Читати книгу - "Дівчина, що гралася з вогнем"

якою я міг би її тобі переслати. Я сам не прийду до тебе, після того як ти так ясно дала мені зрозуміти, що не бажаєш мати зі мною ніякої справи.

Мікаель

Зрозуміло, у відповідь не надійшло ані слова.

Повернувшись додому на ранок після пригоди на Лундаґатан, він відкрив її сумку і виклав вміст на кухонний стіл. Там були гаманець, у якому лежала поштова квитанція за грошовий переказ, приблизно шістсот шведських крон готівкою і двісті американських доларів, а також місячний квиток Транспортних ліній Великого Стокгольма. Ще там лежала почата пачка «Мальборо лайт», три запальнички «Віс», коробочка пігулок від горла, почата пачка одноразових носових хустинок, зубна щітка, зубна паста і в окремій кишеньці три тампони, початий пакет презервативів з етикеткою, з якої було видно, що його куплено в лондонському аеропорту Ґетвік, блокнот у чорній твердій палітурці формату А5, чотири кулькові ручки, балончик із сльозоточивим газом, невелика сумочка з губною помадою і косметикою, радіо-FM з навушником, але без батарейок і вчорашній номер газети «Афтонбладет».

Найбільш інтригуючим предметом у сумці виявився молоток, який лежав у легкодоступному зовнішньому відділенні. Проте напад стався так несподівано, що Лісбет не встигла дістати ані молоток, ані балончик із сльозоточивим газом. Очевидно, вона скористалася тільки в’язкою ключів, яка придалася їй замість кастета: на ній залишилися сліди крові і здертої шкіри.

На її в’язці висіло шість ключів. Три з них були типовими ключами від помешкання — від парадних дверей, від квартири і від французького замка. Проте до замків на Лундаґатан вони не підійшли.

Блокнот Мікаель розгорнув і переглянув сторінку за сторінкою. Він відразу впізнав її гарний акуратний почерк і з першого погляду зрозумів, що це зовсім не схоже на звичайний дівочий щоденник. Приблизно на три чверті блокнот був заповнений математичними значками. У лівому верхньому кутку першої сторінки було написано рівняння, знайоме навіть Мікаелю: х3+у3= z3.

Мікаель ніколи не мав проблем з математикою. Гімназію він закінчив з відмінними оцінками; добрим математиком він не був, але спромігся засвоїти шкільну програму. Проте на сторінках записника Лісбет Саландер траплялися значки, яких Мікаель не розумів і навіть не намагався зрозуміти. Одне довге рівняння зайняло цілий розворот, у ньому було багато закреслень і виправлень. Мікаель не міг навіть визначити, чи були це серйозні математичні формули і розрахунки, але, добре знаючи Лісбет, він вирішив, що рівняння це справжні і в них приховано якусь езотеричну суть.

Він довго гортав цей блокнот. Рівняння були зрозумілішими не більше, ніж вервечки китайських ієрогліфів. Але він здогадувався, задля чого вона записала рівняння (х3 +у3 = z3). Вона захопилася загадкою Ферма, про таку класику Мікаель Блумквіст усе-таки чув. Він глибоко зітхнув.

На останній сторінці блокнота виявилося кілька зовсім коротких і загадкових записів, що не мали ніякого відношення до математики і абсолютно не схожих на формули:

(Блондин + Маґґе) = НЕБ

Це було підкреслено і обведено кружечком, що нітрохи не прояснювало суті. Десь аж унизу сторінки був записаний телефон фірми «Автоексперт», розташованої в Ескільстуні, що здавала в оренду автомобілі.

Мікаель навіть не став намагатися розшифрувати ці записи. Він вирішив, що це просто карлючки, які вона написала, задумавшись про щось інше.

Еріка Берґер почала святкові вихідні з невеселої і дуже напруженої трикілометрової пробіжки, що закінчилася біля пароплавного причалу в Сальтшьобадені. В останні місяці вона запустила заняття в гімнастичному залі і відчувала, що тіло її стало млявим і неслухняним. Поверталася вона повільною ходою. Ґреґер читав лекції на виставці в Музеї сучасного мистецтва і мав повернутися не раніше восьмої вечора; Еріка збиралася відкоркувати пляшку гарного вина, приготувати ванну і спокусити свого чоловіка. Це, принаймні, допоможе їй забути на якийсь час проблеми, що не давали їй спокою.

Чотири дні тому віце-директор одного з найбільших шведських медіа-підприємств запросив її на ланч. За салатом він цілком серйозно повідомив, що хоче запропонувати їй посаду головного редактора їх найбільшої щоденної газети. «На правлінні обговорювалося кілька імен, і ми дійшли висновку, що ви дасте газеті велику користь. Ми хочемо залучити вас до роботи», — сказав він. У порівнянні з платнею на запропонованій їй посаді її дохід у «Міленіумі» виглядав до смішного жалюгідним.

Нова пропозиція виявилася несподіваною, як грім серед ясного неба, і вона розгубилася. «Чому саме я?» — запитувала вона.

Він довго опирався, уникав відповіді, але врешті-решт усе-таки сказав, що вона відома, поважана людина і добре зарекомендувала себе на керівній посаді. Те, як вона зуміла витягнути «Міленіум» з болота, в якому він був протягом двох років, викликає повагу. Крім того, Великий Дракон потребував припливу свіжої крові. Благородний наліт старосвітщини, який прикрашав газету, відвернув передплатників з числа молоді, кількість яких стала постійно знижуватись. Еріка відома як сміливий і зубастий журналіст. Поставити на чолі найконсервативнішого органу преси Мужньої Швеції жінку і феміністку буде визивним і зухвалим жестом. Її вибрали одноголосно. Тобто майже одноголосно. В усякому разі, за неї одноголосно висловились усі, від кого залежить рішення.

— Але я не поділяю основних політичних поглядів газети!

— Яке це має значення! Але ж ви й не затята противниця. Ви будете головним редактором, ухвалення політичних рішень — не ваше діло, а передовиця вже як-небудь сама про себе потурбується.

Вирішальне значення для вибору мало також, хоч цього він і не сказав уголос, походження Еріки з вищих верств суспільства, що дало їй відповідне виховання і зв’язки.

Вона відповіла, що пропозиція здалася їй привабливою, але вона не може негайно дати відповідь, спочатку їй потрібно гарненько все обміркувати. Вони домовилися, що найближчим часом вона повідомить про своє рішення. Віце-директор додав, що коли її сумніви викликані розміром оплати, то можна продовжити обговорення цього питання. Крім усього іншого, тут передбачається надзвичайно могутній «золотий парашут» — а їй же пора вже потурбуватися про свою майбутню пенсію.

Скоро їй сорок п’ять. До цього віку вона завдяки власним заслугам поставила на ноги «Міленіум» і стала головним редактором, і ось тепер їй пропонують почати все спочатку на новому місці і зробитися заступником у когось іншого. Момент, коли вона муситиме зняти слухавку і сказати «так» чи «ні», невблаганно наближався, а вона все ще не знала, що їй відповісти. Весь минулий тиждень вона кілька разів збиралася обговорити це питання з Мікаелем Блумквістом, але так і не зібралася. І от зараз вона відчувала, що темнила у стосунках з ним, і через це її мучила совість.

Безперечно, ця