Читати книгу - "Нове життя у подарунок, Вероніка Суховська (Shannon)"

— Батареї наче гріють щось… Але так, звісно. Дякую тобі. Що приїхав зрання, аби я звідси змогла вийти, — я нервово посміхнулась, а Роман розсміявся.

— Звісно, батареї гріють. Я був тут учора, ввімкнув для тебе опалення й бойлер.

Я почервоніла. Вже вкотре за ранок, а це не була моя риса. 

— Я завдала багато клопоту твоїй родині.

— Та не дуже. Я б і так мав би зайнятись цим, — Роман знизав плечима. 

Він допив чай й встановив ялинку там, де я забажала — в кутку поряд із каміном. А потім я викликалась допомогти чоловікові на дворі.