Читати книгу - "МарІуполь. Як ми виживали... Хроніка війни., Олександр Зоря-Заря, Ольга Заря"

"Війна за історію: Чому Москва боїться України" Основна причина війни.

Олександр Зоря-Заря (текст і вірші)

 

"Війна за історію: Чому Москва боїться України"

Основна причина війни

 

Звернення до читача

Москва виправдовує своє вторгнення низкою гучних заяв: захист російськомовного населення, боротьба з «нацизмом», повернення «історичних» територій, демілітаризація України.

За цими словами приховано справжню мету, далеку від благих намірів, — знищення української ідентичності та привласнення спадщини Київської Русі, на якій побудовано імперські амбіції Москви.

УВАГА: Не дайте себе ввести в оману! Ознайомтеся з історичними та геополітичними причинами, що стоять за цією війною.

Україна для Москви — це більше, ніж територія. Це історія, дух свободи, та правдивий спадок, який Москва прагне привласнити задля збереження своєї імперської ідентичності

 

Мов дерево без кореня, імперія тремтить,

боїться світла правди, що з України ллється.

Зникає міфологія московська, вочевидь,

і пам’ять повертає Русь в українське серце.

Вступ

Війна, розпочата Москвою проти України, не є випадковою чи тимчасовою геополітичною кризою. Це кульмінація багатовікової боротьби імперії за свою історичну ідентичність, яку Москва будує на захопленому спадку Київської Русі.

У сучасному світі Москва більше не може приховати правду про своє історичне походження та колоніальну сутність. Її амбіції щодо України базуються на страху втратити "коріння", яке вона намагається привласнити вже понад три століття.

Основна причина цієї війни — це боротьба за історичну спадщину, яку Москва використовує для легітимізації своєї імперії. Втративши Україну, Москва втратить свою "великоросійську" ідентичність, що вона безпідставно приписує собі через Київську Русь.

2. Історичні причини

Київ як основа ідентичності Москви

Москва завжди прагнула зміцнити свій статус на світовій арені, будуючи історичну легітимність на основі давньої Русі.

Однак, Київ, як центр Русі, ніколи не належав Москві.

Він був столицею східнослов'янських земель, коли Москва була ще невеликим поселенням у лісах. Протягом кількох століть Москва намагалася привласнити історію Київської Русі, аби створити образ "спадкоємця" великої держави. Без Києва імперські амбіції Москви виглядають значно слабшими.

Захоплення Новгорода у 15 столітті, який був ближче до Києва історично, і знищення його республіканського устрою стали першими кроками Москви на шляху до побудови імперії. Псков, який був іншим важливим містом Русі, був поглинений Москвою в 16 столітті, але навіть це не дало Москві права привласнити собі спадщину Київської Русі.

Ці захоплення свідчать про систематичне розширення московської влади за рахунок інших руських земель, але жодне з цих захоплень не могло дати Москві права на Київ.

У цих містах знищувалась місцева еліта, а на її місце приїжджали мешканці Москви, які ставали господарями на чужій землі.

Щось подібне відбувається і зараз: в захоплених містах України, таких як Маріуполь, замість мешканців, що загинули або були змушені виїхати, прибувають нові господарі, які привласнюють собі їхні будинки, землю та майно.

Це стара імперська тактика, яка знову використовується для затвердження влади Москви на чужих територіях.

Псевдоісторичне привласнення

Московські правителі намагалися легітимізувати свої амбіції на європейській арені, поширюючи міф про "спільну тисячолітню історію" з Києвом. Насправді ж, історія Москви як державного утворення почалася значно пізніше. Перші згадки про Москву як важливий центр датуються 12 століттям, у той час як Київ вже був столицею великої держави.

Ця маніпуляція історією тривала століттями, включно із періодами Російської імперії і Радянського Союзу.

Історики на Заході, зокрема Шарль де Лямар (Charles de Lammare), Річард Пайпс (Richard Pipes), Норман Дейвіс (Norman Davies) та інші, неодноразово звертали увагу на абсурдність цієї концепції, але Москва продовжує наполягати на тому, що вона є "правонаступником" Русі.

Без України Москва втрачає своє історичне підґрунтя і виглядає просто як держава, яка захопила частину Євразії.

Украдена пам'ять вкривається тьмою,
у вільному серці породжує щем...
Не здатна історію знищити зброя,
і правду не можна здолати мечем!

Інші регіони як приклад колоніальної політики Москви

Московська імперія будувала свою могутність не лише на спробах привласнити історичну спадщину Київської Русі, але й на жорстокій експансії до інших регіонів. Сибір, Північ, Далекий Схід, Кавказ і території корінних народів були систематично колонізовані та інтегровані до складу Російської імперії. Придушення місцевих культур, мови та традицій цих регіонів стало частиною політики Москви, яка прагнула централізувати владу і стерти національні ідентичності. Однак ці регіони, попри століття окупації, ніколи не стали основою імперської ідентичності Москви.

Тому саме привласнення Києва і його спадщини залишалося центральною метою імперської політики, без якої Москва втрачає свою історичну легітимність на світовій арені.

Україна як загроза імперським амбіціям Москви ‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍