Читати книжки он-лайн » Детективи 🔍🕵️‍♂️🔪 » Вбивці на борту, Гюнтер Проділ

Читати книгу - "Вбивці на борту, Гюнтер Проділ"

210
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 5 6 7 ... 72
Перейти на сторінку:
до його банди, але яких слід було шукати в урядових колах і поліції. Вони боялися викриття, боялися судового процесу, а тому дали Діллінджеру можливість втекти. Цікаво, що федеральна прокуратура у Вашінгтоні нічого не спростувала, а лише звинуватила у втечі службовий персонал Краун-Пойнта. Начальницю в'язниці Ліліан Холлі і всіх наглядачів Діллінджера заарештували, але про результати слідства громадськість так і не дізналася. Очевидно, їх арешт був розрахований лише на те, щоб відвести увагу громадськості. * * *

16 березня газети вмістили таке офіційне повідомлення: «В містечку Форт-Гуроні у Мічігані агенти поліції впізнали на вулиці і спробували заарештувати Гаррі Янгблуда — злочинця, що втік разом з Діллінджером з тюрми. Янгблуд вчинив збройний опір і був убитий».

Кожний читач, ознайомившись з цим, мав би дійти висновку, що Янгблуд, якому загрожував арешт, пустив у хід зброю, і агентам не залишалося нічого іншого, як застрелити його.

Та зовсім інакше змалювала цей епізод місцева преса Форт-Гурона. В газеті «Мічіган-ньюс» від 17 березня 1934 року було сказано: «Агенти ФБР одержали конфіденціальне повідомлення про те, що 16 березня Діллінджер має зустрітись у тихому Форт-Гуроні з Янгблудом. Дві сотні агентів одразу прибули до містечка. Двоє з них зрештою впізнали Янгблуда на вулиці в натовпі перехожих і непомітно пішли слідом за ним. Коли він опинився на безлюдному місці, вони без будь-яких попереджень пустили в хід зброю. Янгблуд був поранений, але спромігся втекти у бокову вулицю. Там він зупинився й почав відстрілюватись. Налякані перехожі кинулися врозтіч, але двох з них було все ж поранено. Після тривалої стрілянини ще одна поліцейська куля влучила в Янгблуда. Він упав на бруківку і за якусь хвилину вмер»,

* * *

Дивна історія, чи не правда? Агенти ФБР, головним обов'язком яких було схопити Діллінджера, дізнаються, що той збирається зустрітись з Янгблудом у Форт-Гуроні. Агенти впізнають Янгблуда, йдуть за ним слідом, але замість того, щоб стежити за ним далі і таким чином впіймати самого Діллінджера, вбивають єдину людину, яка могла б повідомити, де переховується «ворог Америки № 1»! Напрошується справедливий висновок: покровителі Діллінджера в керівництві ФБР і поліції поспішили усунути єдиного свідка, який знав таємницю втечі Діллінджера.

А незабаром виникла ще одна подібна ситуація, яка знову ледве не призвела до арешту Діллінджера. 30 березня до прокуратури міста Сент-Пол з'явилася власниця пансіонату «Лінкольн-Корт Апартмент», яка повідомила, що в її будинку нещодавно оселилися люди, схожі, на її думку, на членів банди Діллінджера. Жінці показують фото, і виявляється, що у пансіонаті під вигаданими іменами живуть Джон Діллінджер і його коханка— танцюристка ревю Евелін Фрічетт. Вони регулярно зустрічаються з членами банди — Гомером ван Метером, Едвардом Гріном і Френкі Нешем, які здебільшого відвідують їх у супроводі повій.

Прокурор Сент-Пола наказує загонові місцевої поліції захопити банду, але Діллінджеру, прикритому вогнем його спільника ван Метера, вдається втекти через дах будинку. Ван Метер і дві дами з банди Діллінджера, Бессі Скіннер і Люсі Джексон, заарештовані. На вимогу ФБР члена банди ван Метера, що ретельно стріляв у полісменів Сент-Пола, перевезено до каторжної в'язниці Краун-Пойнт у сусідній Індіані, і 19 червня 1934 року губернатор штату під «слово честі» випускає його на волю.

Але перед цим в Сент-Полі прокурор піддає «допитові третього ступеня» обох затриманих дівчат. Це відбувається в кімнаті з білосніжними стінами, підлогою і стелею, яскраво освітленій десятком прожекторів. Прокурор і його помічник ведуть допит у захисних окулярах. У того, хто потрапляє до цієї кімнати, язик розв'язується дуже швидко. Навіть не треба вдаватись до заборонених законом тортур.

Минає якихось дві години, і Бессі та Люсі почали, як кажуть в кримінальних колах, «співати». Бессі визнала, що вона — подруга гангстера Едварда Гріна і додала, що Грін збирається відвідати її 3 квітня в її квартирі. Люсі зізналася, що перебуває в інтимних стосунках з Френкі Нешем, а згодом повідомила й про сховище, де перебуває Френкі-бой, як вона його ніжно називає: в Хот-Спрінгсі в штаті Арканзас на відлюдній фермі. Сповнений гордості прокурор Сент-Пола повідомляє все це шефу ФБР Гуверу у Вашінгтон і просить його виділити спеціальних людей для арешту членів банди. Гувер дає згоду, і 3 квітня…

3 квітня агенти ФБР оточують квартиру Бессі Скіннер у Сент-Полі. Едвард Грін і справді приходить. Але він навіть не встигає дізнатися про зраду своєї коханки. Агенти ФБР без попередження відкривають вогонь із своїх автоматів, тільки-но Грін робить перші кроки по сходах.



Через кілька днів агенти схопили Френкі Неша в Хот-Спрінгсі. Його не вбили, а «тільки» важко поранили під час арешту. Оскільки тюремної лікарні в Хот-Спрінгсі немає, ФБР вирішило перевезти Неша до Канзаса, найближчого великого міста, до того ж в інтересах безпеки — залізницею.

* * *

Коли поїзд підійшов до вокзального перону в Канзаса, до нього наблизилася група чоловіків у світлих літніх костюмах з дощовиками на правій руці. Поїзд зупинився, і водночас з-під дощовиків загриміли постріли. Стріляючи на ходу, гангстери кинулися до вагона, в якому лежав Френкі Неш. Вокзал перетворився у справжнє поле бою. З вагона вели вогонь агенти ФБР, з перону — бандити Діллінджера, а з приміщення станції — вокзальна охорона. Сили були нерівні, і гангстерам довелося відступити, відмовившись від спроби визволити свого спільника. Втім, на той час Френкі Неш був уже мертвий: як тільки пролунав перший постріл, його застрелив один з агентів ФБР. Жертви цієї стрілянини — шеф поліції Олін Рід, службовець кримінальної поліції Раймонд Каффрі і двоє полісменів вокзальної охорони.

* * *

Того ж дня в Канзасі банда Діллінджера вчинила напад на один з банків, убивши при цьому трьох ні до чого не причетних перехожих, а в наступні тижні здійснила ще чотири зухвалих напади, під час яких загинуло дванадцять чоловік. Діллінджер і йото люди поводились так, наче поліції в США взагалі не існує.

Зрештою в справу втрутився сам президент Рузвельт. Він доручив генеральному прокуророві США Каммінгсу вжити спеціальних заходів до ліквідації банди Діллінджера. Каммінгс скликав нараду, в якій, крім нього і шефа ФБР Гувера, взяли участь найвідоміші

1 ... 5 6 7 ... 72
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Вбивці на борту, Гюнтер Проділ», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Вбивці на борту, Гюнтер Проділ"