Читати книгу - "Заборонений плід, Валерія Дражинська"

33

Женя

 

У своїй кімнаті я знову протрималася недовго. Попри втому сон не йшов. Усе прислухалася, боячись почути стогони чи інші звуки сексу. Шумоізоляція тут була ні до чорта, а нервова система на межі. Витримала хвилин п'ятнадцять, після того як почула, що вони усамітнилися у своїй кімнаті. А потім просто покинула віллу. Вирішила прогулятися та повернутися, коли "дядько" зі своєю нареченою напевно заснуть і не будуть робити мені нерви невідомістю.

Час був пізній, але деякі вілли продовжували "жити". Біля однієї з них грала тиха приємна музика. Я влаштувалася на дерев'яну перекладину і закинула голову до зоряного неба, насолоджуючись казковою ніччю Мальдів. Постаралася відкинути непотрібні думки. Але хіба це можливо, коли серце розривається. З очей потекли сльози. Суцільний дисонанс! Навколо тиша та гладь та божа благодать, а в душі попіл пекла. Не хочу, але не можу не уявляти, що він зараз її обіймає, цілує і далі... робить усе те, що робив зі мною. Яку насолоду доставляв. Як любив. Я немов у космосі побувала. Разом із ним. З нею в нього так само? З нею він теж втрачає себе, контроль? Не вірю, але серце кров'ю обливається. Хіба можливо позбутися таких почуттів?

Медитувала та жаліла себе я години дві. Сподіваюся, їм вистачило часу. Назад поверталася повністю розбита. Уже хотіла піднятися на другий поверх, але через скляні двері помітила біля басейну рух. Підійшла ближче й переконалася, що мені не здалося. Інга. Сиділа на бортику басейну та періодично прикладалася до горлечка пляшки. Мені б піти спати - яке мені діло, чому вона вночі тут сидить та п'є? Одна! Але чорт смикнув підійти.

Тихо присіла поруч та з блаженством опустила ноги в теплу воду. Вона мовчки простягнула мені чорну пляшку. А чому б і ні? Трохи розслабиться потрібно. Тим паче, не знаю які на мене зараз полізуть таргани.

Вино. Смачне, солодке. Приємний після смак. Роблю ще кілька ковтків та віддаю їй назад. Дівчина приречено зітхає і видає:

- У нього хтось є?

Подумки усміхаюся. Був! До твого приїзду. А взагалі...

- Не знаю!

А ось тут стає цікаво. Наскільки я знаю, жінки зазвичай це одразу просікають. Але як саме здогадалася вона?

- З чого ти взяла? - акуратно цікавлюся.

- Відтоді як я приїхала все змінилося, - почала вона виливати душу. І кому?! Затятій суперниці! Підло поступаю? Так! Але на війні всі засоби в самий раз. Нехай навіть війну вже програно, - Він змінився. Змінилося його ставлення до мене. Він став якимось чужим. Та й до тебе ставиться так холодно, хоча раніше постійно хвалив. Казав, яка ти розумниця! Що все в тебе виходить. А зараз такий відсторонений. Постійно в собі. Постійно про щось думає, аналізує. Ніби немає його тут. А ще...

Підносить пляшку до губ та робить кілька жадібних ковтків. А я поки що перетравлюю сказане. Хвалив? Розумничка? Тілом, після цих слів, поповзло приємне тепло. М'яко й обережно омиваючи збудовані мною внутрішні бар'єри, а після наступних сказаних слів геть змиваючи їх.

- Як я приїхала він жодного разу не доторкнувся до мене, - я сиджу приголомшена цією інформацією, а вона тим часом продовжує, - Як тільки я його не спокушала?! Ні-чо-го! Повний нуль...

- Інго, - різко перебиваю її, - Подробиці вашого інтимного життя мене не цікавлять.

Поспішно підіймаюся та майже біжу до своєї кімнати. А там падаю на ліжко зі щасливою посмішкою. Я не знаю, що означає його небажання спати зі своєю нареченою, але цією інформацією я скористаюся на повну. З піднесеним настроєм я нарешті засинаю.

А вранці на мене чекав приємний сюрприз. Зателефонував Ейден і порадував, що в обід звільниться. Хотів мене кудись забрати, але я, пославшись на важкий переліт, запросила його до нас. Неохоче, але він погодився. 

За сніданком я повідомила, що у нас скоро буде гість. Інга зраділа, Діма байдуже кивнув, не відриваючись від їжі. Мене це не сильно зачепило. Чудово знала те, як він уміє володіти собою. Я була у чудовому настрої, завдяки нічному зізнанню. А ось між цими двома вже чітко було помітно, що не все так гладко. Дімо, яка чудова була в тебе ідея вирушити на відпочинок утрьох!

Коли з'явився Ейден, я, зображуючи бурхливий захват, буквально застрибнула на нього.  А от хлопець справді був радий мене бачити. Спочатку закружляв, а потім міцно поцілував. Вкотре себе вилаяла, ну чому я не можу, як багато дівчат, переключитися на більш підходящу кандидатуру. Тим більше, Ейдену я більш ніж подобаюся. Ні, мені тільки одного єдиного подавай!

Біля басейну була одна Інга. Діма, як вона сказала, працював нагорі. Я засмутилася, адже Ейдена заради нього сюди притягла. Так, по-дитячому, але мені потрібно було бачити хоч якусь реакцію. Незважаючи на всі мої настанови, внутрішні заборони, розуміння марності - надію з серця, заразу ще ту, не так просто витравити.

На диво час проводили весело. Дізнавшись, що Діма з нею не спить, я потеплішала до Інги.  Ми чудово відпочивали. Грали в волейбол у басейні. Спускалися з гірки в море, як діти, хто ефектніше та далі піде під воду. Серцеві переживання ненадовго залишили в спокої. Я відпочивала душею.

Мимо волі помітила один момент. Ейден постійно торкався мене, побіжно цілував, дивився із захопленням. Я поблажливо приймала його увагу. Поводилася так само, як і поводився Діма з Інгою. Байдуже! Надія роздувалася до неабияких розмірів.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍