Читати книжки он-лайн » Класика 📜🎩🎭 » По-модньому, Старицький

Читати книгу - "По-модньому, Старицький"

117
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 4 5 6
Перейти на сторінку:
кривобокая: ето - турнюр!

Дембицька. А, ошибка... що ж?.. Я перепрошу...


Вареник. Хто цурдур? Женіть цього цурдура! Гетьте з хати!


Овсій. Пожалуйте!


Сисой. (показуючи на Дзвонарську). Ета все... ето чучело!


Дзвонарська. Ах ти хальора, шкилета! (Плює).


Дембицька і Сисой тікають. Чути галас собак.



ВИХІД XIX



Ті ж без Дембицької і Сисоя.


Вареник. Спасибі тобі! Наградила!


Дзвонарська. Хто ж його знав, що такий вийде акахвист: я думала, що вони настоящі дворане, а вони - пхе!


Вареник. Думала!


Дзвонарська. Знайдуться ще благородніщі!


Вареник. І речі про них не заводь! Мало сорому ще прийняв? Мало тобі?


Зінька. А все через ті моди... (Плаче).


Дзвонарська. Що ж? Я всякі моди потраплю... папонька... Конешно, не їм...


Вареник. Мовчать! Щоб мені тих мод і не пахло тут! Не плач, дочко! Тебе всяк візьме, але годі тих модних!


Зінька. Тату, голубчику!


Дзвонарська. Содома і Гоморра!


Вареник. Геть, щоб і духу твого!..


Дзвонарська (плаче). Ви завьожди так обиждаєте... Не по-благородному...


Вареник. Годі витребеньок! Щоб ані писнула! За простого оддам!


Зінька. Таточку ріднесенький!


Вареник (обніма). Знаю.


Наталка. А музика як?


Дзвонарська. Без благородних... баль?!


Вареник. Геть!


Дзвонарська з ляком вискакує.


Вареник. Не лишні, а якраз упору! Що я, без ваших паничів не буду гуляти? О! Тепер загуляю так, що й чортам душно стане у пеклі! Гей, Наталко, Свириде, Вівде, Овсію, кличте музику! Пийте, їжте! Частуй усіх, дочко, матері їх ковінька!


Зінька налива і підносить.


Я сам у своїй хаті пан! Чи так?



ВИХІД XX



Ті ж та Вівдя з музикою.


Вареник. К бісу всі моди, щоб і вухо моє не чуло! Пий, гуляй, співайте мені зараз, Зінько, Наталко, Овсію!


Овсій (співа).




Од дуба та до дуба,


Дівчино моя люба!


Рад би я тебе взяти,


Та не велить твоя мати!


Хоч мати велить,


Так рід не велить;


Як побачу, то й заплачу,


Аж серденько заболить!





Зінька.




Ой клен, не тополя,


Така, мабуть, моя доля;


Полюбила Овсія,


Так боюсь панотця!


Ой клен, не ломись,


А ти батьку поклонись:


Де й дінуться твої муки,-


Перев’яжуть ликом руки!





Вареник.




Ой гоп та помалу,


Та пошила штани з валу;


Як пошила і наділа -


Кажуть люде, що до діла!





Ріж! Шквар і Ану, Овсію, Вівде!



Музика гра козачок. Свирид з Вівдею і Зінька з Овсієм танцюють. Наталка посередині крутиться.


Завіса спада.









1



- Хвактурувати - бути посередником, маклером.





2



- Сурелі - великі кістки.


1 2 3 4 5 6
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «По-модньому, Старицький», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "По-модньому, Старицький"