Читати книгу - "Погода, яка змінила світ"

коли чимало лісів Північної півкулі палало, а європейські селяни відправляли свою худобу на бійні, коли тваринам бракувало корму.

Було б легко зробити винним глобальне потепління, втім, досі неможливо точно пов’язати погоду одного літа зі зміною клімату. Зате науково підтвердженим фактом є те, що ймовірність виникнення літ такого штибу чимраз більшатиме. Нам точно треба чекати більше таких, ба навіть спекотніших літ у майбутньому.

Проте це не означає, що ми попрощаємося з холодними та сніжними зимами, ні, ще не пора. Такі зими все ще приходитимуть, як і інші відомі нам природні явища. Щоправда, приходитимуть вони в екстремальнішій формі. На стероїдах, так би мовити.

Глобальне потепління також не означає, що клімат постійно теплішатиме і з часом на узбережжі Ботнічної затоки вирощуватимуть виноград. Варто радше уявляти клімат схожий на сучасний, проте з маніакально-депресивними рисами. Погода дедалі більше піддаватиметься біполярному розладові.

Звивання струменевої течії дедалі більше нагадує п’яну змію, що свідчить про сповільнення кліматичної системи. Хоч би якою погода була, вона затримуватиметься довше. Дослідження демонструють, що швидкість формування ураганів зменшилася на десять відсотків починаючи з 1950 року, і це лишень і далі триватиме (хоч і не обов’язково, що ураганів побільшає). Це означає збільшення кількості локальних опадів. Ураган Гарві, який у серпні 2017 року вилив понад метр опадів на частини Техасу, є гарним прикладом цього. Величезний антициклон, що загніздився над Скандинавією влітку 2018 року, також був прикладом такого сповільнення, щоправда, репрезентує він іншу крайність.

Достеменно відомо, що зміна клімату принесе величезні зміни для нашого світу та цивілізації. Наскільки великими та жорстокими ці зміни будуть – вирішувати нам. А якщо ми й хочемо щось переінакшити, то часу залишилося обмаль. Багато людей страждатимуть і помруть, цього не уникнути.

А ще більше мігруватимуть, повернуться до стародавніх кочівницьких інстинктів. Ми родичі мігрантів і переселенців. Про це свідчить історія. Половина похованих у XI столітті у вікінгському місті Сіґтуна не має норманського походження. А тоді кліматичні умови навіть не були жорстокими.

Певна річ, аби посіяти драматичні наслідки як для нашої цивілізації, так і для нас як виду, особливо великої зміни клімату не потрібно.

А зміна клімату сьогодення аж ніяк не маленька. Найбільша в історії. Від цих думок паморочиться у голові.

Попри все, я налаштований оптимістично. Цього мене навчили зміни клімату минулого.

Люди пройшли довгий шлях. Не тільки у сучасній формі як Homo sapiens, а й як частина безперервного ланцюжка життя, що крізь еони простягається до найдавніших часів Землі. Частини нашого генома старіші за древні гори, в які ми ходимо.

Цей похід повсякчас начиняли незбагнені перешкоди. Життю завдавали болючі удари. Воно кілька разів висіло на волосинці, але щоразу підіймалось і випробування спонукали до побудови чогось більшого, чогось ліпшого. Життя цвіте й розвивається завдяки труднощам, завдяки кліматичним шокам, виверженням супервулканів, а не завдяки сумному й стабільному райському існуванню.

Людина як вид і людська цивілізація, певне, тендітніше за саме життя. Але ми також живемо за таким самим засадничим принципом – пристосовуємося. Навчаємося. Отримаємо прочуханки, але щоразу здуваємо із себе пил. Похолодання та період посух, які вдарили 8200 років тому, є чудовим прикладом. Ці кліматичні зміни напружили уяву людей у Месопотамії, змусивши їх на практиці винайти сучасне рільництво. А з рільництвом з’явилося все інше, що асоціюється з людською цивілізацією, – міста, мистецтво та наука.

Решта кліматичних загострень голоцену, так звані цикли Бонда, доводять те ж саме. Коли виникає криза та здіймаються холодні вітри, спершу нам стає зле, а потому ми беремося до дій. Збираємо світлі голови, видумуючи рішення. Допомагаємо одне одному. Люди не лишень розумні, а також мають вбудовану, вироблену еволюцією схильність до емпатії. Вона була нашим рятунком усі ці тисячоліття труднощів. Ми пройшли крізь усі випробування минулого й пройдемо крізь зміну клімату з людським клеймом.

І відтак народиться щось ліпше.

Список деяких використаних джерел і літератури

Ця книжка здебільшого ґрунтується на вебджерелах. Повний їхній перелік можна знайти за посиланням https://marcusrosenlundblog.wordpress.com/2018/10/19/marcusrosenlundblog-com-referenser/.

Переклад цитат виконаний автором, якщо не зазначено інше.

Adolfsson, Maria, Felsteg, Stockholm 2018

Amundsen, Bård, “Fimbulvinteren er ikke en myte”, Videnskab.dk 8.1.2018

Baxter, Stephen, Coalescent, New York 2003

Baxter, Stephen, Stone Spring, London 2010

Bressan, David, “Vivid Sunsets in the Aftermath of Volcanic Eruptions Inspired Great Works of Art”, Forbes 31.8.2015

Bryson, Bill, En kortfattad historik över nästan allting, Stockholm 2005

Byron, Lord, ”Mörker” (övers. Erik Carlquist), 1816

Cicero, Marcus Tullius, The Letters of Cicero (trans. Evelyn S. Shuckburgh), London 1908

Charpentier Ljungqvist, Fredrik, Global nedkylning – Klimatet och människan under 10 000 år, Stockholm 2009

The Chronicle of Anonymous of Canterbury, 1346–1365, Oxford 2008

Davis, Paul K., 100 Decisive Battles. From Ancient Times to the Present, Oxford 2001

Den gamla psalmboken, ett urval ur 1695, 1819 och 1937 års psalmböcker (red. Håkan Möller)

Englund, Peter, Den oövervinnerlige, Stockholm 2000

Englund, Peter, Ofredsår, Stockholm 1993

Franklin, Benjamin, “Meteorological imaginations and conjectures”, із Memoirs of the Literary and Philosophical Society of Manchester, Vol. 2, Warrington 1785

Frere, Sheppard, Britannia: A History of Roman Britain, London 1987

Gaffney, Vincent, et al., “Mapping Doggerland – The Mesolithic Landscapes of the Southern North Sea”, academia.edu

Grimal, Nicolas, A History of Ancient Egypt, Oxford 1992

Heed, Levke, “Rungholt – ‘Atlantis der Nordsee’”, NDR.de 13.7.2012

Henderson, Ebenezer: Iceland, or the Journal of a Residence in That Island, During the Years 1814 and 1815, Edinburgh 1818

Higgins, Andrew, “Lessons for U.S. From a Flood-Prone Land”, New York Times 14.11.2012

Hugo, Victor, Samhällets olycksbarn (övers. Jakob Gunnarsson), Stockholm 1981

Huizen, Jennifer, “Can the Fern That Cooled the Planet Do It Again?”, Scientific American 15.7.2014

Jackson Davis, Peter J. Taylor & W. Barton Davis, “The Antarctic Centennial Oscillation”, Climate, march 2018

Kintisch, Eli, “Why did Greenland’s Vikings disappear?”, Science 10.11.2016

Kramer, Sarah, “Scientists finally know what stopped Mongol hordes from conquering Europe”, Business Insider 27.5.2016

Lamb, H.H., Climatic History and the Future, London 1977

Lappalainen, Mirkka, Jumalan vihan ruoska. Suuri nälänhätä Suo­messa 1695–1697, Helsingfors 2015

Liliencron, Detlev von, “Trutz, Blanke Hans”, 1882/83 (första strofen övers. Martin Welander)

Lippsett, Lonny, “Noah’s Not-so-big Flood”, Oceanus Magazine, Vol. 47, 2:2009

Martin, Colin & Parker, Geoffrey, The Spanish Armada, Manchester 1999

Nilson, Peter, Hem till jorden, Stockholm 1994

Nordberg, Michael, I kung Magnus tid. Norden under Magnus Eriksson 1317–1374, Stockholm 1996

Nordenskiöld, Adolf Erik: Den andra Dicksonska Expeditionen till Grönland, Stockholm