Читати книгу - "Золотий маг. Книга 1. Зерно"

зміг відкласти тільки пару футболок, труси і шкарпетки. Цього було замало. Довелося стати сучасною панянкою та два дні провести в магазинах. Виснажливе це було заняття. Але виявилося, що купити решту не так вже й просто. Насилу, з деякими відхиленнями від обмежень, він все-таки зміг зібрати собі гардероб. З’ясувалося, що речей із зав’язками знайти майже неможливо, тому Нік ризикнув купити одяг із ґудзиками. Він вирішив, що можна буде видати пластик за якийсь різновид каміння, привезеного здалека. Склавши все у великий рюкзак та стару сумку, він заспокоївся. Витративши ще півдня на пошуки подарунків, про які говорила Ліна, був готовий переїжджати у нове життя.

За новою своєю традицією, останній день він просто гуляв по місту. Вже за декілька днів його чекало зовсім інше життя, без таких звичних йому деталей сучасного міста. Він прощався зі знайомими вулицями, машинами, вітринами магазинів, що сяяли неоновою рекламою, з таким звичним і зручним метро та навіть ліхтарями. Вдома залишалися його улюблені іграшки: телевізор, ноут, інет та мобільний телефон. Все те, без чого він абсолютно не уявляв свого життя. Було трохи лячно, та новий світ і фантастичні пригоди, що чекали його на іншому кінці всесвіту, вже вабили до себе.

Іван зустрів його на вокзалі та швидко довіз до будинку Ліни. По дорозі вони майже не розмовляли. Він тільки дізнався про здоров’я мольфарки. Коли він їхав два тижні тому, вона все ще одужувала від зустрічі з демоном. Нік весь час дивувався, що Іван і Галина ніколи не запитували ні про його заняття, ні його плани, ні про нього самого. Навіть неймовірні події, які відбувалися навколо них, вони сприймали як належне і нічому не дивувалися. Для них головне була турбота про Ліну. Хороша машина швидко довезла їх додому. Ще здалеку Нік побачив будинок, і його з новою силою охопила журба. Він знав, що через день доведеться попрощатися з цим затишним гостинним будинком, з його мешканцями, з сірими друзями. За літо вони стали йому близькими.

Ліна чекала його на ґанку. Здавалося, вона не хотіла втратити ні хвилини спілкування з Ніком. Але тільки обняла його й одразу відправила причепуритися після дороги. За вечерею була чудова бесіда, але все ж таки у повітрі витала невелика напруга. Насамперед вона йшла від Ліни. Вона говорила мало і все дивилася на Ніка. Він відчував, що їй теж важко розлучатися.

Вечеря закінчилася і всі розійшлися у своїх справах. Ліна запросила Ніка у двір поговорити. Як зазвичай, вони сіли в глибоких кріслах навпроти один одного. Мольфарка одним заклинанням позбулася від докучливих комах, настала невелика пауза. Він не хотів говорити першим, а вона намагалася заспокоїтися і підібрати потрібні слова.

— Завтра почнеться новий етап в твоєму житті, — першою заговорила Ліна. — Зранку я подивлюся, що ти вирішив із собою взяти. Треба все ретельно перевірити, щоб не привертати до себе непотрібної уваги з перших днів. Сьогодні я хочу трохи більше розповісти тобі про життя на Франі й у Школі. Зрозуміло, що все не зможу переповісти, ну хоч трохи, щоб ти собі уявляв, з чим зіткнешся із завтрашнього дня. Отже, для початку про чарівників Ордену Каса Альєнте. Я тобі вже казала, що маги діляться на п’ять кланів та вільних. Я не можу стверджувати, що між ними йде війна, але великої любові точно немає. І це дуже погано. У більшості наших ворогів не існує кланового поділу, тому вони всі, як один, виступають проти нас. У нас весь час йде боротьба між чарівниками, добре, що хоч відкритих воєн та протистоянь немає. Усі намагаються зберегти видимість дружби. Мій клан, в який ти власне потрапиш, — це клан Срібних Драконів. Колись це був єдиний клан у всьому Ордені. Але егоїзм магів настільки великий, що нормально співіснувати вони не змогли і розділилися. Але це було дуже давно, тож зараз цей поділ сильно впливає на життя Ордену і всієї держави. У кожному клані можуть бути абсолютно різні чарівники, але з роками склався деякий поділ на пріоритетні види магів. У Драконів більше магів Впливу — срібних, а також Повітря та Води. Є у нас чарівники Вогню, Землі та інших видів, але Магістри у нас тільки Води і Повітря. Ну а я — останній Магістр магії Впливу. У кожного клану є свій замок та землі. Але ці землі значно менші, ніж, наприклад, у баронів або лицарів держави Тротс. Лише замки і декілька сіл, що поряд. Наш замок називається Деч. Раніше ми були найбільшими та найбагатшими, але з часом все більше і більше магів обирали інші клани чи ставали вільними, а, відповідно, ми втратили лідерство. Зараз у нас є трохи більше тридцяти магів: три Магістри, близько десяти майстрів, решта чарівники першого, другого та третього рівнів. Глава клану — Магістр Зонколан. Його ти вже бачив. Майстер Ріок — головний скарбник. Все і завжди дуже залежить від грошей, тому скарбники вельми важливі люди у кланах. Майстер Ріок реально друга особа у нас, він заправляє утриманням чародіїв та всіма витратами, правда, за наказами Зонколана. Я не дуже добре знаю майстра Ріока, тому що вже давно не живу на Франі, але, зі слів Зонколана, він дуже гарний скарбник. Ми з Зонколаном вирішили, що ти проведеш з ним пару днів поза межами замку Деч для правдоподібності твоєї легенди. Трохи звикнеш до нового місця, а Зонколан введе тебе в курс справ.

Наступний клан Ордену — це Вогняні Лисиці. Іноді я називаю цей клан зібранням негідників та пройдисвітів. Недарма їх предки обрали собі таку назву і таку тотемну тварину. На превеликий жаль, це зараз найвпливовіший і найбагатший клан. У них близько ста магів. Я не можу сказати, що всі вони кар’єристи, хитруни, заздрісники та негідники, але що більшість з них — це точно. Вони весь час намагаються поставити свого мага главою всього магічного Ордену, але досі це їм не вдалося. Зате у них вийшло зробити свого сильного чарівника Впливу придворним магом Правителя Тротса. І хоча Правитель часто прислухається до думки глави Ордену та до слів Магістра Зонколана, але все одно вплив Лисиць на правителя досить великий. Це найбільш войовничий клан. Вони весь час намагаються