю молодого до тещі.

64. Гусла гудуть, гості ідуть. К. Квітка. Народні мелодії, стор. 67. Співають дівчата, коли молода збирається до вінця.

65. Через сінечки в вишневий сад. К. Квітка. Народні мелодії, стор. 67.

66. Сванечки, сванечки, наші голубочки. К. Квітка. Народні мелодії, стор. 67. Співають, коли молодий зі своїми гістьми приходить до молодої і торгує косу.

67. Н а добраніч, стіни, лави. К. Квітка. Народні мелодії, стор. 68. Пісню співають, коли молодий забирає молоду до себе.

68. Ой літає чорна галочка по полю. К. Квітка. Народні мелодії, стор. 68—69. Співають після вінчання по дорозі до дому молодої.

69. Ой літає чорна галка по полю. К. Квітка. Народні мелодії, стор. 69.

70. X м і л ь лугами, хміль лугами. К. Квітка. Народні мелодії, стор. 69—70. Співають у суботу в молодої перед розплітанням коси.

71. Було літо, було літо та й стала зима. К. Квітка. Народні мелодії, стор. 70—71. Співають дружки, розплітаючи косу.

72. Н е стій, вербо, над водою. К. Квітка. Народні мелодії, стор. 71—72.

В порівнянні з Лисенковими записами цієї ж пісні від Лесі Українки (стор. 175 цього тому) запис К. Квітки подає дещо інший розспів складів, трохи змінений мелодичний контур у 1-му, 3-му, 4-му і 6-му тактах. Перший значиться з с. Жабориці, другий з Яроня Звягельського пов.

73. Ой на добраніч, дівчино, на добраніч. К. Квітка. Народні мелодії, стор. 72—73. Пісня співається на заручинах.

74. Ой сивая зозуленька всенькі сади облітала. К. Квітка. Народні мелодії, стор. 73—74. Співають дружки біля воріт молодої, повертаючись додому після запрошення гостей на весілля.

75. О й на морі глибокім. К. Квітка. Народні мелодії, стор. 74. Співається на заручинах.

76. Упав гребінець під стілець. К Квітка. Народні мелодії, стор. 74. Співають, коли молодий розплітає косу.

77. Ой там за лісом, за перелісом. К. Квітка. Народні мелодії, стор. 74.

78. Ой тихо, тихо Дунай водойку несе. К. Квітка. Народні мелодії, стор. 75. Співають, чешучи розплетену косу молодої.

79. Ой летіли гусбйки через сад. К. Квітка. Народні мелодії, стор. 75. Піснею запрошують молоду на посад.

80. Летять галочки у три радочки/ К. Квітка. Народні мелодії, стор. 75.

81. Світи, місяцю, не вечори ся. К. Квітка. Народні мелодії, стор. 76.

НА ХРЕСТИНИ

82. Ой де ж бо ти, мати божа. К. Квітка. Народні мелодії, стор. 76.

83. Кума кума, кума кума, кума кума частує. К. Квітка. Народні мелодії, стор. 77.

84. Вишні-черешні розвиваються. К. Квітка. Народні мелодії, стор. 77—78.

ПІСНІ ІСТОРИЧНІ, КОЗАЦЬКІ, РЕКРУТСЬКІ

85. Ой то ж не хміль (Про Нечая). К. Квітка. Народні мелодії, стор. 78.

86. Ой Морозе, Морозенку. (Про Морозенка) К. Квітка. Народні мелодії, стор. 78. В рукописному зошиті (стор. 32—33) пісня повністю записана рукою сестри Лесі Українки Ольги Кривинюк.

87. Ой на морі на синьому два лебеді б’ються. К. Квітка. Народні мелодії, стор. 79—80.

88. Летить ворон з чужих сторон. К. Квітка. Народні мелодії, стор. 80—81.

89. Була Польща, була Польща, а тепер Росія. К. Квітка. Народні мелодії, стор. 82—83. В рукописному зошиті (стор. 36—38) пісня записана рукою Ольги Кривинюк з поміткою: «Колодяжне, од Варки».

90. Ой у полю вогонь горить. К. Квітка. Народні мелодії, стор. 84—85.

91. Посіяли, поорали — нікому збирати. К. Квітка. Народні мелодії, стор. 85—86.

92. Єсть на небі дві зірниці. К. Квітка. Народні мелодії, стор. 86.

93. Т и, мати моя, гей! К. Квітка. Народні мелодії, стор. 87.

94. Ой заїхав козак та й з Україноньки. К. Квітка. Народні мелодії, стор. 88—89.